Начальник Управління захисту прав платників податків Генеральної дирекції ВГО АППУ Давид Алханішвілі взяв участь в онлайн Робочій зустрічі УРБ з народною депутаткою Галиною Васильченко

04 січня 2024 року Начальник Управління захисту прав платників податків Генеральної дирекції ВГО АППУ Давид Алханішвілі взяв участь в онлайн Робочій зустрічі Української Ради Бізнесу з народною депутаткою України 9-го скликання (фракція «Голос»), Членом Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галиною Васильченко.

В онлайн Робочій зустрічі взяли участь представники громадських організацій, зокрема:

Член Наглядової Ради УРБ, координатор експертних груп Економічної експертної платформи — Олег Гетман;

Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців — Борис Емельдеш;

Перший заступник Президента ТПП України — Михайло Непран;

Член Ради ВГО АППУ, Голова Ради ГО «Інститут податкових реформ» — Олена Хотенко та інші.

На початку своєї промови, Давид Алханішвілі привітав колег з Новим 2024 роком, зокрема, відзначив: «Маємо надію, що він стане для всіх нас Переможним». Далі він поставив три запитання народній депутатці:

«По-перше, 29 грудня минулого року Уряд затвердив нову систему оплати праці держслужбовців, окрім цього об’явлено, що з 01 січня цього року Уряд скоротить кількість вакансій державної служби майже на 20 тисяч, і це тільки на першому етапі. Премʼєр – міністр  Денис Шмигаль підкреслив, що нова система оплати праці та скорочення вакансій, за оцінками міністерства фінансів, дозволить зберегти близько 8 млрд грн бюджетних коштів і спрямувати їх у 2024 році на потреби безпеки й оборони.

В нас постає питання? Чи не буде ця Заява, такою ж, як колись в травні  2020 року? «Уряд працює над тим, щоб вже в травні створити для українців, які залишилися без роботи через карантин, 500 тисяч робочих місць, щоб Україна не опинилася на порозі ще глибшої економічної кризи. Ми розуміємо, як це робити і що для цього потрібно. Є план, він щодня оновляється і ми все нові й нові дані до цього плану включаємо», — сказав тоді  Шмигаль.

Вже сьогодні, не погоджується з рішенням Кабінету Міністрів України щодо скорочення граничної чисельності АРМА на 169 одиниць. Нацагенство застерігає про негативні наслідки для держави від скорочення чисельності Агентства. «Економлячи на кадровому забезпеченні Нацагентства, Уряд обмежує його спроможність виконувати покладені на орган завдання та функції, зокрема за новими прозорими порядками. Найголовніше — АРМА не зможе забезпечувати прогнозовані багатомільярдні надходження до державного бюджету, що неприпустимо на тлі заяви МВФ про необхідність пошуку Україною додаткових джерел фінансування», — публічно заявляє АРМА.

Асоціація платників податків України з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України публічно пропонує органам законодавчої і виконавчої влади переглянути видатки бюджетів на утримання органів виконавчої влади, які не приймають безпосередньої участі в захисті країни від ворога та значно їх скоротити.

Чи дійсно буде скорочена в 2024 році значна кількість наявних держслужбовців-працівників органів виконавчої влади, саме тих, які взагалі не пов’язані, зокрема, з функціонуванням оборонної галузі?  Яка позиція фракції Голос, яку Ви представляєте з цього приводу?»

Галина Васильченко відповіла: «Говорю, як представник фракції та представник Комітету — я завжди відстоювала позицію скорочення, але мені потрібно розуміти саме з яких державних органів буде відбуватись скорочення. Те, що в Україні є занадто багато різних агенцій, установ, служб для регулювання, та на мою суб’єктивну думку, занадто «роздутий штат» в державних установах і навіть подекуди в органах місцевого самоврядування, мені зрозуміло. Я однозначно підтримую скорочення тих агенцій, інституцій та різних організацій, що не беруть безпосередньої участі в обороні країни. Для того, щоб зрозуміти де і скільки, потрібен дуже чіткий аналіз всієї державної служби. Провівши його, можна буде дізнатись про посади, які дублюють функції один одного та скоротити необхідну кількість. Якщо таким чином можна буде зекономити грошові ресурси для оборони держави, я повністю підтримую. Головне, щоб це не залишилось заявами Уряду та були здійснені відповідні кроки, бо ми вже чули таке про скорочення. Більше того, я вважаю, що певна доля зекономлених грошей має бути направлена на створення адекватних, ринкових заробітних плат відповідним службовцям. Ми всі хочемо ефективних якісних рішень від ефективних та якісних менеджерів, але за мінімальну заробітну плату, цього здійснити неможливо». – зазначила Галина Васильченко.

Далі, Давид Алханішвілі поставив друге запитання:

«По-друге, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, більше як 2/3 українців вважають, що влада докладає недостатньо зусиль з проведення реформ. Переважна більшість респондентів критично оцінюють зусилля влади з проведення реформ.

Найбільший запит серед українців, згідно з опитуванням, – на боротьбу з корупцією. 58% з них вважають це завданням №1 для України. Знаєте, дуже прикро майже щодня читати в засобах масової інформації про корупційні схеми, які створюють чиновники, котрі в першу чергу повинні дбати про обороноздатність країни.

Питання до Вас, шановна Галина Іванівна, ми вважаємо, як і всі українці, що боротьба з корупцією це завдання номер №1 України. Що конкретно пропонують законодавці, зокрема фракція Голос, яку Ви представляєте, з питання боротьби з корупцією, в першу чергу, в аспектах обороноздатності нашої країни в 2024 році?»

Галина Васильченко відповіла: «Повністю розділяю думку, яку українці виказали в цьому опитуванні стосовно боротьби з корупцією, але не погоджуюся в питанні реформ, бо навіть наші іноземні партнери-колеги, коли ми до них приїздимо, дивуються, як в такий важкий час, нам вдається ті чи інші реформи проводити, і як ви бачите, протягом 2022 та 2023 років ми зробили суттєві зрушення в євроінтеграції. За антикорупційну політику в нашій фракції відповідають Ярослав Юрчишин та Олександра Устінова. Більш слушно мабуть, було б спитати саме їх», — зауважила Галина Васильченко.

Давид Алханішвілі поставив третє питання: «По третє, вже понад 7 років поспіль наше керівництво публічно виступає за запровадження персональної відповідальності посадових осіб, зокрема, Голів чи Заступників Голів Комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування /в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно хто з них прийняв не правомірне рішення стосовно платника податку щодо віднесення його до категорії «ризикових», блокування ПН/РК чи неприйняття Таблиць даних. Бо бізнес просто потерпає від необґрунтовано прийнятих рішень, і ніхто за це не несе відповідальність.

Шановна, Галино Іванівно, хотіли б також почути позицію фракції Голос, зокрема Вашу, стосовно запровадження якнайшвидше відповідальності за такі дії керівників контролюючих органів. Чи обговорюється в Комітеті таке питання?»

Галина Васильченко відповіла: «Питання врегулювання проблеми з податковими накладними було особливо гострим в кінці 2022 року. Протягом 2023 року я отримала дуже багато звернень від підприємців, особливо зі Львівщини (бо я представляю Львівщину), щодо блокування податкових накладних. Я однозначно на боці підприємців, яким безпідставно блокують податкові накладні. Якщо у вас є напрацювання щодо запровадження відповідальності посадовим особам, то направляйте його мені, бо в Комітеті воно підіймається досить часто».

Зустріч відбулася конструктивно в форматі діалогу. Всі учасники заходу змогли висловити свою думку відносно спільних Топ 10 пріоритетів на  2024 рік та інших актуальних питань сьогодення.