Чи виникають податкові зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) у підприємства в разі закінчення терміну дії договору оренди?

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що орендні відносини регулюються Земельним кодексом України (далі — Земельний кодекс), Цивільний кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (далі — Закон № 161) та Договором, а справляння орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності — Кодексом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.п. 288.1, 288.2 ст. 288 Кодексу). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Відповідно до ст. 31 Закону № 161 договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (ст. 2 Закону України»).

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (п. 2 ст. 126і Земельного кодексу).

Враховуюче викладене, якщо платник продовжує користуватися Ділянкою після закінчення строку дії Договору та не отримав письмового заперечення від Орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до укладання нового договору оренди на новий строк такий платник має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього Договору.

Оскільки відомості Державного земельного кадастру містять актуальну інформацію щодо укладеного Договору, а Товариство не повернуло Ділянку Орендодавцю (п. 11.8 Договору), то у Товариства виникає обов’язок нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з орендної плати за землю у порядку і розмірах, встановлених Договором.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев’ята ст. 33 Закону №161).