ПОЗИЦІЯ ВГО АППУ СТОСОВНО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ № 2524

Асоціація платників податків України проаналізувала проект Закону №2524 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету платника податків і спрощення роботи фізичних осіб-підприємців та зазначає наступне.

Законопроект передбачає покращення роботи електронного кабінету платника податків та надає можливість фізичним особам-підприємцям за їх бажанням вести облік у електронному вигляді.

Також законопроектом № 2524 передбачені суттєві зміни до Закону України від 16.01.2020 р. № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які коригують ряд ризикових норм. Зокрема:

1) Штрафи за відсутність реєстрації ПН/РК або несвоєчасну їх реєстрацію знижено у 2 рази (відповідно до 1%, але не більше ніж 510 грн. та до 2,5%, але не більш ніж 1700 грн.)

2) Податок на приріст капіталу для прямих продажів акцій/часток перенесений на 01.01.2021 року.

3) Уникнення статусу постійного представництва – більшість норм, включаючи нове визначення постійного представництва, вступають в силу з 01.01.2021 року.

4) Запровадження норм щодо Контрольованих іноземних компаній (КІК) перенесено на 01.01.2022 р. із можливістю подачі першого звіту у 2024 році. Терміни добровільної ліквідації КІК з метою уникнення оподаткування перенесені на рік (до 31.12.2021 р.), а доходи від їх продажу звільнені від ПДФО і військового збору;

5) Застосування норм щодо «ділової мети» звужено:
— застосування звужено до операцій купівлі/продажу товарів (робіт, послуг) тільки із нерезидентами з «офшорних списків»;
— норми «ділової мети» і коригувань фінансового результату звужені до процедур ТЦО, а також операцій роялті з нерезидентами з «офшорних списків» (абз. 2 пп. 140.5.6 ПКУ).

В той же час залишаються ризиковими наступні норми Закону №466, які несуть ризики для окремих категорій бізнесу потребують коригування.

1) Доведення обставин фактичного контролю з метою визначення контролюючих осіб, повинно здійснюватись у тому ж порядку, що і доведення факту пов’язаності осіб на підставі виявлення обставин фактичного контролю за бізнес-рішеннями юридичних осіб. Тому пропонуємо доповнити останній абзац п.п. 39².1.6. ст 39 ПКУ наступним:
«Контролюючий орган у судовому порядку може довести обставини здійснення фактичного контролю на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за над іншою юридичною особою, утворенням.»
2) Працівники податкової служби отримують широкі можливості на свій розсуд трактувати операції та дії платника податків для цілей оподаткування у частині запровадження поняття «умисного діяння» щодо невиконання (або неналежного виконання) окремих вимог податкового законодавства, що тягне за собою значне збільшення суми штрафів (від 25% до 200%). Необхідно скоригувати відповідні норми у бік зменшення повноважень податківців або відтермінувати їх запровадження до моменту закінчення процесу комплексного реформування контролюючих органів.

3) З метою захисту прав платників податків від потенційно дискреційних норм законодавства пропонуємо другий абзац пункту 109.1 статті 109 ПКУ доповнити наступним реченням:
«Обов’язок доведення того, що діяння вважаються вчиненими умисно, покладається на контролюючий орган».
4) Введення в дію норм щодо оподаткування та перевірок постійних представництв перенесено на 2021 рік. Однак їх необхідно скоригувати в бік зменшення дискреції внаслідок надання надто широких повноважень податковим органам. Зокрема пропонується скоригувати наступні можливості працівників податкової служби: будь-які підозри на здійснення діяльності в інтересах нерезидента дозволяють податковому органу без повідомлення (вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки) почати документальну позапланову перевірку нерезидента, оформити акт перевірки та здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента взяти його на податковий облік як постійне представництво.

5) Норма пункту 140.5 статті 140 ПКУ щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства, збільшує каральність податкового законодавства — крім сплати штрафів платник сплачуватиме ще й податок на прибуток через вимогу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства, тобто збільшується податкове навантаження на платника. Тому пропонуємо вказану норму виключити.

Асоціація платників податків України закликає народних депутатів підтримати Законопроект №2524 в цілому, а також розглянути додаткові пропозиції щодо коригувань Закону № 466 та врахувати їх.