Члени Української Ради Бізнесу зустрілись з парламентаріями для обговорення перезавантаження державних органів, пошуку альтернатив підвищенню податків тощо. Зустріч відбулася 09 серпня 2024 року у Києві. Організаторами зустрічі виступили Українська Рада Бізнесу, партнери – Help–Hilfe zur Selbsthilfe e.V. та Економічна експертна платформа.
Серед представників комітетів Верховної Ради взяли участь голова Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, члени комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Устенко Олексій та Галина Васильченко.
Зустріч відкрила Олена Шуляк розповівши поточну ситуацію щодо законопроєкту 11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Голова Комітету ВР з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підкреслила своє бажання знайти комплементарні альтернативи, проте наголосила на необхідності поповнення бюджету — основної мети цього законопроєкту.
“Я впевнена, що ми знайдемо таке збалансоване рішення, яке, з одного боку, дозволить знайти додаткові кошти для фінансування нашого війська, а з іншого боку, ми знайдемо способи зробити ті реформи, яких так очікує бізнес. І нарешті це питання справедливості, яке сьогодні є дуже чутливе для українського бізнесу. На жаль, сьогодні білий бізнес незахищений, не конкурентоспроможний у порівнянні з тими підприємствами, що працюють в тіні або в сірій зоні.” — зазначила Олена Шуляк
Ярослав Железняк подякував представникам бізнесу за підтримку та активну працю над майбутньою реформою Бюро економічної безпеки України. Проте це ще не кінець, надалі необхідна ініціатива бізнес-асоціацій для вибору кандидатів на посаду Директора Бюро, а також членів комісії з переатестації діючих та набору нових працівників БЕБ на головні посади, переатестації співробітників БЕБ та відбору Наглядової ради. Ці кроки сприятимуть успіху знизять ризик “провалу” реформи та підвищать її результативність для підприємств, в першу чергу.
Стосовно реформи Державної митної служби України – історія дуже схожа. Більшість змін відбуватимуться за прикладом, вже розробленої реформи БЕБ. Напрацьований законопроєкт №6490-д щодо перезавантаження митниці прийнятий за основу, на цей час доопрацьовується Комітетом та скоро має пройти друге читання. Бізнесу надається можливість висунути кандидатів на посаду керівника Служби, членів дисциплінарної комісії та тих, хто буде проводити переатестацію ДМС.
Олена Хотенко, представниця Асоціації платників податків України – подякувала народним депутатам за реалізацію важливих реформ та наголосила, що бізнес готовий активно підтримувати перезавантаження БЕБ, ДМС, ДПС.
“Перезавантаження БЕБ, митниці, податкової, зміни системи адміністрування, способів адміністрування — це є найважливіші кроки у подоланні тіньового сектору. Необхідно створити рівні умови для білого бізнесу, мінімізувати ухилення від сплати податків.” — прокоментувала Олена Хотенко.
Також О.Хотенко висловилась стосовно вкрай негативного впливу підвищення податків на функціонування бізнесу. Розрахунки Міністерства фінансів за законопроєктом №11416 вкрай неточні та перебільшені, не враховують збільшення тінізації від зростання податків. Також Олена Хотенко звернула увагу на перспективний проєкт №11090 щодо додаткових надходжень до бюджету.
“Представники бізнесу визначили найбільш негативні норми проєкту №11416 – це податок з обороту, ВЗ на зарплати 5%, ВЗ на ювелірні вироби 30%, ВЗ на авто 15%.
Фахівці бізнес асоціацій мають розумні альтернативи шкідливим нормам проєкту №11416 – вони полягають у використання потенціалу податку на майно, скорочення видатків держбюджету, зокрема держзамовлення на вищу освіту, мінімізацію тіньових схем, тимчасовому підняттю ставки ПДВ на кілька відсоткових пунктів.”
” — зазначила представниця АППУ
Дмитро Михайленко, Голова податкового комітету ТПП України, представив альтернативні способи наповнення бюджету замість представлених Міністерством фінансів. Один із варіантів — підвищення податку на додану вартість на противагу стягненням відсотка з обороту. Адже адміністрування ПДВ налагоджене та зрозуміле підприємствам.
Податок з обороту насправді є токсичним. Залежно від кількості ланок економічного ланцюга – він суттєво збільшує податкове навантаження. Або призведе до певних викривлень в економічних операціях, коли економічні агенти будуть змушені заходити до комісійних або агентських операцій. — зазначив Дмитро Михайленко.
Також серед необхідних кроків: оптимізація державних видатків та контроль заробітків фізичних осіб, що працюють у неформальному секторі, без реєстрації підприємства.
Ярослав Железняк підтримав представників бізнесу та наголосив на недопрацюваннях Мінфіну.
Олена Шуляк зазначила також про негативний вплив на галузь мобільних операторів та ювелірних виробів. Адже підвищення податкових зобов’язань у цих секторах збільшить тіньову частку.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, також виступив з альтернативами законопроєкту №11416. Одна з пропозицій — збільшити частку ПДФО яка надходить до держбюджету від працівників державного сектору (міністерства, відомства, держпідприємства тощо).
Ярослав Железняк підтримав ідею, проте висунув пропозицію щодо її корекції. Ззамість підвищення ПДФО – краще збільшити військовий збір для посад створених державою до 10%. Таким чином відсоток від податкових стягнень буде одразу надходити до держбюджету на потреби оборони.Таким чином відсоток від податкових стягнень не буде іти до міськбюджетів, а надходитиме одразу до держави.
Олена Шуляк зазначила, що зменшити частку ПДФО що надходить місцевим бюджетам буде вкрай складно, необхідно створювати робочу групу та комплексно опрацювати це питання, разом з асоціаціями місцевого самоврядування.
Галина Васильченко, народний депутат України, наголосила на гострій потребі викривати тіньовий бізнес. За даними, озвученими в комітеті у “тіні” знаходиться до 3 трильйонів гривень, тож перш за все треба працювати над реформами для їх легалізації. Також Галина Васильченко звернула увагу на місцеві податки. Важливо змінити податковий кодекс адміністрування місцевих податків і зборів. Наразі розроблений законопроєкт №11067 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення адміністрування податку на майно”. Завдяки ефективному адмініструванню держава отримає додаткові 20 млрд гривень.
Олексій Устенко, народний депутат України, виступив з перспективами подолання нелегального ринку підакцизних товарів. Наразі “тіньова” торгівля тютюновими виробами сягає 19%, спиртного та палива — 41% та 18% відповідно. Потенціал додаткових надходжень до бюджету від перекриття “тіньових схем” значний, варто зосередитись на цьому напрямку.
Денис Овдієнко, Генеральний директор Pandora зазначив, що за попередніми розрахунками фахівців галузі – у випадку підвищення військового збору на ювелірні вироби – тіньова частка у галузі зросте з поточних 30% до 40-45%. Після відміни збору 10% рік тому галузь тільки почала долати “тінь”, обороти зросли вдвічі за рік – і тепер нові норми можуть зламати цей тренд.
Володимир Метелиця, Український клуб аграрного бізнесу, розповів, що аграрії негативно оцінюють норми проєкут №11416, натомість пропонують тимчасове підвищення ПДВ до 23% та ПДФО до 3% задля спрощення адміністрування. Також він виступив щодо важливості запровадження економічного бронювання для 25% працівників аграрного сектору. В такому разі, за розрахунками фахівців – надходження до держбюджету зростуть на 200 млрд гривень на рік.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців – розповів про ризики зловживань спрощеною системою оподаткування.
“Ми вважаємо, що ССО треба перезавантажувати. Оновлена версія має сприяти мінімізації зловживань та повинна бути спрямована на імплементацію деяких змін.” — повідомив Борис Емельдеш.
Одним із перших кроків має бути визначення критерій трудових відносин та фрілансу. Також варто запровадити надспрощений режим для самозайнятих осіб без реєстрації та звітності. Крім цього, варто переглянути зобов’язання щодо використання РРО, залишити фіскалізацію лише для підприємців, які мають значний ризик перевищення лімітів ЄП.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовились спільно працювати для реалізації обговорених проєктів.
