Топ-10 компаній-експортерів воєнного часу
-
Український експортоорієнтований бізнес постраждав не лише від окупації, обстрілів і внутрішньої економічної кризи. Обірвалися або ускладнилися шляхи поставок на зовнішні ринки. І це тільки частина викликів. Однак успішні компанії адаптувалися і продовжили зовнішню торгівлю. Чого в них можна навчитися?
Джерело: ДСТорік український товарний експорт скоротився на третину — до 64,9% від показника 2021 р. (тоді як імпорт просів на чверть). Загалом сукупна виручка України становила лише $44,15 млрд (за вартості імпорту $55,27 млрд).
Звісно, причиною обвалу було повномасштабне вторгнення Росії, основними ж факторами стали: окупація територій і фізичне руйнування підприємств та інфраструктури, розриви логістичних ланцюжків та зв´язків з іноземними контрагентами, зниження зовнішнього попиту на фоні глобальної рецесії, проблеми із залученням фінансових ресурсів, а також дефіцит електроенергії.
При цьому суттєво трансформувалася структура експорту, про що ми докладніше писали в минулих статтях. Найбільша зміна — скорочення частки металургійної продукції через фізичне знищення або окупацію частини потужностей (особливо комбінатів у Маріуполі) та блокування морського шляху поставок. Такого сценарію вдалося уникнути агросектору завдяки «зеленому коридору» Чорним морем для зернових, який запрацював з серпня. За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», торік виручка від продажу 38,5 млн т вітчизняного зерна становила $9,1 млрд. Хоча експортні показники впали і в цьому сегменті: в останній довоєнний рік вивезли 50,8 млн т зернових на $12,3 млрд.
Джерело: ДержстатРазом з тим агропродукція (переважно зерно) та товари гірничо-металургійного комплексу (переважно чорні метали та залізні руди) залишаються основними статтями українського експорту. У IV кварталі 2022 р. поставки продовольчих товарів становили майже дві третини загального товарного експорту.
Початок 2023 р. показав продовження торішніх тенденцій у структурі продажів за кордон. У січні, за даними НБУ, обсяги експорту товарів становили $2,9 млрд, що на 47,4% менше ніж у першому місяці минулого року (при зниженні імпорту лише на 16,6%). Експорт продовольчих товарів скоротився на 32,5%, зокрема за рахунок зернових (мінус 41%), олій та олійного насіння (мінус 18,9%). Порівняно з січнем минулого року також обвалилися продажі за основними товарними групами — чорними та кольоровими металами (на 78,5%), мінеральними продуктами (на 65,6%), продукцією хімпрому (на 62,5%) і машинобудування (на 46,4%) тощо.
Що ж до послуг, то маємо лише узагальнені дані НБУ (Держстат інформацію не публікує): якщо у 2021 р. експорт стабільно перевищував імпорт, то з часу російського вторгнення все навпаки: наприклад, в липні 2022 р.: $1,21 млрд проти $2,34 млрд на користь імпорту, а в січні 2023 р. — $1,27 млрд проти $2,67 млрд. Експорт знизився переважно за рахунок скорочення послуг з переробки мінеральних ресурсів, що належать іншим сторонам, і транспортних послуг, а імпорт зріс через витрати короткострокових мігрантів за кордоном. Навіть експорт комп´ютерних послуг скорочувався наприкінці минулого — на початку поточного року. Хоча саме IT-галузь, єдина в Україні, за підсумками 2022 р. втрималася на експортних показниках, співставних з довоєнними.
Ситуація в міжнародній торгівлі залишається складною. Ключове завдання — розблокувати чорноморські порти для відправки на експорт лише агропродукції. А виклики попереду не менш значні. За прогнозом НБУ, у поточному році імпорт товарів і послуг перевищить експорт на $50,9 млрд (для порівняння, у 2022 р. сальдо було мінус $23,8 млрд, 2021 р. мінус $2,7 млрд) Очікується, що експорт товарів зменшиться через гірші врожаї та дефіцит електрики, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії і товари, що забезпечують енергоавтономність, а також необхідности відбудови країни. Крім того ще вищими будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. Хоча ситуація не безнадійна. Одним з перспективних варіантів збільшення експорту є стратегія заміщення російських виробників на іноземних ринках.
Однак агреговані показники не відображають тих зусиль, яких докладають конкретні компанії, щоб залишитися в міжнародній торгівлі або й виходити на нові ринки. І таким чином залучати в Україну валюту, зберігати робочі місця та виробничий потенціал. У різних галузях є багато успішних прикладів. Цей досвід варто знати і вивчити. «ДС» представляє десятку компаній-експортерів, які показали зразок стійкості у цей скрутний час. Ми враховували не тільки фізичні обсяги, а й характеристики самої проданої продукції, а також безпосередні зусилля, докладені бізнесами, щоб залишатися у грі, заробляти і гідно представляти Україну на міжнародній торговельній арені.
«Біосфера», експортер товарів для дому та засобів особистої гігієни
Серед пріоритетів корпорації «Біосфера» — продажі за кордон, зокрема, розширення присутності у Європі. Компанія виробляє товари для дому та засоби особистої гігієни. У 2022 р. компанія збільшила експортну виручку до $19,9 млн порівняно з $18,7 млн роком раніше
Географія експортних поставок ще до початку повномаштабної війни налічувала понад 20 країн, а в асортименті представлені такі торгові марки, як Vortex, Go Wipes, Novita, Smile, Bambik і «Фрекен БОК». Серед основних ринків — країни Центральної та Східної Європи, а також Центральної Азії. У Європі найбільше товарів йде до Польщі, Хорватії, Румунії та країн Балтії.
Торік корпорація «Біосфера» розширила портфель брендів та географію своєї присутності. Так, восени 2022 р. «Біосфера» стала власником відомого австрійського бренду Alufix, його виробничого активу у Румунії (заводу в місті Фегераш) та торговельних філіалів у чотирьох європейських країнах.
Цьогоріч корпорація планує нарощувати експорт до країн Європи та відкривати нові ринки.
«Дарниця», фармкомпанія
Фармацевтична компанія «Дарниця» експортує ліки до 14 країн Європи та Азії. Торік обсяг експорту зріс на 38,9% — до 285 млн грн. В натуральному виразі продажі за кордон збільшилися у 1,5 рази порівняно з 2021 р. До повномасштабного вторгнення експорт у грошовому еквіваленті становив близько 4,8% продажів компанії, у 2022 р. ця частка зросла до 5,4%. Показники поліпшилися попри пов´язані з війною виклики, передусім логістичні.
Продажі до Європи у гривневих показниках збільшилися у 7,5 разів. Торік компанії вдалося вийти на ринок Австралії, отримати реєстрації препаратів в Литві, Казахстані, Молдові, Вірменії та податися на реєстрацію в Хорватії, Малайзії і Новій Зеландії. Також «Дарниця» активно розвиває напрямок регіону MENA, зокрема планує наростити обсяги експорту до Іраку та Ємену.
Основу експорту компанії становить продукція, пов´язана з кардіологією, неврологією, інфекційними захворюваннями та проблемами болю.
«Метінвест», виробник і експортер продукції ГМК
Гірничо-металургійна група компаній «Метінвест» за перші шість місяців 2022 р. отримала від експорту $3,9 млрд, що на 37% менше, ніж у першому півріччі 2021-го. Публікація даних за повний 2022 р. зафіксує ще більше падіння, адже, за даними Держстату, український експорт чорних металів торік скоротився на 68%, виробів з них — на 19%, а руди (переважно залізної) — на 57%.
Ключові виклики для галузі і «Метінвесту» пов´язані з війною: втрата виробничих потужностей (передусім «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча), ринків та проблеми з логістикою.
Так, група більше не розглядає СНД, особливо РФ та Білорусь, як ринок збуту (це мінус 1 млн т/рік)
Логістична складова залишається найбільшою проблемою. Раніше більшість продукції «Метінвест» експортував через українські морські порти. Після блокування цих маршрутів логістичні процеси суттєво ускладнилися, а їхня вартість зросла приблизно вчетверо. Зокрема, доставка руди з Кривого Рогу до Китаю подорожчала з $35-40 до $125-130 за тонну сировини за маршрутом через Дунай і порт Констанца у Чорному морі. Загалом у першій половині 2022 р. «Метінвесту» довелося переналаштувати поставки сировини — через залізницю та порти Європи.
Група розглядає можливість придбати європейські метзаводи, щоб завантажити замовленнями свої українські ГЗК — у майбутньому це дозволить збільшити виробництво і продажі, зокрема, за кордон.
«Оболонь», виробник і експортер пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
Корпорація «Оболонь» є найбільшим експортером пива з України з часткою понад 60%. До повномасштабного вторгнення вона була присутньою на ринках більш як у 70 країн. У 2022 р. обсяги експорту скоротилися майже в 2,5 рази.
Неможливість використання морських портів і суттєве збільшення витрат на доставку призвело до зниження обсягів поставок до регіонів, від яких Україну відокремлює море або океан. Наразі компанія змушена використовувати морські порти в Європі, що призводить до збільшення термінів та вартості доставки, що знижує конкурентоспроможність українських товарів.
Позитивним моментом у роботі компанії стало підписання угод з новими партнерами насамперед в Європі, оскільки логістичні шляхи до країн ЄС вдалось відновити значно швидше, ніж морські контейнерні перевезення, а на товари українського походження в Європі спостерігається додатковий попит.
Група компаній «Прометей», зернотрейдер
Група компаній «Прометей» зазнала втрат торік, але вчасно адаптувалась до умов війни, переорієнтувавшись на нові логістичні шляхи. Експортна виручка зернотрейдера у 2022 р. склала $280 млн.
З початком повномасштабного вторгнення суттєво змінилася структура продажів компанії. Щоб бодай частково компенсувати втрачений морський експорт із Миколаєва, Бердянська, Херсона, та, тимчасово, Одеси, «Прометей» налагодив доставку зерна через Дунайські порти, а також автотранспортом й залізницею. Завдяки цим каналам вдалося поставляти за кордон майже 50 тис. т продукції за місяць. Основним пунктом призначення були європейські країни. А після відкриття зернового коридору експортні поставки зросли до 80—100 тис. т за місяць.
Компанія не тільки зіткнулася з логістичними проблемами, пов´язаними з війною, а й зазнала великих збитків безпосередньо внаслідок дій ворожої армії. Зокрема, з 34 елеваторів вісім дістали сильні пошкодження, в окупації залишаються ще чотири зерносховища, заміновано 2 000 га землі.
«Тін Імпекс», виробник і експортер сплавів алюмінію
ТОВ «Тін Імпекс», спеціалізоване металургійне підприємство, експортує високоякісні сплави алюмінію DІN-стандарту до Німеччини, Польщі, Словаччини, Словенії, Литви Латвії, Чехії, Туреччина та інших країн.
Протягом 2022 р. компанія відправила до контрагентів понад 2500 тис. т сплавів алюмінію на 9 млн євро (в еквіваленті), що на 800 тис. т більше, ніж за 2021 р. При цьому частка експорту в структурі продажів зросла (за рахунок зменшення споживання на внутрішньому ринку). У «Тін Імпекс» вважають, що тенденція зростання експортних операцій збережеться в поточному році.
Компанія вийшла на кращі показники продажів за результатами року саме завдяки тому, що змогла вчасно наростити експорт на фоні обвалу внутрішнього попиту на високоякісні сплави алюмінію.
Продукція «Тін Імпекс» використовується передусім у машинобудуванні, харчовій промисловості та виробництві побутової техніки. Потужності товариства дозволяють виробляти понад 500 т. готових сплавів алюмінію за місяць.
Ajax Systems, виробник і експортер систем безпеки
У продуктовій лінійці міжнародної технологічної компанії Ajax Systems понад 70 продуктів, які захищають майже 2 млн користувачів у 169 країнах. Вона виробляє системи безпеки з можливостями розумного будинку. Торік, попри виклики повномасштабної війни, бізнес збільшив дохід на 35%, а частка експорту становила понад 90%.
Географія експорту Ajax у 2022 р. розширилася за рахунок ринків Північної та Південної Америки: це США, Канада, Австралія, Аргентина, Уругвай та інші країни регіону.
На фоні внутрішньої економічної кризи експортоорієнтованій компанії вдалося зростати: команда збільшилася на 877 людей – до 2620 співробітників. Торік Ajax відкрила перший завод за кордоном, у Туреччині, але основні виробничі потужності разом з R&D центром й надалі залишаються в Україні.
Крім того, восени минулого року, Ajax анонсувала запуск нових бездротових пристроїв автоматизації та датчиків розумного будинку. Вони доповнили лінійку продуктів для захисту від вторгнення, виявлення пожежі та запобігання потопу. Зважаючи на ринки збуту компанії, можна сподіватися на зростання технологічного експорту.
BAYADERA GROUP, виробник і експортер алкогольної продукції
Торік BAYADERA GROUP вдалося збільшити експорт з 6,9 млн євро до 7,3 млн євро в еквіваленті, порівняно з 2021 р.
До повномасштабного вторгнення Росії компанія постачала продукцію у більш як у 35 країн, зокрема в держави Балтії, Польщу, Італію, Німеччину, Болгарію, Молдову, Грузію, Казахстан, Тайвань, Туреччину, Ізраїль, ОАЕ, в африканські країни та США. Після 24 лютого 2022 р. BAYADERA припинила відвантаження до Республіки Білорусь, водночас почала співпрацю з новими дистриб´юторами у Франції, Чехії та Австралії. Загалом компанія змогла відновити експортний напрямок і, зокрема, увійшла до ТОП-2 експортерів горілки України з часткою 23%.
Попри війну, у 2022 р. відбувся сезон збирання винограду на виноробні KOBLEVO і АТ Радсад, що дало змогу випустити нову партію винно-коньячної продукції.
Nestlé в Україні, виробник і експортер продуктів харчування
На кінець 2022 р. Nestlé в Україні вдалося відновити експорт у 17 країн – Болгарію, Велику Британію, Грузію, Італію, Південну Корею, Литву, Молдову, Нідерланди, Німеччину, Північну Македонію, Польщу, Румунію, США, Угорщину, Францію, Чехію, Швейцарію.
У перші місяці повномасштабного вторгнення ворога компанії довелося призупинити роботу і на певний час повністю відмовитися від експорту своїх продуктів, щоб забезпечувати потреби внутрішнього ринку. З травня експортні поставки за кордон почали відновлюватися. При цьому гостро постала проблема логістики, адже внаслідок бойових дій та блокади морських портів довелося шукати альтернативні шляхи транспортування товарів. Паралельно переналаштовувалися виробничі процеси, бо частина сировини виявилася недоступною і довелося додатково організувати її імпорт з країн ЄС. Попри всі труднощі, виробництво більшості категорій товарів вдалося оперативно відновити. Серед фабрик компанії, які в 2022 р. успішно експортували продукцію – «Світоч» та «Волиньхолдинг». Зокрема продають за кордон цукерки, батончики, вафлі, шоколадні плитки, розчинні кавові напої у стіках, кетчуп, майонез, заправки, соуси та гірчицю.
Ostchem, виробник і експортер азотних добрив
Торік експорт мінеральних добрив азотним холдингом Ostchem скоротився майже втричі — до 250 тис. т. Передусім це пов´язано з потребою забезпечити внутрішній ринок (з якого пішли імпортери міндобрив), адміністративними рішеннями (уряд обмежував продаж добрив за кордон з березня до початку літа), логістичними проблемами (блокування морських портів). Також група компаній зазнала втрат у виробництві: зокрема, російські окупанти зруйнували Сєвєродонецький «Азот».
Проте Ostchem вдалося зберегти закордонний напрямок. Основним експортним ринком у 2022 р. був ринок ЕС, о там чимало хімзаводів просто зупинились.
Найбільш успішним продуктом на експорт стала вапняно-аміачна селітра (ІАС), що виробляється на «Рівнеазоті». Основні покупці — аграрії або трейдери з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та Молдови.
Важливо, що торік Ostchem не обмежувався тільки експортом азотних добрив. Черкаський «Азот» пройшов відповідну міжнародну сертифікацію та почав закордонні поставки промислових газів (зокрема, вуглекислого газу в Італію).
На майбутнє перед українським холдингом відкриваються нові можливості — замістити підсанкційних російських і білоруських виробників добрив на світових ринках, передусім у ЄС.
