Народні депутати та бізнес-спільнота визначили ключові пріоритети для відновлення України
9 травня 2025 року в Києві відбулася конференція “Ключові пріоритети 2025 для відновлення економіки” за участю представників Парламенту, бізнесу та громадськості. Організаторами заходу виступили Українська Рада Бізнесу, Європейська Бізнес-Асоціація та Американська Торгівельна Палата.
Законодавчу сторону представляли: Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради України в 2019-2021 рр., народний депутат України і лідер депутатського об’єднання “Розумна Політика”; Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, та Валерій Божик, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Серед представників бізнесу: Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України; Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців; Христина Венгриняк, директор Асоціації Software Ukraine; Юрій Пероганич, директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України; Йосип Бучинський, віце-президент Асоціації платників податків України; Оксана Згур’єва, голова громадської спілки “Бізнес Help”; Євген Ріяко, Асоціація правників України, та інші.
Михайло Непран розпочав дискусію з питання про стратегічне бачення відновлення України, наголосивши на необхідності визначення моделі економіки після війни. Він підкреслив, що важливо не просто говорити про “квітучу і могутню Україну”, а чітко визначити напрямки, які стануть драйверами економіки. Непран висловив занепокоєння щодо визначеної ролі України, як сировинного придатка, та запитав позицію Розумної політики щодо бачення України та щодо ратифікованої угоди, яка може стати початком нової індустріалізації.
Дмитро Разумков у відповідь наголосив на важливості першочергового відновлення українського бізнесу для забезпечення коштів на подальшу відбудову. Він згадав й свою пропозицію щодо скерування частини міжнародної допомоги на пільгове кредитування бізнесу на звільнених територіях. Разумков висловив занепокоєння щодо перспективи перетворення України на “сировинний центр Європи” та підкреслив необхідність розвитку переробки в Україні.
Політик визначив п’ять базових умов для повернення людей: дах над головою, робочі місця, школи, лікарні та магазини. Серед перспективних галузей виділив оборонно-промисловий комплекс, наголосивши на необхідності дозволити експорт українських дронів.
Андрій Ніколаєнко підтримав ідею розвитку постіндустріальної економіки, зазначивши:
“Україна має всі підстави бути постіндустріальною державою, тому що в нас високоінтелектуальна нація“.
Він наголосив на необхідності відродження важкої промисловості та металургії для відбудови, згадавши конкретний приклад виробництва плаского скла в Україні. Ніколаєнко також підкреслив необхідність податкової реформи, спрямованої на зменшення, а не підвищення податків, та висловив підтримку створенню фінансового центру в Україні за прикладом Астани. Він розкритикував поточну політику Національного банку щодо зв’язування значної грошової маси та визнав провальною політику щодо валютного та інфляційного таргетування.
Михайло Непран зазначив, що не потрібно робити ставку на легку промисловість як на рушій економіки, згадавши невдалий досвід часів прем’єрства Євгена Марчука. Перший віце-президент ТПП підтримав ідею розвитку високоінтелектуальних галузей з високою доданою вартістю.
Щодо перезавантаження Державної податкової служби, Дмитро Разумков представив альтернативний законопроект від “Розумної політики”, який пропонує залучити міжнародних представників на початковому етапі, а згодом передати контрольні функції представникам бізнесу.
Андрій Ніколаєнко підкреслив важливість відмови від “планів зборів” на користь системи прогнозування та очікувань. Також запропонував об’єднати функції Міністерства економіки та Міністерства фінансів, порівнявши поточну ситуацію з призначенням бухгалтера керівником виробничої компанії.
Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, звернув увагу на проблему блокування податкових накладних та нав’язування таблиць платника податків, зазначивши, що близько 40% українських компаній стикаються з цими проблемами щороку. Він також згадав про доручення президента провести аудит системи СМКОР, результати якого, на жаль, досі залишаються засекреченими.
Дмитро Разумков у відповідь запропонував підтримати законопроект №8387 про презумпцію правоти бізнесу при блокуванні податкових накладних, згідно з яким не підприємець, а податкова має доводити факт порушення, блокування мають бути тимчасовими, а також передбачається відповідальність податківців за неправомірне блокування.
Оксана Згур’єва наголосила на відсутності діалогу з Міністерством фінансів та податковою службою:
“Протягом багатьох років нас, як експертну раду, Мінфін та Податкова служба залучали до обговорення умов, за якими зупиняються та реєструються податкові накладні. Нам вдалося багато чого змінити та пом’якшити. Але протягом останнього року все це проходить за закритими дверима, без залучення незалежних фахівців”.
Наталія Артемчук, представниця Європейської бізнес-асоціації, висловила занепокоєння щодо законопроектів про КРІ для податкової і митниці, підкресливши, що ці документи перекладають відповідальність за визначення показників на Міністерство фінансів. Міністерство фінансів знову пропонуватиме показник виконання плану надходжень до бюджету, як основний і ніяких змін в роботі податкової чи митниці не відбудеться. Вона також поставила запитання щодо ідей про можливе підвищення ставки ПДВ та запровадження прогресивної шкали ПДФО за рекомендацією МВФ .
Андрій Ніколаєнко підтвердив обговорення прогресивної шкали оподаткування, але висловив сумнів щодо її доцільності в нинішніх умовах.
Оксана Згур’єва представила дослідження щодо критеріїв відділення фрілансерів від найманих працівників, в якому проаналізований досвід різних країн. Дослідники дійшли висновку, що мають бути законодавчо закріплені 9 критеріїв, і при збігу одночасно 7 з них – відносини можна вважати трудовими. Оксана наголосила на необхідності залишити остаточне визначення статусу відносин за судовою, а не виконавчою владою. Народні депутати виявили готовність працювати над відповідним законодавством.
Йосип Бучинський презентував пропозиції до законопроєкту №12439 щодо захисту бізнесу під час кримінального провадження. Він наголосив на поточному безправному статусі третіх осіб під час розслідування та запропонував надати їм статус сторони кримінального провадження, а також визначити статус “тимчасово вилученого майна” для всього, що вилучається під час обшуку, та посилити права підозрюваних при призначенні судових експертиз.
Валерій Божик підтримав ці пропозиції, погодившись із проблемою тиску правоохоронців на бізнес:
“Зараз правоохоронці, користуючись тим, що у нас багато обмежень для бізнесу, а їм дають багато прав, – тож вони користуються цим у власних інтересах”.
Депутат запропонував встановити чіткі вимоги до технічного забезпечення відеофіксації обшуків, розробити санкції за невиконання рішень щодо повернення майна та запровадити ефективний попередній контроль обґрунтованості обшуків.
Євген Ріяко доповнив тему обговорення проблемою захмарних необгрунтованих сум застав для підприємців:
“У кожній незрозумілій ситуації: «Давай заставу, яка перевищує граничну суму 900 тисяч — давай 900 мільйонів». У мене в практиці одна з чотирьох застав була понад мільярд гривень. А чому ні? Цифра гарна – звучить класно.”.
Він запропонував альтернативний механізм: суд спочатку визначатиме стандартну заставу, і лише в разі її порушення застосовуватиметься більша сума. Щодо обшуків Ріяко запропонував запровадити систему, коли дозвіл на обшук видається трьома суддями з авторозподілом по всій Україні, що зробить неможливим зловживання у “кишенькових” судах.
Єфрем Лащук, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи, виступив щодо оподаткування товарів, які надходять через іноземні маркетплейси, вказавши на очікувані втрати бюджету через пільги з ПДВ для посилок, вартістю до 150 євро, у розмірі 17 мільярдів гривень у 2025 році. Він представив законопроекти №12429 і №12430, які запроваджують модель “One Stop Shop”, де ПДВ сплачує безпосередньо маркетплейс.
Олександр Яворський, представник Американської торгової палати підтримав цю ініціативу, наголосивши на її важливості для створення робочих місць в Україні. Він зазначив, що Європейський Союз вже запровадив оподаткування всіх товарів у посилках з 2021 року.
Юрій Пероганич підкреслив проблему нерівних конкурентних умов для українських та імпортних товарів:
“Якщо різниця є між товаром імпортним і внутрішнім 20 відсотків ПДВ, то яку б ви греблю на митниці не будували, її все одно розмиє”.
Він зазначив, що за оцінками асоціації, лише 10% посилок надходять від родичів з-за кордону, що спростовує аргумент про соціальну складову цих пільг.
У відповідь Андрій Ніколаєнко наголосив на збільшенні посилок від родичів після повномасштабного вторгнення. Він підтримав ідею оподаткування на рівні маркетплейсів, але висловив занепокоєння щодо створення нових схем ухилення від оподаткування.
Дмитро Разумков запевнив, що “Розумна політика” не голосуватиме за підвищення ПДВ, але депутати готові підняти оподаткування на рівні маркетплейсів. Необхідно напрацювати оптимальну редакцію законопроєктів, щоб ПДВ збирали маркетплейси, і не ускладнювати нічого для українських споживачів.
В ході дискусії про ціни Ірина Огородникова, фахівець Crowe Mikhailenko, зазначила, що українські товари програють через відсутність ефективної системи національного кешбеку, тоді як імпортні товари отримують повернення коштів через банківські програми, створюючи різницю у вартості близько 18%.
Дмитро Разумков розкритикував ідею національного кешбеку, назвавши її інструментом збору інформації про громадян.
Христина Венгриняк запропонувала розвивати державно-приватне партнерство у створенні електронних сервісів за прикладом Естонії. Вона наголосила, що сьогодні український ІТ-експорт здебільшого є “сировиною”, і необхідно стимулювати розвиток продуктів з доданою вартістю. Христина згадала систему X-Road, придбану Україною в Естонії для обміну інформацією між реєстрами, і запропонувала дозволити приватним компаніям в Україні створювати електронні сервіси на основі державних даних.
Депутати висловили концептуальну підтримку законопроекту №7508 про державно-приватне партнерство, хоча Андрій Ніколаєнко зауважив про обмеження щодо адміністрування державних реєстрів приватними компаніями.
Юлія Житінська, представниця Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевезень, підсвітила проблематику пільгових перевезень, зазначивши, що кількість таких клієнтів зростає, включно з військовими та особами з інвалідністю, а перевізники не можуть дозволити собі обслуговувати всіх за власний рахунок. Вона запропонувала зберегти пільги, але згодом перейти до надання грошових компенсацій державою безпосередньо пільговикам, і попросила підтримати відповідний законопроект №5651-2.
Дмитро Разумков підтвердив підтримку цієї ініціативи.
За підсумками конференції учасники домовились про подальшу співпрацю щодо важливих для економіки країни пріоритетів, зокрема перезавантаження податкової служби, розробки трудових критеріїв, захисту бізнесу в кримінальному провадженні, вирівнювання конкуренції та розвитку державно-приватного партнерства.
Дмитро Разумков подякував учасникам за конструктивний діалог:
“Я вам дякую за сьогоднішню чесну розмову. Саме спільна робота зможе принести важливі для відновлення економіки рішення”.