Спершу європейські принципи, європейське верховенство права, а потім – європейські норми та дискрецію

Члени коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 113 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, взяли участь у комітетських слуханнях Комітету ВРУ з питань  економічного розвитку  на тему: “Пріоритети та виклики діяльності малого та середнього бізнесу в контексті відновлення України”, що відбулося 7 лютого 2024 року.

Серед порушених тем: спрощення умов для малого та середнього бізнесу, дерегуляція, демонополізація, стимулювання підприємств на деокупованих територіях.

Відкриваючи зустріч, голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначив, що і бізнес і влада переживають нелегкі 2 роки турбулентності.

«Зараз стало не легше, але інакше. І постійно буде щось інакше. І наша з вами задача – синхронізуватися і цю інакшість адаптувати до потреб і бізнесу і влади. Що вам було комфортно працювати, наскільки можливо в цих умовах. А ми могли розраховувати на вас, як на кров нашої держави, яка наповнює і дає можливість ЗСУ захищати і відвойовувати наші території. Адже наші Збройні Сили працюють, забезпечуються за рахунок податків, які платите ви», – сказав Дмитро Наталуха.

Голова Комітету поінформував, що наприкінці січня Президент України В.Зеленський підписав укази про створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні», яка має стати механізмом комунікації між владою та бізнесом.

Дмитро Наталуха закликав присутніх до конструктивного, результативного діалогу, аби зробити висновки і вирішити наявні проблеми. Зокрема, знайти баланс у питаннях мобілізації.

«Мобілізація – це люди, люди надзвичайно важливі. Але це не лише про тих, хто іде на фронт. Важливі і ті люди, які залишаються в селах, містах, працюють на підприємствах, щодня забезпечуючи можливість працювати нашим захисникам. Важливі також і люди бізнесу. І нам потрібно знайти баланс у цьому контексті. Тому другим питанням зустрічі – потреби бронювання бізнесу, щоб мобілізація не стала паралічем, не повісила замки на підприємства», – зазначив Наталуха.

Олексій Соболєв,  заступник Міністра економіки України, зазначив: «Напрямки куди рухатися – це безпековий фактор, незворотній напрямок щодо вступу в ЄС. Також очікуємо зростанні інвестиційної активності. Ми зараз працюємо над покращенням регуляторного середовища. Зараз проходить масова дерегуляція – відміняємо кілька сотень дозволів, які можливо відмінити».

У своєму виступі  Богдан Мосунов голова «4Business», член УРБ,  зупинився на стані реалізації попереднього Плану розвитку МСБ, за підсумками Парламентських слухань 2015 року, який було виконано лише на 25% в середньому.  Він запропонував ввести відповідальність посадовців за затвердження регуляторних актів, які спершу приймаються без врахування належної експертної оцінки, ігноруючи прописані процедурами заслуховування фахівці, обговорення,  а потім скасовуються, як  недоцільні і  такі що заважають бізнесу.

Також він запропонував внести зміни до Регламенту ВРУ стосовно прийняття регуляторних актів у відповідності до закону України про державну регуляторну політику. Народні депутати також мають робити аналіз регуляторного впливу для своїх законопроєктів, як це зараз робить Кабмін.

«Це стосується і розробки АРВ, і рахування адміністративного навантаження на бізнес, це стосується консультацій з бізнесом.», – зазначив Мосунов.

«Стосовно мікро та малого бізнесу, то варто не змінювати поточну спрощену систему оподаткування, яка дає розвиток малому бізнесу. І варто відмовитися переводити усіх спрощенців на сплату ПДВ» – висловив свої зауваження до Національної стратегії доходів 2030 голова «4Business».

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, член УРБ, зупинився на ключових ризиках Національної стратегії доходів 2030, таких як розширення дискреції, банківській таємниці, спрощенка тощо. Він зазначив, що за останні 5 років було прийнято десь 100 стратегій, але жодна так і стали ефективною і практично не виконувалася.

«І в усіх цих стратегіях є зобов’язання, які держава покладає на себе, а які на бізнес. Так от, ті зобов’язання, які  на себе брала держава, як правило, вона про них забувала, а те, що на бізнес – завжди успішно виконує», – зазначив Непран.

“Нам не потрібна польська спрощенка, у нас є своя, якісна, завдяки якій розвивається наш малий бізнес, інноваційні галузі – незважаючи навіть на війну” – наголосив він.

Він запропонував у першій декаді березня провести дводенне обговорення Стратегії розвитку МСБ до 2027 року, яка зараз опублікована Міністерством економіки для публічного обговорення.

Також пан Михайло запропонував провести легалізацію щодо майна. «Прийшов період, коли перші мільйони в Україні є і їх треба узаконити. Це повинно бути не просто визнання права власності, а  й її легалізації. З боку Генпрокурора є підтримка цієї ідеї. Треба прийняти відповідний законодавчий акт, яким би визнавалася власність, яка є, і більше ніякі правоохоронні органи не мають її чіпати», – запропонував перший віце президент ТПП.

Борис Емельдеш, член Наглядової Ради «Рада Міст ЗахистиФОП»  подякував депутатам комітету за готовність до діалогу. Висловив сподівання, що це початок діалогу і такі зустрічі будуть щорічними, адже для малого бізнесу створення такого майданчику – життєва необхідність.

На його переконання Нацстратегія доходів повинна бути спрямована на звуження сфери фіскалізації виключно на ризикові категорії платників податків.

«Національна стратегія доходів у нинішній редакції передбачає знищення існуючої спрощеної системи – перехід до тотальної фіскалізації, повного товарного обліку для ФОПів та обов’язку реєструватися платником ПДВ усім платникам єдиного податку після 1 млн грн на рік. Це робить спрощенку загальною системою  оподаткування, від якої страждає навіть середній бізнес», – заявив Борис Емельдеш.

У своїй презентації член Наглядової Ради «Рада Міст ЗахистиФОП» також  і навів приклад непродуманого застосування РРО, яке масово ігнорується в країні.

«Не встановили РРО близько 700 тисяч суб’єктів господарювання. І для того, аби перевірити і зафіксувати ці порушення, податковій потрібно працювати 25 років», – зауважив Емельдеш.

“Крім того – вартість встановлення та обслуговування РРО для 2 та 3 груп ФОП – це 10 млрд гривень на рік. А держбюджет за розрахунками економістів може отримати лише 6-8 млрд. Це суспільно негативне рішення” – наголосив Борис

Також, за його даними, вражає і рівень тіні на ринку підакцизних товарів, з якою державні інституції марно борються з 90 років.  «За даними експертів, які працюють з ринками алкоголю та тютюну – на початок 2024 року «тінь» на ринку тютюну зросла до рекордних  показників 23,5 %, у алкогольній продукції тінь становить 28%. При тому що десяток років там є і РРО і товарний облік.

Тому будь-яке розширення надскладних для бізнесу інструментів є шкідливим до того часу, поки якість інституцій не будуть на рівні ЄС», – зазначив Борис Емельдеш .

Він також на необхідності врахувати інтереси бізнесу при доопрацюванні і підготовці до 2-го читання законопроєкту № 10308, який передбачає осучаснення процедур оформлення тимчасових споруд.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук наголосив: «Для фермерів є катастрофою скасування четвертої групи платників єдиного податку. Коли ми говоримо про перехід на загальну систему, то в першу чергу постраждає держава, оскільки товаровиробники сплатять значно менше податків ніж зараз, через відсутність прибутків у воєнний час. В той же час, у післявоєнні часи, скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, якщо вони не отримають аналогічні умови  по дотаціям як в країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку).»

Олег Гетман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи акцентував увагу присутніх на інституційних ризиках Національної стратегії доходів-2030

«Фахівці аналітичних центрів аналізували Нацстратегію трохи з іншого боку, аніж бізнес. Ми порівняли Україну з низкою розвинутих і менш розвинених країн Європи за свтовим рейтингом Worldwide governance indicators. У порівняннях є і Польща, з якої автори Нацстратегії хочуть перейняти  низку положень. Йдеться про якість верховенства права, якість державних послуг. За цими показниками Україна дуже відстає навіть від найслабших країн ЄС, відстає від Румунії, Чехії, Угорщини настільки, наскільки ті відстають від розвинутих, на кшталт Німеччини, Іспанії, Франції. Тому польські інструменти, польські регуляції, польська спрощенка, відкриття банківської таємниці, накладання арешту без рішення суду тощо, які містяться в Стратегії, є неприйнятними для України пропозиціями. Бо те, що у розвинутих країнах призведе до покращення збору податків, дисципліни, в Україні, з нашою якістю інституцій – це призведе до тінізації економіки, збільшення корупції, до додаткових втрат бізнесу на хабарі. І це дуже добре описав у своїй праці відомий економіст Ернандо де Сото, який досліджував недорозвинуті країни, як у нас. Рекомендації дослідників в таких ситуаціях, для країн схожих на нашу  наступні – максимально спрощувати регуляції, зменшувати дискрецію, перезавантажувати за участі міжнародних експертів ті органи, які є найбільш корумпованими.  Тому велике прохання до народних депутатів, до економічного та податкового Комітетів ВРУ –  звернути на це увагу і не допустити впровадження тих інструментів, які є неадекватними для України, і  сприяти запровадженню тих інструментів, які можуть нам допомогти», – зазначив  Олег Гетман.

Він також додав, що почати варто з найактуальніших на цей час проєктів: повне перезавантаження неефективного БЕБ (№10088-1), а також перезавантаження двох найбільш корупційних інституцій, згідно опитувань бізнесу, – Митниці (проєкт № 6490-д) та Податкової (проєкт № 9243).

«Перезавантажити має відбутися за принципом НАБУ: міжнародники мають обрати керівництво, має відбутися повна переатестація кадрів, встановлення гідних зарплат співробітникам», – вважає Гетман.

“Спершу європейські принципи, а потім європейські норми, а не навпаки” –  на цьому наголосив Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, нагадавши, що європейські принципи включають верховенство права, контроль громадян за державою, європейську якість ротації владних структур.

Учасники дискусії також погодилися на необхідності доопрацювати законопроект №10166 щодо спеціального режиму оподаткування, поширивши його на всіх самозайнятих осіб, створивши для них сприятливі умови для роботи.

Олександр Чумак, «Асоціація приватних роботодавців», член УРБ звернув увагу законодавців на відсутності в державі регіональної політики розвитку підприємництва. Він наголосив на  необхідності запровадження програм, які будуть забезпечувати утримання у громадах, повернення релокованого бізнесу, сприяти відновленню та розвитку підприємницької діяльності, покриття збитків підприємств від пошкодження та знищення майна на територіях, що постраждали від повномасштабного російського вторгнення, у  тому числі на деокупованих територіях.

«Усі стратегії, які зараз приймаються, не розглядають особливості таких регіонів. І ми ще повинні враховувати, що у нас будуть деокуповані регіони, куди треба буде вкладати дуже багато зусиль, щоб по-перше, утримати бізнес, по друге, сприяти поверненню бізнесу та економічного розвитку територій, що сильно постраждали. Ми з вересня 2022 року реалізовуємо програми з відновлення економічної активності у регіоні, перебудови бізнес-процесів компаній, залучення коштів на відновленн. Але вони реалізуються за кошти донорів. Наразі ніяка державна програма ефективно в нашому регіоні не працює, тоді як ми маємо ті ж самі умови по сплаті податків, які і в інших регіонах, при цьому маємо додаткові витрати для забезпечення норми безпеки, дуже дорогу логістику тощо. Для відновлення пошкоджень і руйнувань ми маємо додаткові потреби, але кошти від держави залучити не можемо. У наших консультаціях для підприємців по залученню коштів на відновлення та розвиток рекомендації з кредитування за програмою кредитування «5-7-9» займає останнє місце, а за «еРобота» -передостаннє, нажаль. Після прильотів бізнесам доводиться відновлюватися за власні кошти, якщо вони є», – зазначив  Олександр Чумак, який представляв інтереси бізнесу зі Сходу.

«Малий бізнес завжди є абсорбентом робочої сили, найбільше робочих місць створюється саме в малому бізнесі. Якщо ставиться завдання повернути українських громадян в Україну, то насамперед треба думати про можливості розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості. Це та сфера, в якій Україна має більше переваг у порівнянні з європейськими країнами. Але для розвитку підприємництва та самозайнятості необхідно прогарантувати незмінність умов – тієї самої спрощеної системи оподаткування», – наголосила Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової Ради УРБ.

Ярослав Рущишин, секретар Комітету з питань економічного розвитку, коментуючи численні пропозиції бізнесу та аналітичних центрів зазначив, що депутати Економічного Комітету сприятимуть  вирішенню обговорених проблем бізнесу. Низка проєктів про які йшлося на слуханнях – розглядаються у Економічному комітеті і їх можливо буде пришвидшити, по низці – є різні думки стейкхолдерів. Для продуктивного опрацювання проєктів пан Ярослав запропонував представникам асоціацій та аналітичних центрів надіслати до Комітету аналітику по порушених питаннях та ближчим часом провести низку тематичних зустрічей з бізнесом, по кожному з важливих питань окремо.

Серед іншого, також було порушено питання необхідності запуску «є-Бронювання», необхідності суттєвого доопрацювання нового законопроєкту про мобілізацію, важливості доопрацювання програми 5-7-9, шкідливості для МСБ поточної моделі СМКОР та інші важливі для бізнесу питання.

Свої пропозиції щодо підтримки бізнесу та економічного розвитку країни висловили Олександр Маріковський, голова підкомітету з питань регіонального економічного співробітництва і торгівлі, Ганна Лічман, голова підкомітету з питань регуляторної політики, Галина Янченко, член Комітету, Голова Тимчасової комісії ВРУ з захисту прав інвесторів, Тетяна Коротка, заступниця бізнес омбудсмена,  Христина Венгриняк, директор Асоціації Софтвеар Україна, член УРБ, Марина Паянок, голова «Всеукраїнська асоціація підприємців та споживачів», член коаліції Рада міст ЗахистиФОП,  Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, члени УРБ,  Юлія Дроговоз, віце-президент з питань податкової політики Українського союзу промисловців і підприємців та інші.

За результатами слухань передбачається напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, нормативно-правових актів та проведення організаційних заходів для економічного відновлення України. 

Також учасники зустрічі домовилися продовжити діалог у рамках  наступних уже тематичних системних зустрічей представників бізнесу та парламентаріїв.