Що приховують кримінальні процедури, або боротьба бізнесу за свої права

Хто з українців не чув жахливих історій про раптові обшуки підприємців, безпідставно вилучені документи, заблоковані рахунки та арештоване майно? Майже кожен бізнесмен, який хоч трохи виріс над рівнем “ФОП-одинак”, має контрагента або просто знайомого, що потрапив у жорна кримінальних розслідувань, або сам в них побував. І справа не завжди в реальних правопорушеннях, частіше це результат недосконалості законодавства, яким вміло користуються недобросовісні працівники правоохоронних органів.

Нещодавно парламент підтримав за основу законопроект № 12439 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження». Цей документ, хоч і спрямований на посилення гарантій для бізнесу і вже врахував деякі його пропозиції, вже є дуже прогресивним, однак все ще має недоліки та може бути значно покращений.

Фантомні розслідування та безправні жертви

Останнім часом значно збільшилась кількість кримінальних проваджень, відкритих правоохоронцями відносно платників податків, бізнесу, в яких після проведення відповідних слідчих дій (обшуків, вилучень документів, товарів, блокування рахунків, допитів тощо) не пред’являються підозри службовим особам суб’єктів господарювання, а кримінальні провадження не направляються до суду з обвинувальними актами з причин відсутності підстав для цього.

Загальновідомо, що саме кримінальні справи є основним інструментом протиправного тиску правоохоронців на бізнес. Навіть офіційна статистика з сайту Офісу генерального прокурора свідчить, що лише біля 8 – 9% кримінальних проваджень, відкритих стосовно бізнесу за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України) та за ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна), направляються до суду. В той час як значна частина таких кримінальних проваджень, виходячи з адвокатської практики, використовуються правоохоронцями для тиску на бізнес.

Під час здійснення розслідування у таких кримінальних провадженнях через відсутність належного процесуального статусу суб’єктів господарювання (читай безправності) відбуваються грубі порушення їхніх прав та інтересів. Справа в тім, що лиш після того, як службовим особам підприємства пред’являється підозра, – підприємство, його службові особи та їхній захист отримують статус «сторони кримінального провадження». І у них з’являються права: право знайомитись з матеріалами, заявляти клопотання тощо, тобто підприємства отримують можливість захищатись. А до цього у суб’єкта господарювання – лише статус «іншої особи» у розумінні КПК України, який не дає жодних можливостей для захисту від свавілля правоохоронців, жодних можливостей для реалізації принципу змагальності сторін в процесі слідства.

Саме тому провідні бізнес-асоціації України пропонують на таких осіб («інших осіб» в розумінні КПК України) поширити статус «сторони кримінального провадження» і тим самим розширити їхні права під час здійснення кримінального розслідування.

«Вилучили, потім розберемося»: тимчасове, яке стає постійним

Окрема проблема – статус майна, вилученого під час обшуків. На практиці судді надають дозволи на обшуки з розмитими формулюваннями на кшталт «вилучення майна, яке може мати значення для кримінального провадження». У результаті правоохоронці забирають все, що тільки можуть, – від документів і комп’ютерів до особистих речей та коштів співробітників.

І ось що відбувається далі: це майно не визнається тимчасово вилученим, а отже не потребує судового рішення про арешт. Підприємства місяцями не можуть повернути свої речі і навіть не мають можливості оскаржити їхнє вилучення.

Бізнес пропонує внести в текст закону зміни, внаслідок яких будь-яке майно, вилучене під час обшуку, буде мати статус тимчасово вилученого майна. Це змусить правоохоронців отримувати короткостроковий дозвіл суду, або звертатися до слідчого судді, обґрунтувавши необхідність тимчасового накладення арешту на майно, або ж змусить повертати майно власнику.

Арештуй – відпусти

Ще одна болюча проблема – повторне накладання арешту на майно з тих самих підстав, якщо раніше в такому арешті було відмовлено або він був скасований. Це як «гра у піжмурки» з правосуддям: сьогодні суд скасував арешт, а завтра прокурор подає майже ідентичне подання до іншого слідчого судді та отримує новий арешт.

Провідні бізнес-асоціації – члени Української Ради Бізнесу – пропонують заборонити таку практику на законодавчому рівні, а також надати прокурору, слідчому або стороні захисту право ініціювати скасування арешту майна, якщо для цього з’являються обґрунтовані підстави.

Застава як інструмент тиску

«Внесіть заставу в розмірі 10 мільйонів гривень (або ж 50 чи 100 мільйонів) і можете не сидіти в СІЗО» – з такими сумами часто стикаються представники бізнесу, коли проти них відкривають кримінальні провадження (виходячи з адвокатської практики). Хоча КПК встановлює розумні межі застави як міри запобіжного заходу залежно від тяжкості злочину. Суди під тиском правоохоронців часто встановлюють суми, які значно перевищують ці обмеження і є абсолютно не аргументованими, немотивованими та нереальними.

Нереально високі застави стають інструментом тиску на бізнес, змушуючи підприємців шукати «альтернативні шляхи» вирішення проблеми, наприклад давати хабарі.

Експертизи та «секретні збитки»

Окремий біль – визначення матеріальних збитків у кримінальних провадженнях. Поширена ситуація, коли підприємця звинувачують у завданні державі збитків на мільйони гривень. Але як саме нарахована ця сума – таємниця. І сума ніяк не в’яжеться зі здоровим глуздом.

Правоохоронці часто відкривають справи за власними підрахунками або на підставі внутрішніх документів – звітів, довідок, аналітичних продуктів БЕБ. І навіть намагаються до суду направити кримінальні провадження з таким визначенням розміру шкоди. При цьому професійні експертизи з оцінки розмірів збитків не проводяться, а сторона захисту не має доступу до методології розрахунків.

Бізнес спільнота пропонує повернутись до норми про обов’язкове проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків і право сторони захисту знайомитись з постановою слідчого про призначення такої експертизи та ставити питання експертам.

Бізнес-спільнота закликає народних депутатів врахувати запропоновані зміни при підготовці законопроєкту до другого читання та якнайшвидше ухвалити в цілому доопрацьовану редакцію. Адже захист прав підприємців – це не просто боротьба за комфортні умови бізнесу. Це боротьба за економічний розвиток України в умовах війни та майбутньої відбудови.