Часто виникає питання: чи достатньо просто написати заяву та чекати на наказ про прийняття на роботу, чи все ж потрібно підписувати окремий паперовий договір❓

Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП), додержання письмової форми є обов’язковим у таких 10 випадках:

✅1️ Організований набір працівників.

✅2️ Робота в районах з особливими природними географічними умовами чи підвищеним ризиком для здоров’я.

✅3️ Укладення контракту (особлива форма договору).

✅4️ Коли сам працівник наполягає на письмовій формі.

✅5️ Працевлаштування неповнолітніх (до 18 років).

✅6️ Робота у фізичної особи (якщо ваш роботодавець — ФОП або звичайна фізособа).

✅7️ Дистанційна або надомна робота.

✅8️ Трудовий договір з нефіксованим робочим часом.

✅9️ Робота домашнім працівником.

🔟 Інші випадки, передбачені законодавством України.

💡 Важливо: Якщо ви підпадаєте під один із цих пунктів, між вами та роботодавцем має бути підписаний двосторонній документ із назвою «Трудовий договір». Але пам’ятайте: наявність цього договору НЕ скасовує обов’язку роботодавця видати наказ (розпорядження) про ваше прийняття на роботу!

⚠️ Під час дії воєнного стану правила дещо пом’якшено.

Відповідно до Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», обов’язкова письмова форма тимчасово не застосовується.

✅ Зараз сторони за взаємною згодою вирішують, якою буде форма договору — усною чи письмовою. Це правило діє навіть для тих 10 випадків, що перелічені вище. Тобто остаточний вибір — за домовленістю між працівником та роботодавцем.

🌐 Додаткова інформація, відповіді на найпоширеніші запитання та корисні рекомендації щодо застосування законодавства про працю, охорону та гігієну праці доступні на інформаційному порталі www.pratsia.in.ua

✔ Джерело:

https://www.facebook.com/photo?fbid=962292040146258&set=a.104761825899288