14 липня відбулось експертне обговорення реформи оподаткування заробітних плат, за участі голови підкомітету з питань оподаткування доходів фізичних осіб, ЄСВ та інших нарахувань на фонд оплати праці Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ю. Діденко, фахівців Офісу простих рішень, експертів аналітичних центрів, представників провідних бізнес-асоціацій.

15.07.2021 13:13

Протягом дискусії обговорили ключові проблеми, які на цей час є на ринку праці та шляхи їх вирішення:

На цей час масштаби ухилення від сплати податків та зборів під час виплати заробітних плат оцінюються економістами у 60-230 млрд гривень щороку, а втрати бюджету від них складають від 24 до 94 млрд щороку. На цей час за різними оцінками рівень тінізації заробітних плат складає 33-50%. Ці схеми неможливо подолати виключно репресивними чи адміністративними заходами, тому що навантаження на фонд оплати праці на цей час є надмірним. Україна є «лідером» (серед подібних за рівнем економічного розвитку країн) за розмірами податків та обов’язкових внесків, які сплачуються компаніями з фонду оплати праці.

Водночас в Україні значно нижчі середні заробітні плати, ніж у країнах-сусідах, що призводить до значного відтоку професійних кадрів за кордон.

За показником навантаження на заробітну плату Україна випереджає значну кількість навіть розвинених країн, зокрема США (із навантаженням 31,7%), Японію (32,6%), Британію (30,9%), Канаду (30,9%), Австралію (28,6%), Південну Корею (22,6%), Ізраїль (22,1%), Швейцарію (21,8%), Мексику (20,4%), Нову Зеландію (18,1%) тощо, а також значну кількість країн, що розвиваються.

Серед країн, що схожі на Україну за рівнем соціально-економічного розвитку та якістю державного врядування, наша країна серед лідерів за розміром шкідливого навантаження на працю.

Емпіричними дослідженнями, зокрема останніми дослідженнями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), було доведено: різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання. За результатами економетричного аналізу було визначено, що найбільше пригнічують економічне зростання прямі податки, далі йдуть непрямі — ПДВ та інші податки з продажу, акцизи, мита тощо, найменш шкідливими виявилися регулярні податки на землю і нерухомість.

Також варто зазначити, що чим більшим є податкове навантаження, тим сильнішими стають стимули для уникнення оподаткування. Надмірне оподаткування має наслідком прогресуючу тінізацію, — відповідну залежність відображає крива Лаффера.

За підсумками аналізу проблематики учасники дискусії дійшли спільної думки, що для розв’язання проблем перш за все необхідно провести реформу оподаткування заробітних плат — об’єднати ПДФО та ЄСВ і знизити сукупне навантаження на фонд оплати праці до 25% протягом кількох років. Також важливим є осучаснення архаїчного трудового законодавства, забезпечення можливості використання вільного трудового договору (проєкти законів №5371 та №5388)

Такі кроки призведуть до:

пришвидшення зростання заробітних плат;
сприятимуть виведенню економіки з тіні;
сприятимуть вирівнюванню конкуренції;
зменшать відтік працівників за кордон;
пришвидшення зростання ВВП (відповідно до дослідження фахівців МВФ — зменшення на 1% клину податків на працю (labor tax wedges) у рік реформи — збільшує обсяги виробництва на 0,15% на рік та підвищує рівень зайнятості на 0,2% на рік)

До обговорення експертного круглого столу було представлено два проєкти законодавчих ініціатив – один проєкт розроблений керівництвом Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, а інший – фахівцями аналітичних центрів Економічної експертної платформи

Проєкт, наданий до обговорення керівництвом Податкового Комітету – передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25% та запровадження інституту оподаткування домогосподарств.

Учасники дискусії обговорили проєкт та у підсумку обговорення дійшли спільної думки, що проєкт є прогресивним та таким, що системно покращить ситуацію на ринку праці й позитивно вплине на економіку України в цілому.

Проєкт, наданий до обговорення аналітичними центрами – передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25%, перехід на оподаткування майна (землі та нерухомості) від їх ринкової вартості, заморожування зростання видатків бюджету та їх ревізію з метою скорочення до цільового показника 5%.

Учасники дискусії зазначили, що цей проєкт позитивний та також відповідає спільній меті.

Також обговорили можливі компенсатори, оптимальними учасниками дискусії було визначено такі:

збереження на рівні попереднього року видатків бюджету на утримання органів державної влади;

удосконалення системи оподаткування землі та нерухомого майна, на основі кадастрової вартості з урахуванням об’єктивних ринкових даних – з метою зменшення дискреційності, зробивши його більш справедливим;
скорочення неефективних видатків бюджету, перегляд статей бюджетних видатків для оптимізації структури, збільшення ефективності та зменшення розміру видатків бюджету;
додаткові економічні ефекти від зниження прямих податків.

За підсумками експертної дискусії учасники дійшли спільної думки з усіх обговорених питань та домовились, що протягом наступних тижнів буде спільно опрацьовано два проєкти та учасники спробують напрацювати єдиний консолідований законопроєкт, який би дозволив швидко та ефективно втілити реформу.

Після цього запланували провести розрахунки впливу за допомогою Мінекономіки, погодити оптимальні компенсатори та починати цю важливу реформу.