На зустрічі з керівниками парламентських Комітетів керівники бізнес-асоціацій закликали ухвалити План відновлення України

Про нові стандарти відновлення житла, залучення людського капіталу, демонополізацію створення електронних сервісів, особливості державних закупівель товарів оборонного призначення та інші теми обговорили під час конференції «Відновлення України – енергоефективне будівництво та економічна політика», яка відбулася в Києві 14 липня. 

Джерело: УРБ

Участь у заході взяли голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, народний депутат, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан, бізнес-омбудсмен Роман Ващук, керівники асоціацій – членів Української Ради Бізнесу. Організаторами конференції виступили Українська Рада Бізнесу, Національна бізнес коаліція за підтримки CIPE-Ukraine.

Одне з важливих питань, яке порушили представники бізнес-асоціацій, – ухвалення Плану відновлення України, проєкт якого презентований рік тому. План пройшов численні узгодження в робочих групах і являє собою цілісний документ, зазначали учасники конференції. Водночас цей проєкт досі не затверджений, натомість на міжнародних зустрічах високого рівня українські високопосадовці представляють інші програми, які часто суперечать одна одній.

Така неузгодженість підриває довіру до будь-яких ініціатив із відновлення, переконаний перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. Він закликав не зволікати з ухваленням Плану та якнайшвидше його ухвалити та перейти до впровадження.

Олексій Мовчан зазначив, що щодо цього Плану відновлення у Комітеті з питань економічного розвитку відбулись Комітетські слухання, за підсумками слухань до Кабінету міністрів було спрямовано рекомендації слухань.

Олена Шуляк розповіла про засади реалізації програм із відновлення.

«В січні цього року запрацювала міжнародна координаційна платформа, до якої входять представники України, «великої сімки», міжнародних фінансових інституцій. План на рік – понад 14 млрд доларів, які розподілятимуться між пріоритетними проектами: енергетична інфраструктура, ремонт критичної інфраструктури, соціальна сфера, житло».

За словами Олени Шуляк, потрібно розробити програми комплексного відновлення в громадах, врахувавши демографічні та екологічні чинники: «Знати, який бізнес виїхав, який приїхав, який захоче приїхати і що цьому бізнесу можна дати. Якщо не буде програм повернення людей, не буде кому працювати і жити».

Голова парламентського комітету також висловила сподівання, що закладені в Плані відновлення реформи митниці, податкової служби і Бюро економічної безпеки матимуть свої результати.

Представники бізнесу говорили про проблеми компенсації підприємцям за зруйновану нерухомість та про складнощі з кредитуванням. «Програмою «5-7-9%» користуються лише дрібні підприємства, а ми, переробники, просимо збільшити ліміт суми для програми. Крім того, банки приймають зерно як заставу, але рахують не по ринковій ціні, а в 2-3 рази нижче», – наголосив президент «Союзу виробників харчової промисловості України» Родіон Рибчинський.

Голова Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак навів приклад недоліків програми 5-7-9, коли підприємці Харківської області під час розгляду заявок на кредитування отримують низькі оцінки через військові ризики та не можуть отримати кредити. «Досі бізнес відчуває дискримінаційне ставлення до бізнесу деокупованого регіону. Співфінансування з обласної програми у нас немає, але ми націлені, щоб вона запрацювала з 2024 року».
Олександр Чумак поцікавився, чи може парламент і профільний комітет посприяти, щоб такі програми запрацювали в деокупованих областях.

Коментуючи це питання, народний депутат Олексій Мовчан зазначив, що держава не має додаткових ресурсів для того, аби покривати  різницю в кредитуванні, але у банків така можливість є. Депутат пообіцяв вивчити можливість допомогти деокупованим регіонам.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук розповів про те, що тиск на бізнес із боку правоохоронних органів залишається проблемою номер два для українських підприємців – після тиску податківців: «Приходять під різними кримінальними провадженнями, витискають ресурс. Все це сплутує енергію українського бізнесу і потребує політичних імпульсів від законодавців до виконавчої влади».

Олександр Громико, власник KTD Group, президент Української асоціації виробників, і Юрій Сивицький, голова правління Асоціації Software Ukraine, засновник Intecracy group, наголосили на важливості підтримувати вітчизняних виробників товарів оборонного призначення. Вони зазначили, що іноземним компаніям держава надає значні преференції, в той час як вітчизняні виробники таких самих товарів – не мають таких преференцій.

Коментуючи порушені питання, Олексій Мовчан повідомив, що підготовлені зміни до закону про «інвестнянь», які би спросили доступ до цього інструменту для українських виробників. Очікуємо прийняття законопроєкту №8138 ближчими місяцями.

Приватно-публічне партнерство повинне передбачати, що електронними сервісами займатиметься бізнес, тому що це забезпечує конкуренцію, вважає Юрій Сивицький. В Україні зараз – монополізація державою того, що може робити бізнес у електронних сервісах, – додав він.

Про осучаснення регулювання бізнесу в тимчасових спорудах (законопроєкт  №9233) говорив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш. На його думку, важливо захистити права підприємців, які вклалися у ці споруди, передбачити їм компенсацію , надати переважне право , або інші механізми.

Про залучення людського капіталу та подолання дефіциту робочої сили після перемоги України говорили президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе і президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

«У наступні десять років Україні доведеться шукати 4,5 млн робочої сили. Це велика проблема. Що робити? Є багато готових законопроєктів, вже узгоджених із бізнесом: зниження навантаження на фонд оплати праці, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал тощо. Пропоную прийняти закони зараз, але зазначити, що вони набувають чинності через шість місяців після закінчення війни. Люди, які перебувають за кордоном, бачитимуть, що умови для ведення бізнесу в Україні кращі, оплата праці буде гідною – а отже, думатимуть, як повернутися», – наголосив Грігол Катамадзе.

Учасники конференції дійшли спільних рішень по обговорених питаннях, домовилися спільно працювати з важливих для бізнесу законопроєктів і посилити роль бізнесу у відновленні України.