ПРЕЗИДЕНТ ВГО АППУ ГРІГОЛ КАТАМАДЗЕ ВЗЯВ УЧАСТЬ В ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ «КЛЮЧОВІ АНТИКОРУПЦІЙНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ»

07 червня 2023 року в КВЦ «Парковий», за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ), пройшов Економічний форум «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для Відновлення України».

Організаторами заходу виступили: Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція.

Аналітичний партнер — Економічна експертна платформа.

Модерували Форум:  медіа-експерт, ведучий програми «Новий вечір» на Радіо НВ  Дмитро Тузов та  аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Від ВГО АППУ в роботі Форуму оф-лайн взяли участь Президент Асоціації Грігол Катамадзе та радник Президента ВГО АППУ Давид Алханішвілі.

Онлайн: Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко та провідні фахівці Леся Кашпур та Вікторія Беспалова, також член Ради ВГО АППУ,  д.е.н, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса   Захарій Варналій, а також Голова Ради ТВ ВГО АППУ в Львівській області Лілія Долінська.

 З вітальними словами до присутніх звернулися регіональна директорка CIPE в Європі та Євразії Наталія Отель Білан, а також Директорка програм СІРЕ в Європі і Євразії Катерина Лисова, яка представила свою Презентацію «Стан українського бізнесу між війною та Відновленням: на основі останньої оцінки CIPE».  Також презентував позиційний документ щодо участі приватного сектора України у Відновленні. економіст, аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Перша Панель  Форуму була присвячена темі: «Бюро економічної (не)безпеки: час оновити систему», на якій зокрема обговорювались питання:

— оцінка ефективності роботи Бюро;

— перезавантаження Бюро економічної безпеки;

— обрання директора за участі міжнародних експертів тощо.

Основними спікерами Панелі виступили:

Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;

Ярослав Железняк, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень посадовцями органів влади у сфері економічної безпеки;

Грігол Катамадзе, Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент Асоціації платників податків України, Віце-президент Асоціації платників податків Європи, член Наглядової Ради УРБ;

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації;

Тарас Котов, голова Ради громадського контролю БЕБ.

Першим спікером був запрошений до слова Данило Гетманцев, який свій виступ він почав зі слів: «Слава Україні- Героям Слава». Він зауважив: «Говорити про перезавантаження БЕБ мені боляче, так як це мій Законопроєкт, який в перспективі став Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» та був просунутий завдяки саме Комітету Верховної з питань фінансів, податкової та митної політики. Прийняття його відбулося завдяки позиції  та підтримки Президента України».

Далі, Данило Гетманцев окреслив проблеми роботи Бюро економічної безпеки України: «Нова структура стала наповненою старим змістом, формування штату за рахунок колишніх правоохоронців, які все життя служили в органах податкової міліції та інших правоохоронних органах це і є найголовнішою помилкою неефективної роботи БЕБ, що породжує на сьогодні такий невтішний feedback з боку бізнесу та суспільства. Відбулася лише зміна назви, а не суті правоохоронного органу».

Він звернув увагу, що після звільнення керівників БЕБ ми бачимо різноспрямовані процеси. Якщо 3-4 місяці потому робота БЕБ була невтішна, то наразі вже є зрушення, до яких можна віднести контроль реалізації підакцизних товарів, в тому числі й «зрізані» лінії виробництва тютюнових виробів в Одеській, Закарпатській областях та припинення діяльності спиртового заводу в місті Дніпрі. «Позитивні кроки бачимо, люди працюють і не треба на всіх «навішувати ярлики», — наголосив Данило Гетманцев.

Він додав, що також однією з проблем в роботі БЕБ є недофінансування органу, що, на його думку, не може напряму перешкоджати роботі БЕБ та займатися розслідуваннями діяльності «білого бізнесу». Данило Гетманцев вважає, що натомість БЕБ необхідно займатися розслідуваннями діяльності тих суб’єктів господарювання, які за час війни значно розширили ринок підакцизних товарів.

Щодо перспективи прийняття  Законопроєкту за  № 9080 від 03.03.2023 року «Про Бюро економічної безпеки України» та інших законів України щодо перезавантаження Бюро», який на сьогодні вже готовий до першого читання, Данило Гетманцев спрогнозував прийняття його до кінця поточного року.

Голова Комітету ВРУ Данило Гетманцев наприкінці свого виступу, резюмуючи, зокрема, зазначив: «БЕБ – це окремий приклад боротьби нової України з олігархічними кланами, які формувалися роками та які цементують систему. Ми вважаємо, що до складу Комісії мають входити представники-міжнародники, адже реформа антикорупційних органів —  це правильна, успішна реформа, і просто «накладаємо кальку», як відбувалися призначення в НАБУ на призначення в БЕБ».

Ярослав Железняк в своїй промові, спираючись на аналітичні висновки експертної комісії, окреслив основні причини, що призвели до невиконання БЕБ поставлених завдань. Зокрема, від зазначив, що основною метою створення БЕБ було відсторонення від втручання в діяльність бізнесу таких структур, як податкова міліція, прокуратура, СБУ, поліція. Проте, більшість справ по економічним злочинам БЕБ на сьогодні ведуть або СБУ, або ДБР, або інші правоохоронні органи. Крім того,  Ярослав Железняк навів статистику, яка на його думку, свідчить, що керівники БЕБ були призначені на посади за результатами «непрозорого» конкурсу та 60 відсотків штату це колишні працівники податкової міліції, прокуратури, СБУ, що лише підтверджує застосування стандартних підходів, встановлених зазначеними правоохоронними органами в новому контексті. Ярослав Железняк озвучив деякі цифри, які свідчать про неефективність роботи БЕБ, а саме: в 2022 році витрати бюджету на його утримання становили 621 млн. грн, а розмір надходжень до бюджету за результатами роботи відомства становили 33 млн. гривень.

Далі, він зазначив: «Не витримує критики і аналітика БЕБ, яка майже в повному обсязі не працює в кримінальних провадженнях. Не менш важливим є питання взаємодії БЕБ з стейкхолдерами — Консультативною місією Євросоюзу та Радою громадського контролю, завдяки яким і будується довіра бізнесу. Величезна кількість зауважень щодо цієї взаємодії відображена в Меморандумі МВФ».

Наприкінці виступу, Ярослав Железняк визначив основні кроки для успішного перезавантаження БЕБ це обрання керівника відомства за прикладом НАБУ, НАЗК, САП; зовнішній аудит; незалежне фінансування та повна переатестація.

Модератор заходу Дмитро Тузов, представляючи Президента Асоціації платників податків України, члена Наглядової Ради УРБ Грігола Катамадзе, задав йому запитання, зокрема: «Гріголе, знаю Вас, як бійця за БЕБ на ефірах, конференціях, дивлячись на масштабні проблеми, Ви зберігаєте оптимізм?, з точки зору, швидкої реорганізації і що насправді потрібно зробити?».

На що Грігол Катамадзе подякував Модератору за таке запитання і, зокрема, відповів: «Насправді, якщо б ми не були всі разом тут оптимістами, я думаю нас би тут зараз не було. А щоб правильно рухатися вперед, необхідно надати компетентну оцінку, що ми маємо на цей момент з  позитивними та негативними факторами, що впливають на діяльність БЕБ».

Далі, Грігол Катамадзе відзначив: «Позитивом є те, що підґрунтям діяльності Бюро є досить хороший Закон про БЕБ, ухвалений в березні 2021 року. Ми маємо орган, який був заснований на підставі цього Закону. Також, він зазначив, що ухвалено Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів» 17 листопада 2021 року за № 1888-IX, який, зокрема, визначив підслідність БЕБ. Для ефективної реалізації норм зазначених Законів є величезна кількість порядних, патріотичних, професійних, фахових людей, в тому числі і серед тих, хто працював колись і працює зараз в правоохоронній системі, які мають досвід, знання, бажання внести свій внесок у розбудову цього органу. І це насправді один із великих, важливих факторів. Крім цього є бажання міжнародних партнерів, особливо в сучасних умовах, коли весь світ допомагає й підтримує Україну, які готові допомогти перезавантажити і створити такий транспарентний орган, який буде займатися боротьбою з економічними злочинами, в тому числі, допомогти країні в матеріально-технічному забезпеченні БЕБ та підготовці кадрів. Було створено ТСК, пан Ярослав Железняк сьогодні говорив про це, яка виявила всі негативні складові на першому етапі за ці  1,5 року сфери діяльності БЕБ. Негативні моменти ми  з Вами всі добре знаємо, але я додам тільки одне продовжується тотальна недовіра з боку бізнес-спільноти і суспільства загалом до діяльності Бюро економічної безпеки, ідентично так, як це було до податкової міліції. І суспільство і бізнес-спільнота має на це абсолютно обґрунтовані підстави. Тепер що будемо робити в умовах, що створилися? Рецепт дуже простий. Треба БЕБ неухильно дотримуватися і виконувати норми Закону Про БЕБ», — наголосив Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе.

«Звісно я не можу вказувати що і як робити законодавцям, єдине, що я б хотів їм порадити – як найшвидше прийняти Законопроект 9080 про внесення змін до закону про БЕБ, тому що вже півроку цей Законопроєкт як зареєстрований», — підкреслив Грігол Катамадзе.

«Повторюсь ще раз. Шо ж робити БЕБ?  Насамперед, неухильно дотримуватися і виконувати норми Закону Про БЕБ. Відповідно до цього Закону, який передбачає ризик-орієнтований підхід діяльності органу та чільну роль аналітичного продукту, БЕБ повинен опрацювати та затвердити цілий перелік нормативних документів. Вони повинні були це зробити протягом тривалого часу свого існування. Наша група експертів влітку минулого року, до якої входили представники всіх правоохоронних і контролюючих органів, зокрема на початковому етапі були і брали участь представники БЕБ, але чомусь через місяць – півтора «охолонули» до цього процесу, підготували весь масив, які регламентуватимуть його діяльність і продовжують над цим працювати», — зауважив Грігол Катамадзе.

Президент АППУ, демонструючи коротку Презентацію результатів роботи, створеної за його ініціативи, експертної групи, зокрема, зауважив: «Перш за все, хочу застережити, що це наші ініціативи та розробки і ми готові їх втілювати в життя.

Далі, Грігол Катамадзе продемонстрував і описав ініціативи та розробки експертної групи, зокрема:

«-ризик-орієнтований підхід у забезпеченні економічної безпеки України (загальні засади);

— методологія проведення аналізу фінансово-економічних ризиків;

— методологія управління ризиками;

-етапи впровадження першої частини Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, так званої АСАУР».

Президент АППУ відзначив: «Не буду вдаватися в деталі, просто хотів би показати три слайди реалізації цієї системи в три етапи. Ще додам, у цьому процесі роль Міністерства цифрової трансформації без сумніву буде ключовим фактором».

Грігол Катамадзе акцентував увагу учасників заходу на одному дуже важливому моменті, зокрема: «Це так званий аналітичний продукт, який передбачив законодавець у Законі про БЕБ, але який абсолютно некоректно використовується в діяльності БЕБ. Я про це чую, беручи участь на різних конференціях і круглих столах, ось два тижні тому з шановною Ольгою Михайлівною брали участь у круглому столі, який організувала Торгово-промислова палата разом з АППУ, і на якому ключовим питанням було якраз те, як неправильно використовується аналітичний продукт у діяльності БЕБ. Адвокати, представники бізнесу, експерти почали говорити про те, що ледь не вилучити із Закону цю норму і це завдяки неефективному використанню цього продукту Бюро», — зауважив Грігол Катамадзе.

Далі, Президент АППУ наголосив, що, на його думку, Бюро Економічної Безпеки повинно стати національним координатором у процесі боротьби з економічною злочинністю та в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами демонструвати суспільству ефективність своєї діяльності та за підсумками своєї року роботи, БЕБ повинен не тільки подати Парламенту і КМУ Звіт про виконану роботу, а й публікувати  підсумки своєї роботи, щоб кожен зацікавлений міг з цим ознайомитися. Так роблять у всіх успішних цивілізованих країнах.

Наприкінці свого виступу Президент Асоціації Грігол Катамадзе зазначив: «В березні 2021 року ми саме тут на Конференції, присвяченій 30-річчю незалежності України говорили ще до початку конкурсу на зайняття вакантних посад в БЕБ, як воно повинно працювати, а через 2 роки знову тут говоримо вже про проблеми БЕБ і я дуже сподіваюся, що Дубль 2, буде більш вдалим, успішним і надалі ми будемо на круглих столах обговорювати питання вдосконалення діяльності цього Бюро», — підвів підсумок Грігол Катамадзе.

В’ячеслав Черкашин на запитання Модератора заходу «Чого не вистачає для створення ефективної інституції БЕБ?» зазначив, зокрема: «Як свідчить статистика приріст податкових надходжень в 2022 році порівняно з 2021 роком, з врахуванням мораторію на проведення податкових перевірок, становив 10 відсотків. Цей показник свідчить про те, що український бізнес на макрорівні сплачує податки відповідально та доброчесно і не потребує застосування жорстокої системи збору податків з боку контролюючих органів». Також, В’ячеслав Черкашин відмітив, як потужний крок, діджиталізацію податкової служби, водночас зазначивши, як слабку та помилкову, політику відновлення довоєнної системи оподаткування, передбачених Законопроєктом          № 8401. Щодо процесу трансформування БЕБ виступаючий, як і попередні спікери, зазначив, що основним дієвим кроком в цьому процесі повинно стати повне перезавантаження всього особового складу відомства, задля унеможливлення переносу «старими кадрами» корупційних схем та саботажу ними реформ.

Далі, до слова був запрошений Тарас Котов, Голова Ради громадського контролю БЕБ. На початку виступу Модератор заходу поставив Тарасу Котову запитання: «Як Ви вважаєте, що має зробити громадськість, щоб  Законопроєкт № 9080 був прийнятий та запрацював?».

Тарас Котов відповів: «Насправді питання не зовсім просте. Закон про БЕБ досить непоганий, але сама ідея нового формату органу економічної безпеки — складна і потребує значного трудового ресурсу». Також він відмітив, що відбувається протягування старих кадрів в нову систему, попри  поради з боку представників громадськості стосовно недоліків формування кадрів БЕБ.

Тарас Котов зазначив, що робота БЕБ не зовсім є ефективною та зауважив, що представниками Ради громадського контролю вказувалося на такі помилки, як перетягування старих кадрів у нову систему, але дане зауваження попереднім керівництвом БЕБ не було прийнято до уваги, що мало наслідки виведення нами своїх представників з членства Конкурсної комісії.

Він зауважив, що його організація присутня в Раді громадського контролю НАБУ, де було потрачено більше трьох років для того, щоб звернути увагу НАБУ на справу Фірташа.

«На сьогодні ми бачимо, що БЕБ працює по подібних справах і по справі Фірташа, зокрема це свідчить про покращення роботи БЕБ, але без перезавантаження його та залучення міжнародних партнерів, не буде досягнуто бажаного результату», — зауважив  Голова Ради громадського контролю БЕБ.

Президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе поставив питання до Тараса Котова: «Скільки часу пройшло і коли це було з моменту Вашого звернення та повідомлення про проблеми перетягування кадрів БЕБ зі старої системи до моменту створення ТСК?», на що, Тарас Котов йому відповів: «Перші конкурси розпочалися у вересні 2021 року, а закінчилися в грудні 2021 року і в грудні 2021 року ми вже, як чесні люди, почали надавати свої зауваження та пропозиції до процедур керівництву БЕБ діючому на той час, але, на жаль, нас ніхто не почув, навіть щодо питання збалансованості представників в складі Конкурсної Комісії».

Модератор заходу поставив наступне запитання Тарасу Котову: «Скільки часу було потрібно Вам, щоб зрозуміти, що нічого не відбувається?», на що він відповів, що потребувалося три місяці.

Під час Другої Панелі Форуму була висвітлена тема: «Цифровізація в дії: як відкриті дані врятують країну та податкову реформу»

Предметом обговорення стали питання:

— Антикорупційна податкова реформа: цифра замість чиновників;

— Цифровий розвиток ДПС та ключові цифрові сервіси. Що вже реалізовано та реалізується?

— Ефективна комунікація між платником та податковою;

— Підвищення якості сервісної функції ДПС.

В обговоренні зазначених питань виступили наступні спікери: Данило Гетманцев та  Євген Сокур, заступник Голови ДПС України; Михайло Федоров, Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації; Юрій Сивицький, Голова Правління Асоціації Software Ukraine, засновник Intecracy group; Дмитро Кохан, заступник Голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової Ради УРБ; Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України.

Тема Третьої Панелі Форуму була: «Реформа митниці: ціна зволікання» .

Участь в дискусії та обговоренні взяли наступні спікери:

Ярослав Железняк та Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Михайло Непран, перший Віце-президент Торгово-промислової палати України, член УРБ; Андрій Саварець, експерт аналітичного центру CASE-Ukraine; Роберт Зелді, правник, партнер адвокатського об’єднання Delta International Law, експерт з митної справи та податковий експерт.

Були обговорили основні підтеми Панелі, а саме:

— інституційна реформа митниці — прозорі конкурси й переатестація

співробітників;

— встановлення гідної платні;

— обмін інформацією з країнами світу;

— обладнання сканерами всіх пунктів пропуску;

— роль бізнес-асоціацій у формуванні єдиної тарифної сітки для всіх митниць .

В ході  Економічного Форуму учасники заходу мали змогу в форматі конструктивного діалогу обмінятись своїми думками та напрацюваннями щодо вирішення першочергових завдань, зокрема,  реформи податкової та митниці, перезавантаження Бюро економічного безпеки, діджиталізація державних органів та боротьба з корупцією, що беззаперечно сприятиме  покращенню бізнеc-клімату та залученню іноземних інвестицій в Україну.