Державна регуляторна служба обговорила із провідними бізнес-асоціаціями та Мінфіном новий законопроєкт про ПДВ для ФОП

Державна регуляторна служба України 15 січня 2026 року провела круглий стіл за участі представників Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та представників бізнес-асоціацій, на якому обговорили проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість”, розробленого Міністерством фінансів України (про ПДВ для ФОП).

Одним з головних аргументів Мінфіну щодо реалізації цієї ініціативи є теза про євроінтеграційний рух країни та вирівнювання конкурентних умов.  Представниками бізнес-спільноти були наведені діючі порогові значення, які застосовуються в країнах ЄС, і які є значно вищими за значення, запропонованого Мініфіном.

З моменту оприлюднення проєкту Закону та АРВ до нього багато питань у бізнесу виникло саме щодо розрахунків витрат.

У АРВ до законопроєкту Мінфіну зазначено, що вигода від реалізації ПЗУ становитиме приблизно: 40,1 млрд грн (доходи) – 0,179 млрд грн (витрати фдержави) = 39,9 млрд гривень, а додаткові витрати суб’єктів господарювання – 2,09 млрд грн/рік, при цьому витрати громадян відсутні.

Проте за оцінками економістів незалежних аналітичних центрів – розрахунки у оприлюдненому АРВ не відповідають поточним реаліям.

По-перше, не враховано додаткові витрати сектору домогосподарств (громадян). Оскільки ПДВ є податком на кінцеве споживання, додаткові доходи бюджету планується отримати за рахунок кінцевого споживача, який і сплатить ці 40 млрд гривень ПДВ.

По-друге, адміністративні витрати у АРВ Мінфіну розраховані на припущенні (невідомого походження) про те, що суб’єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає дійсності, тому що статус платника ПДВ вимагає бухгалтерського обліку, в іншому разі не потрібного мікробізнесу за його управлінською моделлю.

Опитування Світового банку “Ukraine: 2024 Tax Compliance Cost Survey” свідчить про те, що український бізнес витрачав тільки на податкове адміністрування у середньому 74,4 дня на рік (595 людино-годин).

Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна у 2025 р. на основі репрезентативного опитування Info Sapiens свідчить, що фактично середня різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140.2 людино-днів на рік – у 20 разів більше, ніж в розрахунках Мінфіну.

По-третє, для розрахунку витрат у АРВ Мінфіну використано розмір мінімальної зарплати, хоча облік – це кваліфікована праця, яку, як правило, виконує бухгалтер, що отримує щонайменше середню зарплату (але може працювати неповний день).

Реальні додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої з/п потрібного бухгалтера (26 тис грн/міс) та потрібних годин) = 93 тис грн на рік (на даних WB). Для 660 тисяч підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – непродуктивні витрати складуть від 61,4 (оцінки трудовитрат WB, що не враховують ведення повного обліку) або 115.7 млрд грн на рік (оцінка трудовитрат з повним обліком – CASE, Info Sapiens).

Відповідно вплив на суспільний добробут нового ПЗУ є негативним, бо потенційний фіскальний ефект (+40,1 млрд грн) навіть не перевищує адміністративні витрати (-61..-115 млрд грн), які є чистими суспільними втратами, що прямо зменшують суспільний добробут.

Серед застережень бізнесу були і питання блокування податкових накладних, перевірок та складного адміністрування ПДВ. БІзнес-асоціації наголосили, що для того щоб запроваджувати зміни у податковому законодавстві, під регулювання яких підпаде значна частина підприємців на ЄП – варто спочатку спростити ПДВ-облік для загальної системи. На зустрічі з бізнесом у грудні 2025 року Мінфіном була представлена нова концепція адміністрування ПДВ для ССО, яку планують розробити протягом 2026 року, але на думку представників бізнесу зазначені терміни є нереалістичними для підготовки якісного програмного забезпечення для адміністрування  ПДВ. Крім того, бізнес прогнозує виникнення кадрового дефіциту: і кваліфікованих бухгалтерів для підприємців, і фахівців ДПС які залучені до процесів адміністрування з ПДВ.

Отже, бізнес-спільнота переконана, що ініціатива Мінфіну з запровадження ПДВ для платників Єдиного податку в запропонованій редакції матимете негативний економічно соціальний ефект та не має бути прийнята.

Представники бізнесу закликали Мінфін опрацювати  пропозиції бізнес-спільноти та аналітичних центрів та знайти прийнятний альтернативний способів досягнення цілей державного регулювання для всіх сторін.