Новації податкового законодавства (Волощук МГ)
М.Г.Волощук, С.В.Туренок,
Т.О.Карабін, Ю.О.Кілару
НОВАЦІЇ
БЮДЖЕТНОГО ТА ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 2026 рік
Ужгород-2026
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ „УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТˮ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО, ФІНАНСОВОГО ТА
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА
МІСЦЕВИЙ ОСЕРЕДОК ГО „ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ ДПС УКРАЇНИˮ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НОВАЦІЇ
БЮДЖЕТНОГО ТА ПОДАТКОВОГО
ЗАКОНОДАВСТВА
2026 рік
Ужгород-2026р.
Автори:
— Волощук Марта Гнатівна – голова ради ТВ АППУ в Закарпатській області, голова ради місцевого осередку ГО „Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС Україниˮ Закарпатської області, доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ „УжНУˮ .
— Туренок Сергій Васильович – начальник Головного управління ДПС у Закарпатській області.
— Карабін Тетяна Олександрівна – докторка юридичних наук професорка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ „УжНУˮ.
— Кілару Юлія Олександрівна – заступник голови ТВ АППУ у Закарпатській оласті, голова ТВ ВПГО „САУ” в Закарпатській області.
НОВАЦІЇ БЮДЖЕТНОГО ТА ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Розділ І. Закон „Про Державний бюджет України на 2026 рікˮ
Верховна Рада України 03 грудня 2025 року прийняла Закон „Про Державний бюджет України на 2026 рікˮ № 4695-IХ, яким затвердила із 01 січня 2026 року:
— прожитковий мінімум в розмірі 3328 грн. на 1 працездатну особу.
— мінімальну заробітну плату з 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн.
— у погодинному розмірі 52 грн.
Відповідно у 2026 році зміняться розміри податків, в базі оподаткування яких є мінімальна заробітна плата у розмірі 8647 грн. станом на 1 січня 2026 року.
Кількість податків і зборів залишилася незмінною: 7 загальнодержавних податків та 4 місцевих податків і зборів.
До загальнодержавних податків та зборів відносяться:
— податок на додану вартість;
— акцизний податок;
— податок на доходи фізичних осіб;
— податок на прибуток;
— мито;
— рентна плата;
— екологічний податок.
До місцевих податків та зборів належать 2 податки та 2 збори, а саме:
1. Місцеві податки:
— єдиний податок;
— податок на майно, в т.ч. земельний податок і транспортний податок;
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельного податку.
2. Місцеві збори:
— туристичний збір;
— збір за місця для паркування транспортних засобів.
Військовий збір не включається до податкової системи.
Розділ ІІ. Адміністрування податків і зборів.
ДПС України продовжувала у 2025 році запроваджувати нові механізми взаємодії між податковою службою та бізнесом.
Зокрема, у 2025 році ДПС України продовжила впровадження нових механізмів взаємодії між податковою службою та бізнесом, спрямованих на підвищення рівня сервісу, прозорості та довіри.
Запроваджено Офіс податкових консультантів — інструмент індивідуального супроводу платників податків, який дозволяє бізнесу оперативно отримувати фахові роз’яснення, консультації та практичну допомогу з податкових питань. Такий формат взаємодії сприяє попередженню помилок у звітності та зменшенню податкових ризиків.
Крім того, впроваджено механізм автоматичного погашення податкового боргу, який забезпечує коректний та своєчасний облік сплачених коштів без додаткових звернень платників. Це дозволяє мінімізувати людський фактор, скоротити адміністративні процедури та спростити виконання податкових зобов’язань.
Загалом ці інструменти є черговим кроком до формування сучасної сервісної податкової служби, орієнтованої на партнерські відносини з бізнесом.
8 вересня 2025 року в Україні розпочали роботу Офіси податкових консультантів — важливий для бізнесу та кожного платника податків державний проєкт, спрямований на посилення сервісної складової податкової служби та підвищення якості комунікації з платниками.
Ініціатива ДПС України отримала підтримку на рівні Уряду — зокрема Міністра фінансів України Сергія Марченка та Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева. Це є черговим прикладом узгоджених дій влади, спрямованих на підтримку платників податків, які в умовах воєнного часу продовжують працювати, створювати робочі місця та наповнювати бюджет держави.
Офіси податкових консультантів одночасно відкрилися у 20 регіонах України. Наразі вони не функціонують у Донецькій, Луганській, Сумській, Запорізькій, Херсонській областях та в Автономній Республіці Крим — з огляду на безпекову ситуацію. Після її стабілізації такі Офіси будуть відкриті й у цих регіонах, адже пріоритетом залишається безпека працівників та відвідувачів.
Адреси Офісів податкових консультантів доступні на офіційному вебпорталі ДПС України:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Створення Офісів стало логічним продовженням розвитку сервісних підходів у роботі податкової служби. Їхня концепція сформувалася на основі позитивного досвіду роботи консультаційних центрів з питань ризиковості та розблокування податкових накладних, які продемонстрували високу ефективність у допомозі бізнесу.
Офіс податкових консультантів — це не формальний підрозділ, а мережа пунктів підтримки, де ФОПи, підприємці та громадяни можуть отримати фахову допомогу, що дозволяє заощадити час, кошти та уникнути помилок. Основою роботи є безпосереднє спілкування консультанта з платником, а всі консультації надаються безкоштовно.
У кожному регіоні сформовані команди фахівців — не менше шести консультантів в одному Офісі. Загалом до роботи залучено близько 1,5 тисячі податківців. Консультації надаються за такими напрямами:
• оподаткування фізичних та юридичних осіб;
• електронні сервіси та податкова звітність;
• податкові спори;
• податковий аудит;
• фактичні перевірки та застосування РРО/ПРРО;
• контроль за обігом підакцизних товарів;
• зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування;
• погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ;
• надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;
• трансфертне ціноутворення.
Метою ДПС є допомога платникам податків у прийнятті правильних рішень та створення умов, за яких бізнес може розвиватися без страху та зайвих ризиків. Практика показує, що кількість запитань до податкової залишається значною: бізнесу часто бракує знань або ресурсів для впевненого виконання податкових зобов’язань, а громадяни не завжди орієнтуються в механізмах сплати податків. Саме тому податкова служба бере на себе роль партнера та провідника у складних податкових питаннях.
Очікуваними результатами роботи Офісів податкових консультантів є підвищення рівня податкової грамотності, зменшення кількості спорів і штрафних санкцій, зростання добровільної сплати податків та, найголовніше, зміцнення довіри до податкової служби. Адже лише реальна співпраця між владою та бізнесом дає відчутний результат, а кожен платник податків має відчувати, що його внесок є важливим і цінним для держави.
Система автоматичного стягнення податкового боргу.
З 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, демонструє високу результативність та суттєво підвищує ефективність адміністрування податкових надходжень.
Автоматизована процедура застосовується виключно до юридичних осіб. Питання погашення податкових боргів фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців врегульовані окремими нормами законодавства та належать до повноважень Державної виконавчої служби.
Запровадження автоматизації дозволило усунути низку ризиків і зловживань, характерних для попередніх процедур. Зокрема, тривалі строки опрацювання документів раніше створювали можливості для недобросовісних боржників виводити кошти з рахунків, закривати їх або відкривати нові до моменту фактичного списання боргу.
Завдяки налагодженій взаємодії ДПС з Державним казначейством України, Національним банком України та банківськими установами такі ситуації наразі унеможливлені, а процес списання коштів став контрольованим і прозорим.
Автоматичне стягнення не є раптовим для платників податків. Воно застосовується виключно до вже сформованого податкового боргу, який пройшов усі передбачені законодавством етапи — від формування до завершення процедур адміністративного та судового оскарження. Податкова вимога надсилається лише після того, як платником вичерпані всі законні можливості для оскарження, але борг залишається чинним. Відтак списання коштів є фінальним етапом процедури та не підлягає подальшому оскарженню.
ДПС України продовжує вдосконалювати механізм автоматичного стягнення. Серед пріоритетів — максимальна автоматизація процесів наповнення баз даних, оптимізація формування платіжних інструкцій, а також подальше узгодження процедур із банківськими установами з урахуванням їх операційного часу. Це дозволить підвищити зручність для платників податків і водночас забезпечити стабільне наповнення державного бюджету.
В умовах воєнного стану податкові надходження є одним із ключових ресурсів фінансової стійкості держави. Тому податкова служба використовує всі передбачені законодавством інструменти для ефективного виконання завдань у сфері адміністрування податків та зборів, незважаючи на виклики, спричинені війною.
Яким чином здійснюється автоматичне стягнення податкового боргу з використанням електронних платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі?
Відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
-здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
-забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ уразі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).
Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (далі – надавачі платіжних послуг) під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі (далі – платіжні інструкції) та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1, пп. 95.3, 95.5 ст. 95, п. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ).
ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (далі – ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій.
Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год.
На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції.
Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС.
ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства.
Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції.
Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства.
Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання.
Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 ПКУ.
Розділ ІІІ. Податок на доходи фізичних осіб
Платники, об’єкти, база та ставка оподаткування податком на доходи фізичних осіб суттєво не змінились. Внаслідок прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рікˮ, яким внесені зміни до розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2026 року, в зв’язку з чим змінились показники, необхідні для оподаткування фізичних осіб у 2026 році.
Вказані у таблиці показники залишаються незмінними протягом 2026 року. Крім ЄСВ, розмір якого змінюється залежно від зміни зарплати протягом 2026 року.
№ з/п Показник
Розмір
Станом на 01.01.2026
1. Прожитковий мінімум на одну працездатну особу 3328 грн.
2. Мінімальна заробітна плата 8647 грн.
3. Граничні розміри мінімальної заробітної плати, які дають право на застосування податкової соціальної пільги (3328:2) 4659,2 грн.
4. Податкові соціальні пільги 3328:2):
— 100%
— 150%
— 200%
1664,0 грн.
2496,0 грн.
3328,0 грн
5. Нецільова матеріальна допомога (без оподаткування 4659,2 грн.
6. Матеріальна допомога роботодавця на поховання 9318,4 грн.
7. Вартість дарунків, які не оподатковуються 2162 грн.
8. Плата за навчання фізичної особи роботодавця, яка не оподатковується (8647х3) 25 941 грн.
9. Доходи від продажу власної продукції тваринництва, які не оподатковуються (8647х50) 432 350 грн.
10. Добові на відрядження:
— в Україні
— за кордон
869,70 грн.
80 євро
11. Доходи від продажу власної продукції рослинництва – оподатковуються з різниці, що перевищує 12 мінімальних зарплат станом на 01.01.26 (12х8647) до 103764 грн. не оподатковується
Податкові соціальні пільги. Фізичні особи, які отримують доходи у вигляді заробітної плати мають право на податкові соціальні пільги, яких є три: звичайна (100%) та підвищені 150% і 200% від звичайної. Їх розміри в 2026 році приведені в таблиці. (таблиця)
Визначається звичайна (100%) пільга в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на 1 січня податкового року (3328х50=1664). Право на таку пільгу або зменшення бази оподаткування на неї мають особи, в яких нарахована заробітна плата за місяць не перевищує мінімальну заробітну плату, збільшену на коефіцієнт 1,4. У 2026 році це 4659,2 грн. (3328х1,4).
Зрозуміло, що при мінімальній зарплаті 8647, права на пільгу не буде. Якщо особа працює неповний робочий день, і її нарахована зарплата 5000 грн., то тоді застосовується звичайна податкова пільга: 5000-1664=3336 база оподаткування, 3336х18:100=600,48 податок.
При цьому військовий збір визначається без врахування податкової соціальної пільги 5000х5:100=250 грн.
Право на звичайну податкову (100%) пільгу мають обоє батьків, у яких на утриманні двоє і більше дітей до 18 років. Наприклад: батькові нарахували за січень 2026р. 20000 заробітної плати, а мамі 8647 грн. Один з батьків має право на збільшення граничної межі (4659,2 грн. в 2026р.) кратно кількості дітей: 4659,2х2=9318,4. Таким чином, батько не має права на пільгу і йому нараховують податок із 20000 грн., тобто 20000х18:100=3600 грн. та військовий збір 20000х5:100=1000 грн. Мама, якій нараховано зарплату в розмірі 8647 грн., має право на податкову соціальну пільгу на обох дітей (2х4659,2=9318,4 грн.), так як гранична межа вища, ніж мінімальна зарплата і складе на двох дітей 9318,4 грн. Наприклад:
База оподаткування 8647-(2х1664)=5319, а сума податку 5319х18:100=957,42 грн. та військовий збір із загальної суми заробітної плати 8647х5:100=432,35 грн.
Якщо у батьків на утриманні 3-є дітей, а нарахована зарплата за січень батькові 10000 грн., мамі 4000 грн., то право на пільгу будуть мати обоє батьків.
Для батька граничний розмір зарплати 13977,6 грн. (4659,2х3), а тому пільга на кожну дитину в розмірі 1664 виключається з бази оподаткування 10000-(3х1664)=4992, а сума податку складе 5008х18:100=901,44, та військового збору 10000х5:100=500 грн.
Мама також має право на пільгу, тому що нарахована зарплата в сумі 4000 грн. нижча, ніж гранична межа 4659,2 грн.
Податок із заробітної плати мами: 4000-(3х1664)=0 база оподаткування, а отже і податок не нараховується. Військовий збір загальної суми податку: 4000х5:100=200.
Гранична межа застосовується тільки тоді, коли на утриманні є двоє і більше дітей. Право на підвищену податкову соціальну пільгу в розмірі 150% від звичайної (1664х150:100=2496) мають вдови (вдівці), одинокі матері, опікуни, у яких на утриманні є діти до 18 років. Якщо, наприклад, у вдови за січень нарахована мінімальна зарплата 8647 грн., то якщо цих дітей двоє, то гранична межа (4659,2х2=9318,4) дає право на пільгу (8647-(2х2296) де 2496 грн. підвищена соціальна пільга на кожну дитину, а 3794,5 база оподаткування, податок 3794,5х18:10=683,01. Військовий збір: 8647х5:100=432,35 грн.
Право на підвищену податкову соціальну пільгу у розмірі 200% від звичайної або 3328 грн. мають особи, заробітна плата яких не перевищує 4659,2 грн.
Наприклад, Інваліду ІІ групи з числа військовослужбовців, що воювали за межами України після Другої світової війни, за січень 2025 року нараховано 3500 грн. заробітної плати. База оподаткування складає 3500 грн. – 3328 грн.=172 грн., а сума податку 172х18:100=30,96 грн. та військовий збір 175 грн. (3500х5:100).
Перелік категорій громадян, які мають право на підвищену податкову соціальну пільгу у розмірі 150% приведений у ст..169.1.3 ПКУ, а на підвищену у розмірі 200% у п.169.1.4. ПКУ.
Роботодавець кожного звітного року при нарахуванні заробітної плати за останній місяць року зобов’язаний зробити перерахунок сум доходів у вигляді заробітної плати та наданих податкових пільг.
Крім того, фізичні особи мають право на податкову знижку, тобто проведення перерахунку податку і зменшення бази оподаткування по завершенню року на документально підтверджені витрати, перелік яких визначено ст. 169 ПКУ.
Сума коштів або вартість майна, перерахованих у вигляді благодійних внесків неприбутковим органам, але не більше 4% оподаткованого доходу.
Нагадуємо, що до податкової знижки включаються витрати на оплату навчання у дошкільних закладах, позашкільних, загальної середньої та вищої і професійної технічної освіти платників або членів сім’ї першого ступеня споріднення.
Перелік інших витрат, що враховуються при визначенні податкової знижки, не змінився. Основні з них:
— частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
— оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
— орендна плата за договором житла, який має статус внутрішньо переміщеної особи, в межах розмірів мінімальної зарплати;
— витрати на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного біоетанолу, біодизелю, скрапленого газу та інших видів біопалив.
В часі воєнного стану значно розширено пільги щодо оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема благодійна допомога на користь учасників бойових дій, ЗСУ, Нацгвардії тощо.
Оподаткування фізичних осіб-підприємців залишилось без змін.
Порядок розподілу ПДФО між окремими ланками бюджету в 2026 році
Зверніть увагу, що відповідно до ст.52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік” податок на доходи фізичних осіб у 2025 році, (крім податку з доходів з грошового забезпечення одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу) пункту 1 статті 29 Бюджетного Кодексу, що сплачується на відповідній території (крім міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток (діюча норма 25) до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 64 відсотки (діюча норма 60 відсотків). 15 відсотків як і раніше зараховується до обласних бюджетів.
Відповідно до ст.45 Закону “Про Державний бюджет України» на 2026 рік 50% податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами-резидентами Дефенс-Сіті, які подали до Мінстерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, у 2026 році зараховуються відповідно до спеціального фонду бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади, територію якої обрано для релокації із спрямуванням на створення інфраструктури та захищення виробничих потужностей Дефенс-Сіті.
Розділ ІV. Податок на прибуток
Відповідно до Закону України №4898-ІХ від 03.12.2025 прибуток банків, в податкових (звітних) періодах 2026 року оподатковуються за ставкою 50 відсотків.
За результатами податкових (звітних) періодів 2026 року для банків застосовуються положення ст. 140.4.4. щодо зменшення об’єкта оподаткування на суму від’ємного значення минулих років.
Від’ємне значення минулих років враховується починаючи з 1 січня 2027 року, в порядку, визначеному ст. 140.4.4.
Цим Законом передбачено, що 50 відсотків від податку на прибуток, що сплачується банками за податковий період 2026 року, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету і спрямовується на реалізацію публічного інвестиційного проекту з придбання пасажирських вагонів.
Платником податку на прибуток стала юридична особа IV групи спрощеної системи оподаткування з доходів (прибутку) від продажу (відчуження) цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав на частку (пай) у майні (активах) в зв’язку з розподілом його прибутку.
Законом України від 30 квітня 2025 року №4397-ІХ встановлено, що не вважається використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку від надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі пільгових категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування або на маршрутах міського електричного транспорту, організацію яких забезпечують органи місцевого самоврядування, транспортних засобів отриманих у період військового стану та протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування (автобуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену).
Розділ V. Податок на додану вартість
ВР України 3 грудня 2025 року внесла зміни до Податкового кодексу України, а саме до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» щодо оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони.
Цими змінами передбачено:
— доповнити перелік товарів оборонного значення, які звільняються від оподаткування ПДВ;
— забезпечити правове регулювання звільнення від оподаткування ПДВ товарів для модернізації безпілотних літальних апаратів (дронів), машин механізованого розмінування, активних засобів протидії технічним розвідкам та інших товарів оборонного призначення;
— урегулювати питання зміни цільового призначення імпортних товарів;
— унормувати оподаткування товарів, що визнані непридатними для використання, товарів, що були знищені або безповоротно втрачені внаслідок обставин непереборної сили.
Розділ VІ. Акцизний податок
Для суб’єктів господарювання, які вроздріб торгують алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним, з 1 жовтня 2025 року запроваджуються вимоги щодо мінімального розміру середньої щомісячної заробітної плати або загального місячного оподатковуваного доходу.
Відповідні зміни передбачені Законом України № 4536-IX, яким оновлено норми Закону № 3817-IX.
Починаючи з 1 жовтня суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись вимог, передбачених частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання / загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа — підприємець, що не має найманих працівників, має становити не менше ніж:
1,5 мінімальних заробітних плат при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:
їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;
площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;
2 мінімальних заробітних плат для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.
Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Законом № 4536.
Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:
— розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, – розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817-IX;
— розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа — підприємець, що не має найманих працівників, – розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817-IX.
Законом України від 04.12.2024 №4115-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» внесено зміни в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби та особливості застосування валютних курсів при нарахуванні податкових зобов’язань з акцизного податку. Зазначені зміни набули чинності з 25.03.2025 року.
Ставки акцизного податку з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2027 року на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну викладені в таблиці №6.
Також абзац другий підпункту 14.1.106 Податкового кодексу України (ПКУ) було доповнено положеннями, згідно з якими роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45.
В перше з 2025 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби встановлені у Євро. В зв’язку з цим, законом визначено, що при нарахуванні податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюн і тютюнові вироби застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому вироблені тютюнові вироби.
Акцизний податок на пальне, під час розрахунку податкового зобов’язання за ставками, встановленими в іноземній валюті, застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
Цим Законом встановлено зміни до іншого Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX, зокрема встановлено, що за оптову торгівлю алкоголем за цінами, нижчими за мінімально встановлені, передбачаючи штраф у розмірі вартості товару, але не менше ніж 2 розміри мінімальної заробітної плати (МЗП), що діяла на 1 січня звітного (податкового) року.
Так само штраф у розмірі 100%, але не менше 2-х мінімальних зарплат застосовується при роздрібному продажу за цінами нижчими за рівень визначений п.14.1.106 Податкового кодексу (з врахуванням коефіцієнта 1,45).
Відповідно, конкретизовано п.19.1.19 Податкового кодексу, щодо контролю за дотриманням максимально роздрібних цін продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимально роздрібні ціни.
Законом України 4698-ІХ від 03.12.2025 року у розділі ХХ «Перехідні положення» у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних стгаретах переннесено дату запровадження електронної обстеженості з 1 січня 2026 року до 1 листопада 2026 року.
На 1 листопада 2026 року перенесено строки повноцінного запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, із використанням електронної акцизної марки.
Зміни передбачені Законом України № 4698-ІХ та постановою Кабінету Міністрів України № 1752.
Таке рішення передбачає поетапне впровадження системи та надає бізнесу додатковий час для підготовки до переходу на електронну акцизну марку.
Етапи впровадження електронної системи
— з 1 січня по 11 жовтня 2026 року (включно) – функціонування системи в тестовому режимі;
— з 12 жовтня по 31 жовтня 2026 року (включно) – забезпечення реєстрації користувачів, створення електронних кабінетів, присвоєння ідентифікаторів економічним операторам та об’єктам, обміну даними з інформаційними системами органів державної влади, розмежування прав доступу;
— з 1 листопада 2026 року – повноцінне функціонування всіх компонентів Електронної системи.
У зв’язку з перенесенням строків продовжено можливість замовлення та використання паперових марок акцизного податку до 1 листопада 2026 року (відповідно до постанови КМУ № 1756).
Звертаємо увагу, що повернення невикористаних паперових марок здійснюватиметься до 1 травня 2027 року.
На яких платників та з якого періоду розповсюджуються вимоги щодо дотримання мінімального розміру роздрібної ціни?
На всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів – при поданні Декларації про МРЦ, починаючи з 25.03.2025.
На суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, – при здійсненні продажу тютюнових виробів, починаючи з дня набрання чинності Законом № 4115, а застосування штрафних санкцій – з 01.07.2025.
Як обчислити розмір максимальної роздрібної ціни при поданні платниками Декларацій про МРЦ та при здійсненні роздрібного продажу тютюнових виробів
При визначенні максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби в декларації про МРЦ, а також роздрібної ціни продажу (при торгівлі в роздріб) – вони не повинні бути меншими за встановленого на дату виробництва:
сигарет за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) – мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарети, з урахуванням застосування коефіцієнту 1,1 (у період з 01 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року) та помножене на коефіцієнт 1,45;
сигарил за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90 – мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на такі сигарили, помножене на коефіцієнт 1,45;
інших тютюнових виробів – специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45.
Яким чином забезпечити дотримання одночасно вимог щодо продажу тютюнових виробів не менше встановленої роздрібної ціни продажу та максимальної ціни, яка декларується виробниками та імпортерами
Статтею 73 Закону № 3817 (з урахуванням норм, які наберуть чинності відповідно до Закону № 4115) передбачена відповідальність за порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами:
вищими за максимальні роздрібні ціни на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
нижчими за рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів, визначений відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, – 100 відсотків вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
З метою забезпечення виконання платниками (виробниками, імпортерами та роздрібної торгівлі) вимог, передбачених підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, щодо продажу тютюнових виробів за цінами, які мають одночасно бути не меншими мінімального розміру роздрібної ціни продажу та не більшими максимальної роздрібної ціни, виробникам та імпортерам тютюнових виробів необхідно привести розмір максимальних роздрібних цін у відповідність до законодавства шляхом подання Декларацій про МРЦ з дотриманням таких вимог.
Розділ VІI. Розділ VII Особливості оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу.
05 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс), Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469).
Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:
Кодексом передбачено, зокрема:
● нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;
● вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті:
резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток.
Метою правового режиму резидента Дефенс Сіті є створення сприятливих умов для стимулювання розвитку оборонно-промислового комплексу України, розвитку новітніх технологій, залучення інвестицій у галузь та забезпечення оборони сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою. В розділі V Закону детально виписано порядок реєстрації дії Дефенс Сіті до 1 січня 2036 року.
Відповідно до частини шостої статті 36 Закону «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469 (зі змінами) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:
-резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;
-юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;
-статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;
-Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;
-частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:
1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;
2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
-кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.
Режим Дефенс Сіті передбачає можливість звільнення прибутку резидентів Дефенс Сіті від оподаткування податком на прибуток підприємств (за виключенням об’єкту оподаткування по контрольованим операціям та прибутку контрольованих іноземних компаній) за умови одночасного виконання таких вимог:
• платник податку не є резидентом Дія Сіті;
• платник податку не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі), крім випадків, якщо дивіденди (прирівняні до них платежі) підлягають сплаті до державного бюджету або якщо прямими або опосередкованими власниками корпоративних прав є державні структури;
• відсутні встановлені факти порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності (повідомлень), передбачених правилами трансфертного ціноутворення (ТЦ) та щодо контрольованих іноземних компаній (КІК).
Прибуток, звільнений від оподаткування, має спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше наступного року, за такими напрямками:
• створення або переоснащення матеріально-технічної бази;
• створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд;
• удосконалення технологічних та виробничих процесів;
• впровадження новітніх технологій;
• придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту оборонних закупівель;
• витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин;
• придбання корпоративних прав суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови, що емітент не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) протягом строку застосування звільнення від оподаткування).
Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
У разі невикористання звільненого від оподаткування прибутку або його частини у встановлені строки, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податок на прибуток на невикористану частину такого прибутку.
Об’єкт оподаткування за операціями, що є контрольованими для цілей ТЦ, а також прибуток КІК не підпадають під звільнення та оподатковуються в загальному порядку.
Окрім можливості звільнення від оподаткування прибутку підприємств, для резидентів Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) передбачено й інші податкові переваги, включаючи звільнення від сплати земельного податку щодо визначених земельних ділянок, від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо визначених об’єктів нерухомого майна, від сплати екологічного податку.
Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.
Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Закон набрав чинності 05.10.2025.
Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.
Звільнення поширюється на:
земельний податок:
— земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;
— земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.
податок на нерухомість:
— об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
— будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.
У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:
— втрачається право на звільнення від сплати податків;
— до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;
— пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.
Розділ VIIІ. Місцеві податки і збори.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб обчислюється податковим органом за місцем реєстрації власника.
Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується для фізичних осіб за таким принципом:
— Якщо платник податку володіє квартирою, з її загальної площі не оподатковуються 60 кв. м, а податок нараховується лише на площу, що перевищує цей розмір.
— У разі наявності житлового будинку з його загальної площі не оподатковуються 120 кв. м, а податок нараховується лише на площу понад цей показник.
— Якщо є і квартира, і будинок, то загальна площа обох об’єктів зменшується на 180 кв. м (це максимальна знижка).
Тобто, податок на нерухомість обчислюється лише з тієї частини площі, яка перевищує відповідні ліміти.
Щодо кількості об’єктів нерухомості у власності:
— Якщо є один об’єкт житлової нерухомості (одна квартира чи один будинок), то податок обчислюється на основі площі, зменшеної на 60 кв. м для квартири або 120 кв. м для будинку, та застосовується відповідна ставка податку.
— Якщо є кілька об’єктів одного типу (наприклад, кілька квартир або кілька будинків), то обчислення податку здійснюється на основі сумарної площі всіх цих об’єктів, зменшеної відповідно до ліміту площі для кожного типу.
— Якщо є об’єкти різних типів (квартира і будинок), то розрахунок податку відбувається на основі сумарної площі всіх цих об’єктів, зменшеної на загальний ліміт площі для комбінації квартир і будинків.
Крім того:
— Якщо у власності платника податків є квартира більше ніж 300 кв. м або будинок більше ніж 500 кв. м, податок на таку нерухомість збільшується на 25,000 грн на рік за кожен такий об’єкт.
— Податкові органи надсилають платникам податків повідомлення про суму податку до 1 липня наступного року. Це повідомлення містить детальний розрахунок податку та реквізити для сплати, а також інформацію про адресу, площу об’єкта і пільги, якщо вони є.
— Якщо платник податків набуває новий об’єкт нерухомості, податок сплачується з місяця, коли він став власником цього об’єкта.
Платники, база, ставки, порядок нарахування і сплати не змінився, однак із збільшенням мінімальної зарплати станом на 01.01.2026 р., зросте і сума податку.
Нарахування податку із житлової нерухомості для фізичних осіб проводиться за попередній рік, тобто із мінімальної зарплати на 1 січня 2025 р., у сумі 8000 грн. Виходячи зі ставки до 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за 1 м.кв., максимальна сума податку за 1 м.кв. в 2026 році складе:
– для фізичних осіб 100 грн 50 коп. ( 8000*1,5:100 = 120 грн)
– для юридичних осіб 120 грн (8647*1,5:100 = 129,70 грн)
При цьому органи місцевої влади мають можливість до 15 липня наступаючого року зменшити ставку оподаткування на наступний 2027 рік. Крім того, органи місцевого самоврядування мають право встановлювати пільги.
Однак, пільга не надається якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв.м., будинку – 600 кв.м. Водночас, пп. 266.4.3 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені пп. 266.4.1 та 266.4.2 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Нарахування податку для фізичних осіб здійснюють податкові органи, які не пізніше 1 липня зобов’язані надіслати (вручити) платникам податкове повідомлення-рішення на підставі якого необхідно сплатити податок протягом 60 днів з дня отримання повідомлення. ЗУ від 17.12.2020 р. № 1117-IX фізичні особи звільнені від відповідальності за несплату податку, якщо їм не надіслали ( не вручили) платіжне повідомлення-рішення.
Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.
Юридичні особи самостійно визначають суму податкового зобов’язання та подають до 20 лютого контролюючого органу податкову декларацію.
Пільга для об’єктів житлової і нежитлової нерухомості юридичних осіб, а саме зменшення бази оподаткування не передбачена.
Туристичний збір
Ставки збору не змінились і становлять у відсотках до мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року ( за добу):
– для внутрішнього туризму – до 0,5%;
– для в’їзного туризму – до 5%.
–
Транспортний податок
Податок сплачують юридичні і фізичні особи в сумі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, вартість якого 375 і більше мінімальних зарплат на 1 січня податкового року або 3 242 625 грн (8647*375), а кількість років з дня випуску не більше 5.
Плата за землю
Нагадуємо, що Законом №4015 – ІХ внесено суттєве доповнення щодо порядку сплати земельного податку при зміні нормативно грошової оцінки землі.
Статтею 271 ПКУ передбачено, що зміни до бази оподаткування пізніше 15 липня поточного року враховуються лише з наступного за поточним роком.
Однак вказаним вище Законом внесено зміну до ст. 271, а саме це положення не поширюються на рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які здаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилась або не була затверджена в установленому порядку та за умови, що розмір такої оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.
Рішення рад з цього пункту оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за прийняттям такого рішення.
Ставки, база, порядок сплати за землю не змінились.
Спрощена система оподаткування
З 1 січня 2021 року змінився порядок визначення граничної суми доходу, яка дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування. Такі ліміти будуть визначатись не фіксованою сумою, а кількістю мінімальних заробітних плат, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року кількості її розмірів:
Група 2026 рік
Кількість мінімальних заробітних плат на 01.01.2026 р. Сума доходу
(у грн..) Ставки
єдиного
податку Військовий збір
І група 167 1444049 332,80 грн 864,7 грн
ІІ група 834 7211598 1729,4 грн 864,7 грн
ІІІ група 1167 10091049 3 або 5% 1% від доходу
IV група Не обмежена граничною сумою 864,7 грн
Ставки податку для першої групи встановлені у розмірі до 10% від прожиткового мінімуму на 1 січня 2026 року (3328*10:100 = 332 грн. 80 коп.).
Ставки податку для другої групи встановлені у розмірі до 20% від мінімальної заробітної плати на 01.01.2026 рік. (8647*20:100 = 1729 грн. 40 коп.).
Ставки єдиного податку для третьої групи встановлені у розмірі 3 або 5% від загальної суми доходу. Платник, який обрав ставку 3%, сплачує ПДВ.
Ставка податку для четвертої групи у відсотках до нормативної грошової оцінки приведено в додатку.
Слід мати на увазі, що місцеві органи влади можуть встановлювати ставки для І та ІІ групи, але не більше ніж передбачені ПКУ.
Законом України від 21.08.2025 №4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон №4577), серед іншого внесено зміни і щодо платників єдиного податку четвертої групи. Ці зміни почали діяти з 5 жовтня 2025 року.
За Законом №4577 тепер є платниками податку на прибуток юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи. Але це стосується тільки доходів (прибутків), отриманих:
-при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, доходів;
-від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
На жаль, цей податок на прибуток не враховується у сумі сплачених податків і зборів, витрат на оренду землі при визначенні мінімального податкового зобов’язання.
Так, причому для таких «єдинників» 4 групи встановлено річний звітний податковий період. І не спеціальний, який починається влітку, а звичайний календарний, з січня по грудень.
Що означає і річні строки для подання декларації – 60 днів після закінчення звітного року.
Подати декларацію з податку на прибуток за 2025 рік «єдинники» 4 групи у разі отримання вищенаведених доходів мають до 2 березня 2026 року (включно).
Сплатити податок треба протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Строки для сплати теж річні – останній день сплати за 2025 рік це 11 березня 2026 рок
Вперше відзвітувати вони мають за 2025 рік, але тільки за ті операції, які були проведені вже з 5 жовтня 2025 року. Адже до цього моменту ці правила не діяли.
Зміни щодо умов перебування на єдиному податку 4 групи
Новим пп. 291.4.8 ПКУ встановлено, що при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний звітний рік не включаються доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.
Крім того, з 01 січня 2026 року набирає чинності дія пункту 4 Закону України від 03 грудня № 4698 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» яким внесено доповнення до підпункту 219.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині заборони перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності підприємствам, основним видом діяльності яких є ведення охоронної діяльності.
Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Цей підпункт доповнено підпунктом 11 такого змісту:
11) охоронну діяльність
Отже, юридичні особи, які здійснюють діяльність з ведення охоронної діяльності, з 01.01.2026 року не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, яким затверджено методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності», здійснення діяльності з ведення охоронної діяльності здійснюється, зокрема, за видами економічної діяльності класу 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб», класу 80.20 «Обслуговування систем безпеки», класу 80.30 «Проведення розслідувань» та інші.
Водночас зазначаємо, що відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку (юридичні особи) зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (пункт 299.6 статті 299 Кодексу).
Розділ IХ. Інші податки і платежі.
Єдиний соціальний внесок
З 1 січня 2026 року змінюється порядок подання Податкового розрахунку для ФОПів та самозайнятих осіб
З 1 січня 2026 року для податкових агентів – фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, змінюється порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до оновлених норм:
— податкові агенти – фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу);
— інші податкові агенти, крім ФОПів та самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця.
Зміни запроваджено Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо строків подання нотаріусами інформації про посвідчені договори та видані свідоцтва про право на спадщину.
При вчиненні нотаріальних дій щодо:
— посвідчення договорів купівлі-продажу (міни) між фізичними особами нерухомого та рухомого майна;
— видачі свідоцтв про право на спадщину;
— посвідчення договорів дарування,
нотаріуси подають до контролюючого органу інформацію, визначену пунктами 172.4, 173.4 та 174.4 Податкового кодексу України.
Строки подання інформації
— державні нотаріальні контори – щомісяця;
— приватні нотаріуси – щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Інформація подається до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Форма подання
Відомості подаються за формою додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку і нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні зросте до 8647 грн, що вплине на розмір мінімального та максимального ЄСВ. Закон про Держбюджет-2026 визначає, що база нарахування ЄСВ залишиться обмеженою 20-ма розмірами мінімальної зарплати
Закон України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» набув чинності з 1 січня 2026 року, відповідно до якого мінімальна заробітна плата становитиме з 01.01.2026 – 8647 грн.
Розмір максимального та мінімального єдиного внеску (ЄСВ)
Так, максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2026 році дорівнює 20-ти розмірам МЗП.
З огляду на це:
• мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2026 році — 1 902,34 грн (8647 грн х 22%);
• максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році — 172 940 грн (20 МЗП);
• максимальна сума ЄСВ у 2026 році (ставка 22%) — 38 046,8 грн;
• максимальна сума ЄСВ у 2026 році (ставка 8,41%) — 14 544,25 грн;
• максимальна величина для військовослужбовців, поліцейських – 129 705 грн (15 МЗП);
• максимальна сума ЄСВ у 2026 році для війсковослужбовців – 28 535,1 грн.
Мінімальний розмір єдиного соціального внеску у 2026 році
Категорія платника Строк сплати Мінімальний страховий внесок, грн
за місяць за квартал
ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування незалежно від обраної групи До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (20 квітня, 20 липня, 19 жовтня, 19 січня) 1902,34 5707,02
ФОПи, які обрали загальну систему оподаткування До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (20 квітня, 20 липня, 19 жовтня, 19 січня). Остаточний розрахунок за календарний рік до 1 травня наступного року 1902,34 5707,02
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (20 квітня, 20 липня, 19 жовтня, 19 січня). Остаточний розрахунок за календарний рік до 1 травня року, наступного за звітним 1902,34 5707,02
Члени фермерського господарства До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (20 квітня, 20 липня, 19 жовтня, 19 січня) 1902,34 5707,02
Вперше обов’язок сплатити ЄСВ настане 20 квітня 2026 року (понеділок) для сплати за І квартал 2026 року.
Мінімальне податкове зобов’язання
У 2021 році з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень було запроваджено мінімальне податкове зобов’язання зі сплати податків і зборів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції або користування земельними ділянками, віднесених до сільгосп угідь.
Законом України від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ у п. 67 «Перехідних положень» встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К» у формулі, за якою визначається МПЗ, становить 0,057 (0,05 у 2024 році).
Формула,за якою визначається МПЗ, не змінилась:
МПЗ = НГОхSхКхМ/12, де:
НГО – нормативна грошова оцінка землі,
S – площа земельної ділянки,
К – коефіцієнт (0,057 за 2025 та наступні роки)
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах.
МПЗ не справляється із земельних ділянок в межах населених пунктів.
Тому, п.64 Перехідних положень передбачено, що межі населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, що внесені до Державного земельного кадастру.
Якщо такі дані у Державному земельному кадастрі відсутні, то до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.
Зверніть увагу, відповідно до пункту 74 Перехідних положень, мінімальне податкове зобов’язання з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан в Україні, сума мінімального податкового зобов’язання не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% — 1 400 гривень з 1 га.
Ця норма не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на території можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих.
Відповідно до Закону 4113-ІХ з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено військовий стан, при обчислені різниці між сумою мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платниками єдиного податку ІІ, ІІІ групи та фізичними особами-підприємцями ІV групи включається військовий збір.
Вимога щодо обов’язкового використання платіжних терміналів для певних категорій торговців відтермінована
Відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.
Відповідно до постанови КМУ від 29 грудня 2025 року № 1768 це стосується:
— торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи;
— торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;
— торговців, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю;
— торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Для цих торговців обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.
Радимо платникам використати додатковий час для підготовки до переходу на безготівкові розрахунки.
Довідково:
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2025 року № 1768 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894».
Звертаємо увагу, що вимоги постанови КМУ № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Звільнення також діятиме протягом трьох місяців після припинення бойових дій, деокупації або звільнення від оточення територій.