Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе взяв участь в бізнес-форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на Відновлення України».

        09 жовтня цього року Президент АППУ, Надзвичайний і Повноважний Посол, Віце-президент АППЄ, член Наглядової Ради УРБ  Грігол Катамадзе  взяв участь в якості спікера Першої панелі бізнес-форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на Відновлення України», який відбувся в змішаному форматі, як офлайн так і онлайн.

Такий бізнес-форум вже пʼятий рік поспіль стає головним майданчиком для координації дій та визначення пріоритетів у реалізації інституційних та економічних реформ.

Форум організований за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва.

Організатором заходу були: Національна бізнес-коаліція та Українська Рада Бізнесу, які об’єднують понад 200 бізнес-асоціацій, що представляють 40 тисяч підприємств з усієї країни.

Модератори: Дмитро Тузов — медіаексперт, ведучий програми «Новий вечір» на Радіо НВ та Олег Гетман — координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Під час заходу були обговорені питання в рамках наступних панелей:

• Реформи під час війни: ціна зволікання;
• Економічна стратегія: куди прямує Україна?

В Конференції взяв участь представник Верховної Ради України: Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики — Данило Гетманцев.

Спікерами від провідних бізнес-об’єднань були:

• Грігол Катамадзе,Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради УРБ;
• Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine;
• Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу;
• Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців;
• Дмитро Кохан, заступник Голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу;
• Борис Емельдеш, Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців та інші.

Під час проведення Форуму першої панелі «Реформи під час війни: ціна зволікання»,  учасники заходу обговорили важливі для відновлення країни питання, а саме:

• Відшкодування збитків та страхування воєнних ризиків;
• Відбудова за новими стандартами;
• Лібералізація податкової політики;
• Впровадження інституційних реформ, зокрема БЕБ, ДПС, ДМС.

Зустріч відкрив Модератор Дмитро Тузов, який зауважив, що сьогодні, під час проведення заходу, буде також обговорено Топ-10 Пріоритетів для бізнесу.

Далі він надав до промови вітального слова Наталії Отель Білан — регіональному директору CIPE в Європі та Євразії, яка привітала всіх учасників заходу та зауважила, що в Україні йде безліч реформ, які спрямовані на незалежність та самостійність, а війна тільки про стимулювала українців до прагнення стати незалежною, самостійною державою.

Наталія Отель Білан  побажала всім учасникам заходу подальшої плідної роботи.

Далі один із Модераторів — Олег Гетман, привітавши всіх учасників заходу, презентував  оновлені ТОП -10 Пріоритетів для бізнесу, які  на 2/3 вже виконано, але є й такі , які ще не виконуються, зауважив він, а саме:

1. Відновлення та розвиток економіки. Під час обговорення першого пункту він згадав про Законопроєкт за № 9015 «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків», також про затверджений перелік територій, відшкодування збитків громадянам та бізнесу, яка реалізована в частині відшкодування збитків для бізнесу;
2. Інституційна реформа контролюючих, перевіряючих органів, зокрема, необхідність перезавантаження Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України;
3. Контроль та імплементація за судовою реформою, зауваживши, що цей пункт виконано майже на 90%;
4. Забезпечення інклюзивного діалогу між громадянським суспільством та владою;
5. Реформа податкової системи та митного законодавства;
6. Оновлення митного законодавства;
7. Збереження спрощеної системи оподаткування, який виконано на 100%;
8. Демонополізація економіки та зменшення впливу держави;
9. Визначення крос-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії;
10. Вирівнювання конкурентних умов, захист українського виробника.

Першим спікером на першій панелі був Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики — Данило Гетманцев. Він наголосив: «93% на потреби нашої армії ми збираємо податками і зборами, а решта – це наші позики. Реальна потреба частини нашого бюджету становить 42 млрд. доларів США і це саме та сума, на яку потребує наша армія. Говорячи про компенсацію бізнесу ,заподіяну  агресією рф, хочеться сказати, що реальність зовсім інша і є невизначеною та наднапруженою.  Грошей фактично нема ні на що, не кажучи вже про відшкодування збитків бізнесу. Ми перебуваємо в стані, який чітко усвідомлюємо і тримаємо курс на євроінтеграцію, бо це на сьогодні єдиний вихід для нас в плані «виживання».

Також Данило Гетманцев згадав і про морський коридор, який  на сьогодні є, про страхування військових ризиків для бізнесу та Банк реконструкції, наголосивши, що ми повинні обов’язково зробити його зі спецрегулюванням, спецліцензією та фінансувати операції фінансового ризику.  «Євросоюз на 2023 рік нам продовжив зняття квот на рік та пошук грошей для української економіки триватиме»,- наголосив Данило Гетманцев.

Виступ Президента Асоціації Грігола Катамадзе розпочався з питання до нього Модератора Дмитра Тузова, який запитав: «На скільки ми змінилися від тоді, коли врахували помилки зроблені під час інституційних реформ?».

У відповідь на поставлене Модератором запитання Грігола Катамадзе відповів: «Дмитре, з Вашого дозволу, я розширю свою відповідь, не буду концентруватися на БЕБ, хочу підтримати Данила Олександровича, в пафосі, в якому він говорив і скажу відверто, що розраховувати на те, що держава зможе відшкодовувати бізнесу, навіть коли закінчиться війна —  не потрібно. У держави буде багато інших завдань і питань, які потрібно буде вирішувати, з точки зору і простих громадян, а також іншої шкоди, яку нанесла рф.

В кінці травня – на початку червня 2022 року я ініціював створення Робочої групи з розробки дорожньої карти спільно з моїми американськими друзями, щодо відшкодування шкоди збитків за рахунок арештованих коштів рф. Ми назвали її «Потенційні позови проти російської федерації, її органів та інструментів, а також приватних осіб за шкоду, заподіяну, в зв’язку з агресивною війною росії в Україні». І десь у вересні минулого року ця дорожня карта вже була розроблена – готова. Спілкуючись з багатьма людьми в Україні, з впливовими людьми, на жаль, так і не знайшов підтримки з реалізації цієї дорожньої карти, тому ми зупинилися на цьому питанні. Хоча я впевнений, що зараз говорив Данило Олександрович, буде важко щось відшкодовувати від російських активів, я думаю, що, ті ж американські юристи говорили, що є такі можливості відшкодовувати і пропонували нам працювати в цьому напрямку. Наші всі напрацювання я готовий передати, в тому числі Данилу Олександровичу. Хоча, я впевнений, що дійсно буде дуже важко відшкодовувати за рахунок російських активів», — зазначив Грігол Катамадзе.

«Щодо інституційних змін,  ми говоримо про це не останні  5 років, ми про це говоримо ще з початку   2014 року. Вже закінчується 2023 рік, чомусь всі здивувалися, коли в публічному просторі з’явився лист США, а чому ми дивуємося? Що випадково написано в цьому листі? Абсолютно нічого, окрім того, що цей лист відображає те, про що ми говоримо з Вами із року в рік, це ТОП-10 пріоритетів для бізнесу, це інституційні зміни, це перезавантаження правоохоронної системи, починаючи з БЕБ та закінчуючи Генеральною прокуратурою, якщо ми цього не будемо робити, це потрібно нам з Вами, а не американцям. Тому дуже добре, що вже  прийнято в першому читанні два законопроєкти, які будуть допомагати перезавантажувати митницю і податкову службу.  До-речі, я саме тут хочу сказати, що іноді стається так, наприклад, є Законопроєкт за № 9307 «Про внесення  змін до Митного Кодексу України щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем», не хочу нікого образити, але Запровадивши  дані зміни, буде полегшено ситуацію на митниці в її роботі, але з іншого боку в інших структурах з’явиться набагато більше ризиків, в тому числі корупційних. Про такі речі треба думати. Нам не потрібно щось вигадувати. вже є дуже класний цей лист з боку США, де навіть прописали «погодинно», що нам треба робити. Зараз нам треба визначити відповідальних на цьому нашому зібранні. Пройде ще рік і ми знову будемо про перезавантаження. Перепрошую, це вже шлях в нікуди», — наголосив Президент Асоціації.

Далі, Грігол Катамадзе підтримав Данила Гетманцева в тому, що ситуація така, що наша країна  сьогодні залежить, в тому числі, і від донатів наших міжнародних партнерів. Але незважаючи на це, що сталося сьогодні в Ізраїлі, страшна війна, яка зараз їде, треба всім усвідомити, міжнародна фінансова підтримка нам не може бути вічною. Вже сьогодні нам треба думати, як розвивати наш український, вітчизняний бізнес, як повертати тих українських  65 тисяч ФОПів, які зареєструвалися за 10 місяців війни в Польщі. А щоб це зробити, треба створювати їм належні умови, я розумію, що 97% надходжень йде на оборону і безпеку країни, але якщо ми не будемо розвивати і масштабувати український бізнес, нам ніколи не зібрати ці кошти, якщо ми далі будемо тиснути на бізнес, він буде виїжджати, ми не зможемо зібрати трильйон чи півмільярда. Тому, я все ж таки пропоную, щоб ми, повторюсь вже тричі,  взяли цей лист, якій є, також є величезна допомога США, поки що теоретичних 100 млрд., для того, щоб ці 100 млрд. стали практичними, реальними, нам треба робити домашнє завдання, щоб ми вже продемонстрували протягом декількох майбутніх місяців, що ми здатні змінюватися в країні по всіх цих напрямках, особливо по правоохоронній системі, необхідно переводити її на ту модель роботи, яка вже давно зрозуміла для наших західних партнерів», — акцентував увагу учасників, завершуючи свою промову Грігол Катамадзе.

Наступний спікер Дмитро Боярчук – наголосив, що він досить оптимістично на все дивиться, але ресурси, які отримує Україна від зарубіжних партнерів рано чи пізно почнуть зменшуватися. Звернув увагу і на питанні   ефективного розподілу тих ресурсів, які отримує Україна та про запровадження ефективних ліберальних кроків для країни, які базуються на верховенстві права.

Михайло Непран, звернув увагу присутніх, що не розуміння владою загальних проблем, якраз і приводить до того, що на сьогоднішній день у нас немає відповідей на багато питань. Михайло Непран  також привів приклад польської моделі оподаткування і, якщо її запровадити в Україні, то вона є більш жорсткішою, не зважаючи на ті плюси, які вона має. «Окрім повної дерегуляції у нас виходу нема», — зауважив Михайло Непран. На що йому Данило Гетманцев відповів, що є певні галузі та види діяльності такі як торгівля підакцизними товарами, де не можна допустити повну дерегуляцію, в зв’язку з отриманням даними суб’єктами господарюваннями ліцензій на певні види діяльності.

Черговий спікер першої панелі Борис Емельдеш — президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, представив презентаційний матеріал «Пріоритети бізнесу задля відновлення», які містили в тому числі і збереження спрощеної системи оподаткування, врегулювання питання тотальної фіскалізації та підвищення лімітів/порогу з використання статусу платника ПДВ, який на сьогодні становить 1 млн грн, підвищивши його до 3 млн. гривень.

На що Данило Гетманцев  повністю заперечив йому, надавши аргумент стосовно запровадження штрафів для дрібної торгівлі, яка в свою чергу є представником тої сторони торгівлі, яка на сьогодні працює в тіні, збуваючи товар за готівку, через фопів і базарну торгівлю. Стосовно підняття лімітів фопів він привів приклад, що в Польщі 2 млн. євро ліміт для фопів. «Питання лімітів – це комплекс заходів, які містить польська модель. Тому потрібно робити реформу в комплексі або не робити її взагалі, так як на сьогодні є країни, які взагалі не мають лімітів для реєстрації платником ПДВ», — наголосив Данило Гетманцев.

      Зустріч відбулася у форматі конструктивного діалогу, всі учасники заходу мали змогу висловити свою думку стосовно проблемних питань та пропозицій щодо їх вирішення.