Призупинення дії трудового договору: нові правила з 14 березня 2026 року

З 14.03.2026 року починають діяти зміни до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX. Вони суттєво змінюють підхід до призупинення дії трудового договору.

📌Ключова ідея змін — призупинення за ініціативою однієї сторони більше не може бути необмеженим у часі.

⁉ Що саме змінюється ⁉

✅Обмеження загального строку — ❗не більше 90 календарних днів ❗

✔ Відтепер призупинення дії трудового договору, ініційоване лише однією стороною (працівником або роботодавцем), допускається «сукупно не більше ніж на 90 календарних днів протягом усього періоду воєнного стану», включно з усіма його продовженнями.

❗Тобто йдеться не про 90 днів за один наказ, а про «граничний загальний строк». ❗

✅ Втрата чинності наказу автоматично

Якщо роботодавець видав наказ про призупинення на строк, що перевищує ❗90 календарних днів, такий наказ припиняє дію автоматично — з дня, наступного після закінчення дозволеного законом строку.

✅ Разом з тим, з практичної точки зору доцільно:

✔️оформити окремий наказ про втрату чинності попереднього наказу;

✔️ послатися у ньому на оновлену норму закону;

✔️довести цей наказ до відома працівника.

Це дозволить уникнути спорів щодо моменту відновлення трудових прав та обов’язків.

✅ Формулювання на кшталт «призупинити дію трудового договору до завершення воєнного стану» після 14.03.2026 стає ❗»юридично небезпечним».❗

✅ Після спливу 90 календарних днів:

✔️працівник вважається таким, що має приступити до роботи;

✔️ роботодавець зобов’язаний допустити його до роботи або прийняти інше правомірне рішення щодо подальших трудових відносин.

❗️Мовчазне продовження призупинення більше не допускається.

Фактично з цієї дати призупинення перестає бути «безстроковою паузою» — після 90 днів потрібно приймати рішення і документально його оформлювати.

✅ Це означає поновлення всіх прав і обов’язків:

✔️ працівник має приступити до виконання роботи;

✔️роботодавець — забезпечити робоче місце, виплачувати заробітну плату, нараховувати ЄСВ та інші обов’язкові платежі.

✅Хоча закон цього прямо не вимагає, на практиці доцільно видати «наказ про відновлення дії трудового договору.

Бувають ситуації, коли після автоматичного відновлення договору виконувати його умови фактично неможливо, зокрема якщо:

✔️роботодавець не може надати роботу (знищене майно, евакуація, ліквідація підприємства);

✔️працівник не може приступити до роботи (окупована територія, зона бойових дій, проходження служби в ЗСУ, полон, відсутній зв’язок).

✅ Якщо сторони не домовилися про подальше призупинення, а строк уже сплив, «призупинення більше не застосовується», але й виконати трудовий договір неможливо.

✅ У такому разі роботодавець має діяти в межах КЗпП та припиняти трудові відносини на законних підставах.

📍 Можливі підстави припинення трудового договору:

✔️ угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);

✔️закінчення строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);

✔️відмова працівника від переведення в іншу місцевість (п. 6 ст. 36 КЗпП);

✔️ відсутність працівника та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8³ ст. 36 КЗпП);

✔️зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

✔️прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП);

✔️ неможливість забезпечення працівника роботою у зв’язку зі знищенням або відсутністю виробничих, організаційних чи технічних умов унаслідок бойових дій — із застосуванням спрощеної процедури вивільнення (п. 6 ст. 41, ст. 49² КЗпП).

✔ Джерело:

https://www.facebook.com/photo/?fbid=1223204396594869&set=a.250126790569306