Нацстратегія доходів-2030: чи можливо впроваджувати європейську дискрецію в умовах слабких інституцій?
24 січня відбулась конференція «Стратегічне бачення відновлення України» за участі членів Української Ради Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 113 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, голови парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка та бізнес-омбудсмена Романа Ващука.
Протягом зустрічі обговорили Національну стратегію доходів-2030, План Facility Ukraine та новий законопроєкт про вдосконалення мобілізації,
Дискусію розпочали з презентації висновків дослідження щодо можливостей розвитку країни за умов функціонування інституцій неналежної якості. Її представив Володимир Дубровський – старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи. На його переконання, головна проблема в Україні – у верховенстві права, яке досі у зародковому стані, яке у розвиненій країні має обмежувати свавільні рішення влади.
«Є такий феномен, як національне недотримання законності: коли більшість не дотримується законів, людині раціонально не дотримуватися законів також», – зазначив експерт.
На думку Дубровського, Україні варто переймати досвід країн з більш високим рівнем верховенства права – зважено і обережно.
«Потрібно його адаптувати і, насамперед, прибирати звідти дискрецію, з часом провести судову реформу, змінити корпоративну культуру, аж до повного перезавантаження, і провести глибоку ревізію законодавства, щоб прибрати з нього усі невиконувані закони, дискрецію і суперечність», – значив Володимир Дубровський.
В той же час Нацстратегія доходів-2030 сповідує протилежні принципи: замість зменшення дискреції – збільшує. Вона розширює повноваження податкової служби, даючи можливість арештовувати рахунки майно бізнесу без рішень судів, пропонує відкриття банківської таємниці та інші ризикові норми, які для країн з нашим рівнем розвитку – абсолютно зараз недоречні.
Ярослав Железняк зазначив, що до Нацстратегії від уряду варто ставитися «з обережним оптимізмом, як і до всіх попередніх стратегій».
Він зупинився на окремих її пунктах, які не сприймаються суспільством, зокрема, щодо повернення до жорстких фіскальних заходів.
«З даної Стратегії нам потрібно вибирати ті розділи, які найбільше підходять для нашої країни, і рухати їх. Адже самостійно профінансувати бюджет на сьогодні ми не в змозі і багато в чому залежимо від зовнішніх партнерів, а в Меморандумі з МВФ є пункти, які нам потрібно виконати. Зокрема у Меморандумі було про необхідність прийняття Нацстратегії – це і виконали.», – наголосив Ярослав Железняк.
«Я б акцентував увагу на повноваженнях, відновленні довіри до інституцій, які є у висновках дослідження аналітичних центрів. Повністю згоден – все починається з інституцій, зокрема ДПС та ДМС. Доброю новиною, я вважаю, є можливість багато з цих інституцій побудувати, хоча б спробувати це зробити. Гірше ми вже не зробимо, просто неможливо. Із того що можна зробити ближчим часом: перезавантаження БЕБ, Митниці і, звісно, Податкової служби. У нас є вікно можливості, вперше ці вимоги (зокрема щодо БЕБ) – включені міжнародними партнерами, тому думку влади питати ніхто не буде», – зауважив Ярослав Железняк.
Олена Шуляк поділяє стурбованість бізнесу і закликала бізнес-спільноту бути активними у питаннях обговорення Нацстратегії. Також нагадала про Законопроєкт щодо посилення інклюзивного діалогу гром суспільства, бізнесу та влади – №4254 «Про публічні консультації», який рекомендували уряду включити до плану для програми Ukraine Facility, і закликала до публічного обговорення цього документу.
Олена Шуляк також зупинилась на питанні перезавантаження Бюро економічної безпеки:
«Бізнесу в країні з повномасштабним вторгненням рф на територію України не збільшилося, а правоохоронних органів стало не менше. І такий дисбаланс завів ситуацію у глухий кут, треба невідкладно приймати рішення», – зазначила голова партії Слуга народу і запевнила, що у розробників відповідного законопроєкту є розуміння, за якими принципами та стандартами повинно працювати Бюро.
Серед іншого учасники конференції зупинилася на інших моментах Нацстратегії, які негативно сприймає суспільство, а саме: скасування спрощеної системи оподаткування, запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО, питання ФОПів, проведення правоохоронцями обшуків без належної на те підстав, що суперечить презумпції невинності.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук наголосив, що вкрай складно працювати, коли навколо всі керівники ключових держорганів є в.о., необхідним є перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС, щоб ці служби очолили найкращі фахівці, які переможуть на прозорих конкурсах.
Михайло Непран, перший віце президент Торгово промислової палати зазначив, що бачив вже багато стратегії за десятки років, зазвичай вони виконуються лише частково, на чверть або третину. Тож будемо сподіватись, що і з Нацстратегією станеться те саме, бізнес сприятиме тому щоб була виконана лише позитивна половина Стратегії, все інше – залишилось лише на папері.
Олена Хотенко, Асоціація платників податків України наголосила, що Нацстратегія розроблялась таємно, без консультацій з аналітичними центрами та бізнесом, і відповідно маємо не високу якість документу. Нацстратегією доходів Кабінет міністрів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного – європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах.
Вкрай важливим є послідовність у цьому питанні – спочатку необхідно реалізувати інституційні реформи, зокрема повністю перезавантажити Бюро економічної безпеки, Державну податкову та митну служби (законопроєкти 10088-1, 6490д, 9243), завершити судову реформу, реалізувати реформу правоохоронних органів, і тільки після цього можливим є переходити до європейської дискреції та додаткових повноважень перевіряючим та правоохоронним органам.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців звернув увагу на важливий аспект: Нацстратегія начебто пропонує спочатку реформувати ДПС та ДМС, а потім переходити до інших інструментів. Але вимірювання якості роботи ДПС та ДМС – Нацстратегією покладається на Мінфін та ДПС. Це не може бути якісним вимірюванням, бо наявний конфлікт інтересів.
Успіх реалізації першого етапу – створення якісного держуправління, верховенства права, не корумпованих держорганів – має бути виміряний виключно за допомогою прозорих метрик та визнаних методологій, точність яких верифікується, як-то Worldwide Governance Indicators.
Представники влади закликали бізнес-спільноту активніше озвучувати свої пропозиції стосовно Нацстратегії доходів та врегулювання інших проблем, з якими стикаються.
За підсумками конференції домовились домовились про спільну роботу над обговореними проєктами та подальшу співпрацю.