Генеральний прокурор України та провідні бізнес асоціації обговорили питання захисту підприємництва
21 серпня 2025 року в Києві відбулася зустріч між Генеральним прокурором України Русланом Кравченком та представниками провідних бізнес-асоціацій країни. У конференц-залі бізнес-центру зібралися керівники понад 40 провідних бізнес-асоціацій для обговорення актуальних питань взаємодії правоохоронних органів та підприємництва.
Джерело: УРБ
Руслан Кравченко, Генеральний прокурор України, відкрив зустріч презентацією результатів масштабного аудиту кримінальних проваджень щодо бізнесу. Генпрокурор повідомив, що 26 червня розпочався кількісний та якісний аудит усіх кримінальних проваджень, який виявив майже 23 тисячі справ, що стосуються бізнесу. За півтора місяця вдалося закрити 7 848 проваджень.
“Загалом кількість справ зменшилась з 22 396 проваджень у липні до 14 605 у серпні” – зазначив Кравченко. Він підкреслив, що процес відбувається ретельно, правоохоронці призначили 2141 експертизу.
Кравченко також презентував інноваційну цифрову платформу #СТОП_ТИСК для захисту бізнесу від неправомірного тиску правоохоронців. Платформа буде запущена вже найближчим часом. Авторизація відбуватиметься через “Дію”, а звернення автоматично надходитимуть до відповідних підрозділів прокуратури. Генеральний прокурор також анонсував важливі законодавчі ініціативи, зокрема зміни до КПК щодо обов’язкового погодження з прокурором реєстрації кримінальних проваджень стосовно бізнесу та надсилання запитів до підприємств.
Андрій Єрашов, керівник Аналітичного центру Спілки українських підприємців, поставив питання щодо аналітичних звітів, зазначивши, що бізнес виступає проти надання їм статусу доказів через недостатню комунікацію з підприємцями при їх складанні. Він також запросив контактну інформацію для роботи з прокуратурою після реформування Департаменту захисту інвестицій.
Михайло Поляков, заступник Генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна”, високо оцінив активність Генпрокурора, зазначивши, що це вже четверта зустріч з бізнесом, тоді як з попередніми генпрокурорами таких зустрічей практично не було. Він зазначив що платформу #СТОП_ТИСК також варто використовувати для боротьби з нелегальним виробництвом тютюнових виробів та інших підакцизних товарів, як от вейпів. Також він звернув увагу на проблемний кейс у Чернівцях, де БЕБ направив справу про контрафакт брендів компанії до суду без врахування позиції власника торговельної марки.
Тетяна Лисовець, віце-президентка Асоціації правників України, застерегла щодо аналітичних продуктів, які часто містять не лише розрахунки збитків, а й визначення умислу. Вона запропонувала розробити методичні рекомендації для чіткішого регламентування їх складання та використання.
Віктор Дума, представник Комітету безпеки та захисту бізнесу Європейської бізнес асоціації, поставив питання про ефективність стандартів прокурорської діяльності, затверджених у квітні 2024 року.
“Я вам скажу, як генеральний прокурор – це не стандарти. Стандарти прокурорської діяльності написані в Кримінальному процесуальному кодексі,” – наголосив Руслан Кравченко.
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, порушив питання загального нагляду прокуратури, особливо щодо земельних питань та тендерних процедур. Кравченко дав чітку відповідь про європейський курс країни: “Загального нагляду немає і не буде. Це інтеграційний процес входження нашої країни до ЄС.”
Йосип Бучинський, віце-президент Асоціації платників податків України, подякував за нову політику та розповів про конкретні позитивні зміни, адже після звернення до заступника генпрокурора безпереспективні справи закривалися протягом кількох днів. Він також високо оцінив рішення про погодження всіх запитів до бізнесу з прокурорами.
Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, відзначив історичність моменту, зазначивши, що це перший генеральний прокурор, який зустрічається з бізнесом не в особистому кабінеті, а на майданчику бізнесу, руйнуючи усталені стереотипи.
Він висловив підтримку новому керівнику БЕБ та сподівання на кращу співпрацю, додавши , щоб раз і назавжди поставити крапку в питанні зловживань аналітичним продуктом детективами БЕБ (на чому під час зустрічі неодноразово наголошували представники бізнес-спільноти) закликав у найкоротший час упровадити в діяльність БЕБ підхід успішних західних країн, а саме перейти на ILP (Led Intelligence Policing) модель і активно впроваджувати ризик-орієнтований підхід, що власне передбачено Законом про БЕБ
Андрій Длігач, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, підтримав ідею досудових угод, що може стати першим кроком для декриміналізації економічних злочинів. Андрій Длігач запропонував провести економічне моделювання оптимального коефіцієнта відшкодування (в тому числі у випадку угод по донарахування сплати податків). Сторони домовилися про спільну роботу над відповідними нормативними пропозиціями.
Андрій Хоркавий, представник Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, розповів про проблеми галузі, зокрема кримінальні справи 2023 року за статтями 368 369 КПК, де підозри оголошені лише представникам бізнесу, а не посадовцям Міністерства інфраструктури. Генпрокурор запропонував передати детальну інформацію заступниці для детального розгляду справи.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, критично оцінив методологію проведення товарознавчих експертиз та висловив сумніви щодо об’єктивності державних експертних установ при розгляді суперечливих висновків. Він також порушив питання можливості вирішення частини економічних конфліктів через господарські суди замість кримінального переслідування.
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, розповів про парадоксальну ситуацію з благодійним фондом, який передав ЗСУ 2,5 тисячі автомобілів, але має п’ять кримінальних справ через цю діяльність. Генпрокурор пообіцяв вивчити це питання та сприяти законному вирішенню цієї справи.
Євген Артюхов, співзасновник спільноти бізнесу Club100, запропонував розширити повноваження прокурорів щодо самостійного закриття фактових кримінальних проваджень. Кравченко підтримав ініціативу, заявивши, що вже готовий підписати відповідні пропозиції.
Сергій Моргун, керівник практики захисту бізнесу в ASA Group, звернув увагу на випадки, коли прокурори, погоджуючись з відсутністю складу злочину, все ж не закривають справи через побоювання тиску з боку керівництва. Генпрокурор категорично заперечив існування таких проблем та запропонував надати конкретні прізвища для розгляду.
Глоба Костянтин, член Ради директорів КБУ, керуючий АО Globa & Globa, поділився позитивним досвідом роботи з новою системою, коли з 11 кримінальних проваджень 8 було закрито протягом чотирьох днів. Він також порушив питання виконання судових ухвал про зняття арешту з майна.
Дмитро Тарановський, представник Всеукраїнської професійної асоціації підприємців зазначив, що представляє підприємців Одеси та комунікація з обласною прокуратурою практично відсутня. Дмитро запросив генпрокурора до Одеси для проведення регіональної зустрічі з підприємцями. Руслан Кравченко зазначив, що планує регіональні зустрічі у вересні.
Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, розповів про резонансну справу 2020 року щодо затримання фури з незадекларованими гаджетами на 96 млн грн, яка була закрита без оголошення підозр, та запросив перевірку законності таких дій.
Антоніна Прудко, голова секретаріату UNIC, запитала про можливість запровадження відповідальності для прокурорів за програні справи. Кравченко розповів про існуючі механізми відповідальності за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності.
За підсумками зустрічі учасники дійшли спільної думки по всім обговорюваним питанням, представники бізнесу відзначили зручність та корисність платформи #СТОП_ТИСК, учасники зустрічі очікують подальше скорочення необґрунтованих кримінальних проваджень проти бізнесу. Також домовились про спільну активну підтримку законопроекту №12439, важливих для бізнес спільноти змін до КПК.
“Важливим є дати спокій підприємцям, аби всі правоохоронні органи не турбували законослухняний бізнес. Сумлінний бізнес повинен працювати, наповнювати державний бюджет податками” – підсумував Генеральний прокурор.