Інспекція з питань праці та зайнятості населення (Держпраці) інформує: Назва посади чи зміст роботи? Верховний Суд розставив акценти
Верховний Суд поставив крапку в спорі між працівницею та роботодавцем щодо дійсності договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного з адміністратором залу. Рішення має важливе практичне значення для роботодавців сфери торгівлі та громадського харчування, а також для працівників, які виконують функції, пов’язані з обігом товарно-матеріальних цінностей (постанова Верховного Суду від 29.12.2025 у справі № 642/1161/24).
ℹ️ Працівниця, яка працювала адміністратором залу, звернулася до суду з вимогою визнати недійсним договір про повну матеріальну відповідальність обґрунтовуючи тим, що:
- посади «адміністратор залу» немає у переліку посад, з якими допускається укладення таких договорів;
- роботодавець наполіг на підписанні договору та нібито ввів її в оману;
- сам факт нестачі коштів не доводить її винуватість.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд погодився з результатом, але уточнив мотиви: працівниця має право оспорювати договір навіть після припинення його дії, однак підстав для визнання його недійсним немає.
❗️ Ключові висновки Верховного Суду
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та підтримав висновки апеляції. Основні акценти рішення:
- Оспорення договору після звільнення можливе
Закінчення строку дії договору або припинення трудових відносин не позбавляє працівника права звертатися до суду з вимогою про визнання договору недійсним.
- Вирішальне значення має не назва посади, а характер роботи
Стаття 135-1 КЗпП України дозволяє укладати договори про повну матеріальну відповідальність із працівниками, які:
- досягли 18 років;
- виконують роботу, безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням матеріальних цінностей.
Суд встановив, що адміністратор залу фактично виконував саме такі функції, а тому договір укладено правомірно.
- Сам договір не означає автоматичної повної відповідальності
Наявність договору є лише однією з умов. Для покладення повної матеріальної відповідальності необхідно довести:
- наявність шкоди;
- протиправну поведінку працівника;
- вину працівника;
- причинний зв’язок між діями та шкодою.
- Доводи про «введення в оману» не підтверджені доказами
Позивачка не надала належних доказів того, що її волевиявлення було спотворене або що роботодавець повідомив неправдиву інформацію.
✅ Практичне значення постанови
Для роботодавців:
1⃣ можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність не лише з «класичними» касирами чи комірниками, а й з іншими працівниками, якщо їхні функції пов’язані з обігом цінностей;
2⃣ важливо фіксувати у посадових інструкціях відповідні обов’язки.
Для працівників:
1⃣ сама назва посади не є вирішальною підставою для визнання договору недійсним;
2⃣ оспорюючи договір, потрібно доводити порушення вимог закону під час його укладення, а не лише незгоду з його змістом.
📌 Верховний Суд підтвердив:
якщо працівник фактично обслуговує матеріальні цінності, договір про повну матеріальну відповідальність є правомірним незалежно від формальної назви посади.
Постанова формує сталий підхід: у трудових спорах пріоритет має реальний зміст трудових функцій, а не лише кадрові формулювання.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1201126115469364&set=a.250126787235973