Скорочення під час воєнного стану: як діяти роботодавцю законно і без ризику судових спорів

Воєнний стан суттєво змінив правила трудових відносин. Бізнес змушений адаптуватися: частина підприємств переїхала, частина втратила замовлення, а інші — оптимізують витрати, зменшуючи штат. Але навіть у складних умовах скорочення працівників має проводитися в межах закону, інакше роботодавця можуть чекати судові спори, штрафи та поновлення працівника на роботі.

🚩 Розберемо, як саме відбувається скорочення чисельності або штату у період воєнного стану, які правила змінилися, а які процедури залишаються обов’язковими.

⚖️ 1. Підстава для скорочення: стаття 40 КЗпП

Основна правова підстава для звільнення працівника через скорочення — пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

🚩 Відповідно до цієї норми роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадках:

✅ змін в організації виробництва і праці, зокрема:

  • ліквідації підприємства;
  • реорганізації;
  • банкрутства;
  • перепрофілювання;
  • скорочення чисельності або штату працівників.

📌 Важливо: звільнення за скороченням можливе лише тоді, коли неможливо перевести працівника на іншу роботу (за його згодою).

🟢 2. Що змінилося під час воєнного стану ❓

Під час дії воєнного стану діють спеціальні правила, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

📄 Частина 3 статті 3 цього Закону передбачає:

👉 повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці здійснюється не пізніше ніж до запровадження таких умов.

📌 Тобто двомісячний строк попередження не застосовується саме щодо:

  • зміни істотних умов праці;
  • зміни умов оплати праці.

❗️Однак важливо розуміти:

скорочення чисельності або штату — це окрема процедура звільнення, яка регулюється статтею 49-2 КЗпП України.

📖 Стаття 49-2 КЗпП продовжує містити вимогу:

«Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці».

📌 Саме тому роботодавцям під час скорочення варто враховувати вимоги ст.49-2 КЗпП щодо персонального попередження працівника про майбутнє вивільнення.

📌 Практичний висновок:

воєнний стан спростив процедури щодо зміни умов праці, але не скасував повністю процедуру скорочення працівників.

📌 3. Скорочення ≠ зміна істотних умов праці

Тут важливо не переплутати два різні механізми.

🔸 Зміна істотних умов праці (ст.32 КЗпП)

🚩 Працівник продовжує працювати, але змінюються:

  • режим роботи;
  • оплата праці;
  • графік;
  • пільги;
  • інші умови трудового договору.

🔸 Скорочення (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП)

🚩 Це припинення трудового договору та звільнення працівника.

📌 Саме тому процедура скорочення вимагає окремого документального оформлення та дотримання гарантій працівника.

📑 4. Основна процедура скорочення: стаття 49-2 КЗпП

Незважаючи на воєнний стан, роботодавець має виконати базові кроки, визначені статтею 49-2 КЗпП.

🔹 Крок 1. Пропозиція іншої роботи

🚩 Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику:

✅ вакантну посаду за професією;

✅ іншу роботу, яку працівник може виконувати за кваліфікацією;

✅ іншу посаду, навіть нижчу — якщо працівник погодиться.

📌 Важливо: вакансія повинна реально існувати на момент скорочення.

Якщо роботи немає або працівник відмовився — можливе звільнення.

🔹 Крок 2. Працівник може звернутися до служби зайнятості

У разі скорочення працівник має право:

  • звернутися за допомогою до державної служби зайнятості;
  • працевлаштуватися самостійно.

Це прямо передбачено ст.49-2 КЗпП.

🔹 Крок 3. Наказ про звільнення

Після завершення процедури роботодавець видає:

📌 наказ (розпорядження) про звільнення працівника.

У наказі обов’язково зазначають:

  • підставу — пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП;
  • дату звільнення;
  • реквізити рішення про скорочення.

Працівника необхідно ознайомити з наказом під підпис.

🔹 Крок 4. Остаточний розрахунок і виплати

У день звільнення працівнику мають виплатити:

💰 зарплату за фактично відпрацьований час;

💰 компенсацію за невикористану відпустку;

💰 вихідну допомогу у розмірі не менше одного середнього місячного заробітку;

💰 інші належні виплати (доплати, премії тощо — якщо передбачено).

📌 Несвоєчасний розрахунок є однією з найпоширеніших причин трудових спорів.

🧾 5. Документальне оформлення: що має бути у роботодавця❓

Щоб скорочення було законним, роботодавець повинен підготувати доказову базу реальності скорочення.

🚩 Зазвичай оформлюють:

📌 наказ про зміни в організації виробництва і праці;

📌 наказ про внесення змін до штатного розпису;

📌 новий штатний розпис;

📌 список посад, які скорочуються;

📌 письмову пропозицію вакантних посад працівнику;

📌 заяву працівника про відмову або акт про відмову від підпису;

📌 наказ про звільнення;

📌 розрахункові документи.

👥 6. Погодження з профспілкою під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану роботодавець у більшості випадків може звільняти працівників без попереднього погодження з профспілкою.

Таке правило передбачене ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

❗️Водночас окремі гарантії залишаються для працівників, обраних до профспілкових органів.

⚠️ 7. Типові помилки роботодавців при скороченні у воєнний час

Воєнний стан не скасовує контроль і відповідальність.

Найпоширеніші порушення:

❌ скорочення «на словах» без наказу та штатного розпису;

❌ звільнення без пропозиції вакансій;

❌ формальне скорочення, після якого на ту саму посаду приймають іншу особу;

❌ неправильне формулювання підстави звільнення;

❌ невиплата вихідної допомоги;

❌ несвоєчасний остаточний розрахунок.

📌 Усі ці помилки можуть стати підставою для судового спору та поновлення працівника на роботі.

✅ 8. Висновок: чи можна скорочувати швидше під час воєнного стану?

Воєнний стан дійсно спростив окремі трудові процедури та дозволив роботодавцям оперативніше змінювати умови праці.

🚩 Однак ключове правило залишається незмінним:

📌 скорочення має бути:

✔️ обґрунтованим;

✔️ реальним;

✔️ документально підтвердженим;

✔️ проведеним із дотриманням ст.40 та ст.49-2 КЗпП України.

📌 Короткий алгоритм скорочення під час воєнного стану:

✅ рішення про скорочення (наказ, зміни до штатного розпису);

✅ персональне попередження працівника;

✅ пропозиція іншої роботи;

✅ фіксація відмови або відсутності вакансій;

✅ наказ про звільнення;

✅ повний розрахунок і виплата всіх сум у день звільнення.

✔ Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

https://www.facebook.com/photo/?fbid=1284233423825299&set=a.250126790569306

 

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ