Ризик-орієнтований підхід та економічна безпека
Ще на початку обговорення самої ідеї щодо створення в Україні нового правоохоронного органу який би опікувався питаннями протидії злочинам у сфері економіки, більшість експертів схилялася до думки, що основу реформи, яка б супроводжувала його створення, повинна складати забезпечення відокремленості цього правоохоронного органу від інших, особливій процедурі набору персоналу, яка б давала можливість набрати абсолютно нові обличчя та позбавлення функцій боротьби з економічними злочинами інших правоохоронних органів.
По-друге, складовими ризику є загроза як потенційна, можлива небезпека, що має намір та можливості заподіяти шкоду економічній безпеці держави, котрі характеризуються масштабом (впливом) та ймовірністю її реалізації. Тобто йдеться про сили, явища та чинники, сама наявність яких вже передбачає застосування до них заходів з боку уповноважених суб’єктів контролю ще під час формування наміру та можливостей. При цьому ідентифікація уразливостей системи (проблеми, вади, недоліки) економічної безпеки, які породжують або посилюють піддатливість негативним впливам загроз надає можливість визначити шляхи підвищення спроможності системи вцілому;
По-четверте, базуючись на принципах роботи складних систем, якою є економічна безпека держави, дати задовільний прогноз поведінки складної системи на досить великому проміжку часу, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, практично неможливо. Це пов’язане з тим, що наша інтуїція «вихована» на спілкуванні з простими системами, де зв’язки елементів практично завжди вдається простежити. Контрінтуїтивна поведінка складної системи полягає в тому, що вона реагує на вплив зовсім іншим чином, ніж це нами інтуїтивно очікувалося. Тому інструментарій аналізу ризику яким повинні оперувати працівники правоохоронного органу побудовані на обробці великих масивів інформації саме штучним інтелектом.
Перша, це безпекова сфера, яка має на меті використання інструментів превентивного втручання в процеси, які впливають на тінізацію економіки. Правовим підґрунтям її застосування можуть бути будь-які законодавчі акти, зокрема Закон України «Про БЕБУ» та ін. крім КПКУ. Тобто вона застосовується поза кримінальним процесом.
Є дуже гарний приклад: якщо ви починаєте будувати будинки без туалетів, очікуйте, що навколишня територія буде «засмічена», як би не намагалася на це реагувати держава, використовучи в тому числі правоохоронний примус, це лише погіршить ситуацію. Аналогічно це працює і в економіці. На сьогодні бізнес втягнутий в систему відносин, які мають високі кримінальні ризики. Наслідком цього є безальтернативне схиляння бізнесу до неправомірних дій, такий спосіб поводження є захисним механізмом його власного виживання. На це також звертав увагу академік Костенко О.М., який наголошував, що :» сучасна злочинність в Україні породжується соціальною кризою і сама ж поглиблює її. Ця злочинність має властивість зводити нанівець будь-які реформи, які могли б забезпечити соціальний прогрес в Україні. Отже, допоки злочинність в Україні є злочинністю кризового типу, соціальний прогрес в Україні є неможливим. Тому існування аномальної злочинності, тобто злочинності кризового типу є сьогодні проблемою №1 у нашій країні.
Правильне запровадження РОП у правоохоронному секторі матиме значний економічний ефект, сприятиме вирішенню системних проблем, здатне постійно утримувати рівень компетентностей в актуальному стані.