Головне завдання, яке стоїть перед владою – повернути людей в Україну
Під час Конгресу «Реформа системи публічних фінансів – шлях до Відновлення України», який проходив у Києві, ми звернулися до його учасників з запитанням щодо основних викликів, які стоять перед Україною на шляху до відновлення. З нами поспілкувалися голова партії «Слуга народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, а також Голова ради Інституту Податкових реформ, депутатка Рівненської міської ради Олена Хотенко.
Ще наприкінці вересня минулого року заступник міністерки економіки Олексій Соболев заявив, що у відомстві планують протягом чотирьох років повернути економічний показник на довоєнний рівень та додати зростання. За словами Соболева, ключовими передумовами для цього буде вступ України до ЄС і НАТО, а також повернення біженців додому.
Ми поспілкувалися про ключові передумови повернення економічних показників довоєнного рівня з головою партії «Слуга народу» Оленою Шуляк. Вона вважає, що найголовніше – це питання людського капіталу.
«В нас на сьогодні страшні цифри, тому що 20 відсотків нашого населення зараз знаходяться за кордоном. Це молоді жінки, діти, це частина креативного класу. Це якраз той потенціал, який дозволяє країнам рухатися і розвиватися, – переконана пані Шуляк. – Дійсно, не всі з цих двадцяти відсотків планують повертатися в Україну. Є різні соціологічні опитування: хтось буде повертатися, хтось не планує, хтось вже там проріс власними справами. І на сьогодні це величезне завдання для нас, щоб люди не просто повернулися, а щоб вони захотіли повертатися».
Олена Шуляк зазначила, що насамперед потрібно закрити питання безпеки, адже для матерів, які вивезли своїх дітей, безпековий фактор залишається питанням номер один. І це надзвичайно складне завдання, щоб всі повернулися, щоб всі працювали в Україні, щоб український бізнес створював робочі місця та додану вартість.
«Але у нас існує інша проблема, – продовжує Олена Шуляк. – Це більше ніж 6 млн внутрішньо переміщених осіб. Тому, я не побоюсь цього слова, наші громади будуть починати конкурувати саме за людський капітал. Навіть не за представників бізнесу. А саме за тих, хто буде залишатися в громаді. І вирішувати доведеться багато речей. Де ці люди будуть працювати. Яку заробітну плату вони будуть отримувати. Де і в яких умовах ці люди будуть проживати. Де ці люди будуть отримувати державні послуги. Яка буде мережа освіти та закладів медицини. Все це буде впливати на те, де люди захочуть залишатися».
Народна депутатка повідомила нам про те, що сьогодні парламентарі разом з Міністерством відновлення активно співпрацюють з українськими громадами і вже почали розробку документа під назвою «Програма комплексного відновлення». На сьогоднішній день охоплено понад 150 громад, і вони знаходяться в активній фазі розроблення такого документу.
«Потім цей документ стане основою і для містобудівної документації, і для стратегії розвитку громади, – пояснює Олена Шуляк. – Але зараз кожна громада, яка бачить свій розвиток і хоче розвиватися, повинна аналізувати демографію, екологію, усі економічні чинники, що саме вона як громада може запропонувати потенційним інвесторам. Надати бізнесу можливість партнерства, можливість розвивати індустріальні парки, створювати взагалі нові види підприємств, наприклад, в тій самій сфері оборонної індустрії. Але для усього цього потрібно обов’язково застосовувати комплексний підхід – людський капітал, екологія, спроможність надання послуг, економічні фактори тощо. І коли громада буде бачити, яким чином вона розвиватиметься, звичайно буде допомога і центральних органів виконавчої влади, і законодавців, тому що ми повинні створити гідні умови там, куди б люди хотіли повертатися і працювати. Знаєте, є такий страшний сон, коли ми усі ці руйнування закопаємо, а на їхньому місці побудуємо нові садочки, розфарбуємо їх в гарні кольори, а до цих садочків ніколи не підуть діти, тому що батьки не повернуться з-за кордону, тому що їм не буде де працювати. Не дай Боже нам мати такий сценарій для України. Тому займаємося плануванням, а відновлення – це вже буде завданням кожного. І відновлення не у фізичному сенсі, а у сенсі створення нових умов для розвитку всієї держави».
Такої ж думки і депутатка Рівненської міської ради Олена Хотенко, яка брала участь у Конгресі в якості Голови ради Інституту податкових реформ.
«Україні потрібно на концептуальному рівні разом зі своїми партнерами розроблювати такі програми в рамках відновлення країни, щоб повертати на наших співвітчизників. Без застосування для цього адміністративних рішень. Лише стимули, – наголошує пані Олена. – Це дуже непросте завдання. Але нам потрібно його вирішувати. Не потім, а вже зараз. Саме люди є ключовим фактором не лише для відновлення, але й для певної трансформації нашої країни. І починати потрібно з відновлення базових послуг, які забезпечують життєдіяльність країни. Далі на черзі відновлення доріг, транспортної інфраструктури, створення нових робочих місць, податкові та митні стимули. Ще один важливий момент – почати думати інноваційно. Змінюватися самим і змінювати простір навколо себе. Громади повинні ставати не просто безбар’єрними. Потрібно враховувати економічну, фізичну, цифрову, інформаційну, суспільну та освітню доступність у всіх її проявах. Рівненщину на сьогоднішній день знаходиться у авангарді цих процесів, і я переконана, що вони не зупиняться».
Олена Шуляк також говорить про при напрацювання програми відновлення влада намагається заохочувати західні області, тому що зараз активніше працюють саме ті громади, які були під тимчасовою окупацією. Це громади Харківщини, Київщини, Чернігівщини, Сумщини.
«Це саме ті громади, де було дуже багато руйнувань, – розповідає пані Шуляк. – І чим далі на захід України, тим нам важче довести необхідність роботи над таким документом, тому що умови дуже відрізняються. І ми завжди говоримо, шановні громади, подивіться, яка кількість внутрішньо переміщених осіб переїхала до вас. Наприклад, Закарпатський регіон сьогодні прийняв найбільшу кількість релокованих підприємств. І я впевнена, що пройде певний час, і цей регіон перетвориться на ділову мекку. І мені б особисто дуже хотілося, щоб Рівненщина також активно входила в цю конкурентну боротьбу і максимально приймала підприємства, які релокуються. Щоб ваша область запроваджувала різні житлові програми, частину яких фінансує регіональна влада, частину – громади, частину – бізнес, який хоче залишитися в громаді і таким чином надає своїм працівникам можливість отримати житло».
Аби допомогти підприємствам з прифронтових територій врятуватися, Уряд розробив Програму щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих під час війни регіонів. До переліку західних областей, куди можна перенести виробництво, потрапила і Рівненщина. Сьогодні в області нараховуються вже десятки релокованих з постраждалих під час війни регіонів підприємств.
«Рівненщина доволі приваблива з точки зору бізнес-релокації, – вважає Олена Хотенко. – У нас є все, що може задовільнити потенційного інвестора або підприємців, які хочуть перемістити свій бізнес. Це і розвинена соціальна та транспортна інфраструктура, непересічний трудовий і ресурсний потенціал, готовність надавати регіональною владою необхідні земельні ділянки та об’єкти нерухомості для виробничих потужностей, професійно налаштована координація по релокації, створені call-центр 0800332723 і телеграм бот @rivnerelocation_bot. Наразі релокація можлива в один з чотирнадцяти регіонів, в перелік яких входить і Рівненщина. І ми завжди раді прийняти будь-яке підприємство з постраждалих регіонів, надавши усю необхідну допомогу».