Хто має платити за свій город, навіть якщо він просто стоїть пусткою
Якщо у власності чи користуванні є сільськогосподарські угіддя, виникає обов’язок визначати та сплачувати за них мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).
📌 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» передбачено, що для платників податків — фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, запроваджено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ).
✅Йдеться про так званий мінімальний податок — МПЗ за свій пай.
📌 Відповідно до пункту 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України МПЗ в Україні запроваджено з 1 січня 2022 року.
📌 Це новий механізм оподаткування, який покликаний забезпечити справедливі умови для аграріїв та збільшити надходження до бюджету.
📌 МПЗ поширюється на власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, а також у їх межах, якщо розмір ділянки становить 0,5 га і більше.
✅За загальним правилом МПЗ сплачує власник земельної ділянки. Проте якщо він передав земельну ділянку в користування (оренду, суборенду, емфітевзис, позичку) іншій особі, то визначає та сплачує (за потреби) МПЗ саме користувач (п. 381.3 Податкового кодексу України).
✅Тобто якщо власник не передав земельну ділянку в користування (обробляє її самостійно або взагалі не обробляє), МПЗ сплачує власник.
📌 Якщо земельну ділянку передано в користування, МПЗ сплачує користувач. Але це правило діє лише за умови, що право користування зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — Реєстр прав).
📌 Якщо право користування не зареєстроване в Реєстрі прав, МПЗ визначає власник або той користувач, за яким зареєстровано відповідне право.
📌 Якщо земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні не повний рік, МПЗ визначається пропорційно періоду володіння (користування). Відповідно до пп. 381.1.4 Податкового кодексу України МПЗ визначають:
✅ попередній власник (користувач) — за період із 1 січня звітного року до початку місяця, в якому припинилося право;
✅ новий власник (користувач) — за період із початку місяця, в якому набуто право власності (користування), до кінця року.
📌 Отже, МПЗ зобов’язані сплачувати:
✅ власники земельних ділянок;
✅ орендарі;
✅ інші користувачі, які користуються землею на законних підставах.
📌 Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими статтею 381 Податкового кодексу України, залежно від наявності нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим чи відповідній області з урахуванням коефіцієнта індексації, а також кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні платника податків.
✅ МПЗ розраховується як різниця між загальною сумою сплачених податків та мінімальною сумою податку, визначеною як частка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
✅ Юридичні особи самостійно проводять розрахунок МПЗ залежно від обраної системи оподаткування (наприклад, фермерські господарства, ФОП тощо).
✅ Для фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП (пп. 170.14.5 Податкового кодексу України), МПЗ нараховує орган ДПС за податковою адресою особи до 1 липня року, наступного за звітним, та надсилає податкове повідомлення-рішення із зазначенням розміру та строків сплати.
✅ Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення до 1 липня, фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ.
✅Водночас законодавством передбачено певні пільги, які можуть звільнити або зменшити суму МПЗ.
📌 Основні категорії платників, які можуть претендувати на пільги:
✅ власники земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
✅ власники земель запасу;
✅ власники невитребуваних земельних часток (паїв);
✅ власники земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані непридатними для використання.
📌 Таким чином, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — це мінімальний платіж, який має сплатити власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
📌 Тобто навіть якщо ви не використовуєте свою землю та не отримуєте з неї прибутку (вона стоїть пусткою), за певних умов ви все одно зобов’язані сплатити державі мінімальну суму податку.
✅ Фізичні особи сплачують МПЗ на підставі податкового повідомлення-рішення, врученого контролюючим органом.
✅ Підприємці самостійно розраховують суму МПЗ та подають у складі декларації за податковий рік додаток із розрахунком загального МПЗ.
📌 Джерело: Земельний Фонд України