Бюро економічної безпеки працює дев’ять місяців. Які висновки можна зробити?

Створення Бюро економічної безпеки України вітчизняний бізнес вистраждав. Не одну конференцію, круглий стіл із цієї теми провела Українська Рада Бізнесу. Бюро мало стати єдиним аналітичним, із правоохоронною функцією, органом з розслідування економічних злочинів. «Маски-шоу» повинні були відійти в минуле, а новий орган — зайнятися превенцією злочинності, а не полюванням на бізнес.

Завдяки втручанню президента Зеленського якісний закон про Бюро економічної безпеки був ухвалений парламентом і підписаний головою держави в березні 2021 року. Це відкрило дорогу докорінним змінам у системі боротьби з економічними злочинами і створенню нової моделі правоохоронного органу — єдиного аналітичного з правоохоронними функціями органу з боротьби з економічними злочинами.

Яких же результатів досягло Бюро за дев’ять місяців своєї роботи? Щоб максимально об’єктивно розібратися в діяльності цього органу, коаліція аналітичних центрів Економічна експертна платформа протягом кількох місяців моніторила діяльність БЕБ і днями представила аналітичний звіт.

Одразу зазначу, що робити фундаментальні висновки з ефективності діяльності БЕБ за неповний рік із дня заснування було би некоректно. Проте ми вже спостерігаємо тенденції — на жаль, не на користь нового органу.

Бізнес-спільнота очікувала на впровадження нової моделі поліцейської діяльності, яка в країнах Європи і США вже пройшла випробування протягом тривалого часу. Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою, — так звана ILP (Inteligence Led Policing), — є наріжним каменем сучасної правоохоронної практики, яка підкреслює проактивну і превентивну загальну методологію і дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. Правоохоронці можуть визначати і бачити тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і місцезнаходження, а це, в свою чергу, дозволяє набагато швидше і ефективніше реагувати та запобігати злочинам.

Зважаючи на незначний час роботи відомства та поряд із фактом триваючої з лютого 2022 року військової агресії рф проти України, наразі поки що неможливо релевантно розрахувати більшість базових КРІ відомства.

Разом з тим, за результатами аналізу та узагальнення даних, наявних на офіційних ресурсах Офісу Генерального прокурора, Державної податкової служби України, Бюро економічної безпеки та тих, що були надані безпосередньо відомством, можливо зробити лише певні проміжні висновки.

1. Діяльність БЕБ на цей час не є прозорою, відсутні офіційні звіти на сайті Бюро, керівництво відмовляється надавати детальну інформацію народним депутатам, що ускладнює оцінку роботи цього органу. Експерти стурбовані величезними розбіжностями між даними, які містяться у Формі 1-СЛ (наказ Офісу Генерального прокурора та БЕБ від 31.01.2022 № 13/26), Формі № 1 (наказ Генерального прокурора від 30 червня 2020 р. № 299) та інформацією, яка розміщується на офіційному сайті БЕБ. Це є ключовим питанням до БЕБ, без вирішення якого неможливо зробити повноцінного аналізу роботи Бюро.

Зокрема, Бюро повідомило, що в результаті заходів, здійснених з початку року в ході розслідування кримінальних проваджень детективами БЕБ, відшкодовано завданих державі збитків на суму понад 3,1 млрд гривень та арештовано майна на суму 36,6 млрд гривень.

У свою чергу, Офіс Генерального прокурора зафіксував дещо інші результати діяльності Бюро за перші 6 місяців року: відшкодовано збитків на суму 0 грн, накладено арешт на майно в сумі 4,2 млрд грн.

Є розбіжності і в інших статистичних даних: щодо кількості кримінальних правопорушень, у яких особам вручено повідомлення про підозру; за якими провадження направлені до суду з обвинувальним актом; у яких провадження закрито або в яких рішення ще не прийняте.

2. Відсутність детальних даних позбавляє можливості здійснити повноцінний об’єктивний моніторинг за визначеними показниками, натомість вдалося зібрати інформацію за кількома з них з відкритих джерел.

З огляду на незначну кількість розпочатих кримінальних проваджень — 142 провадження — «білий» бізнес перестав відчувати постійний «терор» з боку правоохоронних органів. Це, по суті, є єдиним позитивним висновком аналітичної роботи.

Водночас низькі показники питомої ваги проваджень, у яких вручено повідомлення про підозру, а також направлених до суду, може свідчити про неналежну якість та оперативність досудового розслідування, і як наслідок — до затягування розслідування і подальшої втрати процесуальної перспективи.

3. Відповідно до офіційних релізів на сайті БЕБ, ведеться активна робота по арешту майна рф, по перешкоджанню злочинам із бюджетним відшкодуванням, несплатою податків тощо. Проте експерти не можуть отримати офіційно знеособлені або хоча б агреговані показники за результатами цієї роботи та зробити відповідні висновки.

4. Викликає значну стурбованість кадрова політика відомства, зокрема непрозорі конкурси, що призвело до конфлікту з Радою громадського контролю при БЕБ, та звільнення працівників центрального апарату (тенденція зберіглася і в наступному періоді).

Загалом зазначені показники свідчать про те, що якісного прориву в роботі БЕБ, порівняно з підрозділами податкової міліції ДФС, який би дозволив вести мову про справжню боротьбу з економічною злочинністю — не відбулося.

І це усвідомлює не лише український бізнес. У проєкті Плану відновлення України міститься завдання «повноцінно запустити діяльність Бюро економічної безпеки як ключового органу у сфері боротьби з економічними злочинами». Для реалізації цього завдання пропонується ухвалити законопроєкт щодо перезапуску конкурсу до Бюро економічної безпеки України із залученням міжнародних експертів та можливості проведення досудового розслідування економічних злочинів виключно одним органом. Проєктом також повинна бути передбачена заборона участі в конкурсі колишніх правоохоронців, які займалися розслідуванням економічних злочинів.

Тільки змінивши підхід до формування Бюро, ми зможемо перезапустити цей орган і повернути довіру бізнесу і суспільства до його діяльності.