Від фіксації до компенсації: нові можливості міжнародного Реєстру збитків для бізнесу, громад і держави
Повномасштабна агресія російської федерації проти України спричинила безпрецедентні людські, економічні та інфраструктурні втрати. Водночас ця війна стала випробуванням і для міжнародного права, яке сьогодні має дати відповідь на ключове запитання: чи здатна міжнародна правова система забезпечити не лише політичне засудження агресора, а й реальне відшкодування завданої ним шкоди ❓
🚩 Саме тому створення міжнародного Реєстру збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U) є подією, значення якої виходить далеко за межі технічної фіксації втрат. У площині міжнародного публічного права Реєстр є одним із перших практичних інструментів реалізації принципу відповідальності держави за міжнародно-протиправне діяння та майбутнього втілення репараційного обов’язку російської федерації. ❗У сфері приватного права він відкриває для фізичних та юридичних осіб можливість бути почутими, задокументувати власні втрати та стати учасниками міжнародного компенсаційного процесу. ❗
🚩 Фактично йдеться про формування глобальної доказової бази, яка у майбутньому ❗стане підґрунтям для ухвалення рішень щодо виплати компенсацій постраждалим. ❗
🚩 І цей механізм продовжує розвиватися.
🚩 29 квітня 2026 року Міністерство економіки України повідомило про відкриття нових категорій заяв у міжнародному Реєстрі збитків для України. Відтепер органи державної влади, органи місцевого самоврядування та бізнес отримали можливість офіційно задокументувати збитки та подати заяви щодо компенсації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року.
🚩 Нові категорії заяв: хто отримав право на звернення ❓
До цього часу найбільш відомими були категорії заяв для фізичних осіб. Натомість останнє розширення Реєстру є надзвичайно важливим для відновлення економіки та інфраструктури держави, адже охоплює інтереси бізнесу та публічного сектору.
🚩 Для держави України та територіальних громад
Подати заяви можуть органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громади та муніципалітети.
🚩Відкрито дві категорії:
✅ 1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
✅ 2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури.
🚩 Йдеться не лише про фіксацію факту руйнування. У межах цих категорій можуть заявлятися вимоги щодо відшкодування вартості пошкодженого чи знищеного майна, а також витрат на його ремонт або відновлення, у тому числі майбутніх витрат, необхідних для відновлення функціонування відповідної інфраструктури.
🚩 Для багатьох громад це може стати одним із ключових інструментів захисту їхніх майнових інтересів у міжнародному вимірі.
🚩 Для бізнесу
Нові можливості відкрито і для юридичних осіб незалежно від форми власності, включаючи державні та комунальні підприємства.
🚩 Відтепер доступні такі категорії:
✅ 1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
✅ 2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури;
✅ 1 — пошкодження, знищення або втрата активів.
🚩 Саме категорія C3.1 має особливе практичне значення. Вона охоплює не лише фізичну втрату активів, а й:
✅ втрату прибутку від таких активів;
✅ повну втрату бізнесу;
✅ інші прямі витрати, пов’язані із завданими збитками.
Фактично міжнародний компенсаційний механізм визнає, що наслідки війни для бізнесу вимірюються ❗не лише квадратними метрами зруйнованих виробничих приміщень чи кількістю знищеного обладнання. ❗Втрачені економічні можливості також мають бути враховані та оцінені. ❗
Як подати заяву❓
Подання заяв здійснюється через портал «Дія».
🚩 Керівники юридичних осіб можуть подати заяву ❗самостійно або призначити представника, ❗ використовуючи механізм цифрових повноважень — ❗ нову опцію для юридичних осіб у застосунку. ❗
🚩 На сторінці подання заяв заявники можуть ознайомитися з відповідними формами, правилами подання, відповідями на поширені запитання та отримати доступ до необхідних електронних сервісів.
🚩 Важливо пам’ятати: ❗всі заявлені збитки мають бути наслідком агресії російської федерації проти України та бути завданими починаючи з 24 лютого 2022 року. ❗
🚩 Реєстр — лише перший етап компенсаційного механізму
🚩 Міжнародний Реєстр збитків, заснований під егідою Ради Європи у травні 2023 року, є першим діючим елементом міжнародного компенсаційного механізму. Наразі до нього приєдналися ❗ 44 держави та Європейський Союз, ❗ а його штаб-квартира розташована у Гаазі.
🚩 Водночас Реєстр ✔ не здійснює виплат. Його функція — ✔ приймати та систематизувати заяви разом ✔ із доказами. Надалі вони передаватимуться до Компенсаційної комісії, яка ✔ розглядатиме їх по суті та ✔ визначатиме розмір відшкодування. ✔ Завершальним етапом має стати формування компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати постраждалим.
✔ Таким чином, міжнародний механізм поступово набуває практичних рис, а принцип відповідальності держави-агресора переходить із площини політичних декларацій у сферу конкретних правових рішень.
Не втратити свій шанс на справедливість❓
🚩 Війна залишає після себе не лише руйнування, а й запит на справедливість. Сьогодні міжнародний Реєстр збитків дає можливість перетворити документально підтверджені втрати на юридично оформлені вимоги до держави-агресора.
🚩 Попереду ще запуск усіх елементів компенсаційного механізму та формування джерел виплат. Проте цей процес уже розпочався. Саме тому державним органам, територіальним громадам і бізнесу важливо ❗ вже сьогодні належним чином зафіксувати свої збитки та скористатися можливостями, які надає Реєстр. ❗
✔ Джерело: Тимофій Дудін, начальник Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України