Віце-президент ВГО АППУ Вячеслав Некрасов взяв участь в засіданні Круглого столу на тему: «Спрощення умов ведення малого та мікробізнесу в Україні»

23 травня цього року відбувся Круглий Стіл на тему:
«Спрощення умов ведення малого та мікробізнесу в Україні», проведений спільно  з Економічним Комітетом ВРУ.

Під час заходу пріоритетними напрямками для обговорення стали питання: критеріїв трудових відносин, РРО, спецрежим для
самозайнятих, е-бронювання, е-відрядження та інші.

Модератором заходу виступив: Ігор Марчук, Голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку, який відкрив захід та наголосив, що функціонуюча економіка і діючі ЗСУ —  це сплачені податки бізнесом.

Організатори: Комітет ВРУ з питань економічного розвитку, Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес-коаліція.

Партнери заходу: Help — Hilfe zur Selbsthilfe

Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа

Участь у заході від Комітету ВРУ взяли участь:
— Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку;
— Олексій Мовчан, заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку;
— Кисилевський Дмитро, заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку;
— Ігор Марчук, Голова підкомітету Комітету з питань економічного розвитку;

Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку  взяв першим слово та висловим надію  щодо чіткого регламенту виступу кожного спікера.

Олександр Сова, Голова підкомітету з питань митної справи Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики у своєму виступі сказав, шо знає проблеми бізнесу з середини,  так як сам виходець з бізнесу.

Представник  міжнародної компанії Help — Hilfe zur Selbsthilfe повідомила, що їх компанія має можливість надати грантову допомогу для трьох  областей України, які постраждали від військового вторгнення.

Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД  презентував своє дослідження, в якому  чітко окреслив проблеми та очікування МСБ під час війни, до яких він відніс: зростання цін на сировину, брак робочої сили, зменшення попиту на продукцію, розрив ланцюгів постачання, складнощі з перевезенням, блокування податкових накладних, відшкодування ПДВ та корупція. Також  Євген Ангел зазначив найважливіші потреби бізнесу, до яких віднесено: спрощення законодавства, програми доступних кредитів, зниження податків, гранти на розвиток бізнесу, отримання замовлень від держави та участь у публічних закупівлях.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради коаліції «Рада міст Захисти ФОП» зазначив, що Україна підписав Меморандум про МВФ, який передбачає реформу ДПС та ДМС, а також реформу спрощеної системи оподаткування. Він зазначив: «Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин» за №5054-1 від 25.02.2021 року чітко визначає хто з платників має застосовувати спрощену систему оподаткування та де відбувається найбільше зловживання чиновників на публічних закупівлях». Він також звернувся з проханням до народних депутатів підтримати даний Законопроєкт.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи підняв питання бронювання працівників бізнесу та проблему розгляду таких списків заброньованих осіб  Міністерством економіки, скоротивши їх терміни розгляду. Також він підтримав Бориса Емельдеша стосовно Проєкт Закону за № 5054-1 від 25.02.2021 року.

Вячеслав Некрасов, Віце-президент ВГО АППУ в своєму виступі зауважив: «займаючись існуючими проблемами в системі економічної/ фінансової/фіскальної безпеки держави та місця бізнесу, як складової цієї системи, ми дійшли до висновку, що зазвичай держава та бізнес використовують хибний підхід для визначення власних проблем і особливо способів їх вирішення. Для того, щоб знайти дієві механізми забезпечення фінансової/фіскальної безпеки, водночас відповісти на ці питання, необхідно заглибитися в різні теорії регулювання економіки та зрозуміти різницю між нормативним і позитивним аналізом. Нормативний аналіз вивчає те, як мало би бути, в нашому випадку, яка модель функціонування малого та середнього бізнесу має бути застосована. Цей аналіз відповідає на запитання: за яких обставин влада повинна втручатися в господарську діяльність. Позитивний аналіз, навпаки, досліджує, як є насправді. Позитивний аналіз надає змогу пояснити, в яких випадках влада вдається до регулювання процесів в економіці і чому застосовує саме таке регулювання. Тому, ми розробили інструмент, який би надав нам таку можливість. Ризик-орієнтований підхід є одним з інструментів оцінки реального стану економіки. Ми прийшли до висновку, що ринок найкраще розміщує обмежені ресурси, тому втручання влади в економіку прийнятне лише тоді, коли умови перестають бути конкурентними, а ринок не справляється з ефективним розподілом ресурсів. Тому влада, яка повинна слугувати суспільному добробуту, може застосовувати регулювання лише для усунення вад ринку.

Ми також визначили, що регулювання прихильніше до бізнес-груп, добре організованих і зорієнтованих на перерозподіл матеріальних благ. Отже, регуляції мають схильність захищати інтереси малих груп з чітко окресленими інтересами за рахунок великих груп, не спроможних визначити свої пріоритети. Тому під час формування буд-яких концепцій, доктрин, стратегій економічної безпеки, потребує розуміння того, що у взаємовідносинах з державою бізнес виконує, серед іншого, три ключові ролі:

       фіскальну —  є джерелом наповнення державного бюджету;

       життєзабезпечуючу — окремі суб’єкти господарювання є об’єктами критичної інфраструктури, що підтримують життєзабезпечення населення;

       забезпечення доходу — забезпечує трудову зайнятість населення.

Натомість держава повинна: створювати умови для розвитку підприємництва, сформувати чіткі правила для ведення бізнесу, забезпечити захист бізнесу від кримінальних загроз та недобросовісної конкуренції, в окремих випадках диверсійно-підривної діяльності іноземних держав, виступити гарантом відшкодування збитків, у разі настання глобальних природних катаклізмів, епідеміологічних загроз, техногенних катастроф та війни тощо.

З точки зору ризик-орієнтованого підходу потрібно зведення всього емпіричного різноманіття видів і форм існуючих ризиків до їх сутності, єдиного розуміння, з якого вони повинні бути пояснені, й виходячи з цього, розглядати цей феномен в більш широкому контексті та відповідно будувати ефективну модель розвитку підприємництва. Однак ці питання досі залишаються невирішеними», — наголосив Вячеслав Некрасов.

Під час заходу обговорювалися також важливі питання бізнесу, а саме:

• Оптимальна модель застосування РРО/ПРРО — баланс витрат-вигід (села/селища, платежі на рахунок ФОП у банку IBAN, ФОП без найманих працівників);
• Адміністративні та технічні недоліки спрощеної системи: проблема з адресою для ПРРО, перехід на ЄП 1,2 груп при реєстрації ФОП з дня державної реєстрації, осучаснення ліміту переходу на ПДВ, спрощення процесу закриття ФОП;
• Спрощений режим для самозайнятих, спеціальний режим оподаткування доходів фізичних осіб, які отримують замовлення онлайн (інноваційний механізм обліку та розвитку гіг-економіки);
• Державні та комерційні електронні сервіси взаємодії малого та мікробізнесу з державними органами (е-Підприємець, безоплатне програмне РРО, подання податкової звітності, сплата податків у ДІЇ, АРІ з банківськими установами); Е-робота — особливості роботи з банками;
• Осучаснення процедури відряджень за кордон у воєнний час, участь ММБ у бронюванні, е-бронювання;
• Спрощена система в Нацстратегії доходів.

Завершуючи зустріч, Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку, узагальнив донесені до представників влади проблеми бізнесу та запевнив, що всі вони будуть винесені в висновках зустрічі, а  Модератор заходу звернув увагу присутніх, що вже з 15 червня цього року розпочинає роботу Робоча група з питань удосконалення законодавства для малого та мікро-бізнесу.