Бізнес-асоціації застерігають від перекладання відповідальності на підприємців за перебування відвідувачів без масок

Відкритий лист

За ініціативи Кабінету Міністрів України до Верховної Ради України внесено проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. номер 3890 від 17 липня 2020 року), яким пропонується запровадити відповідальність для суб’єктів господарювання за пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт без вдягнутих засобів індивідуального захисту або невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту.

Учасники Української Ради Бізнесу підтримують дії Уряду та Верховної Ради України, спрямовані на припинення поширення коронавірусної хвороби на території України, однак вважають, що такі заходи і вимоги повинні враховувати можливості та визначені законом права суб’єктів господарювання під час ведення своєї діяльності.

Ініціатива щодо притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за перебування в приміщеннях, де здійснюється господарська діяльність, відвідувачів без засобів індивідуального захисту виходить за межі прав та обов’язків, визначених законами та Конституцією України.

Такий підхід, коли держава перекладає обов’язок щодо здійснення контролю за виконанням санітарно-епідемічних норм громадянами на суб’єктів господарювання, спонукатиме підприємців до вчинення неправомірних дій, спрямованих на обмеження прав людини і, як наслідок, сприятиме виникненню конфліктних ситуацій у закладах торгівлі, громадського харчування між співробітниками та споживачами, провокуватиме подання численних позовів до суду з боку фізичних осіб.

Фактично приписи вказаного нормативного акту змушують підприємства, установи, організації через своїх працівників вдаватися до прямих порушень норм статті 33 (якою гарантується свобода вільного пересування) та статті 29 (про право на свободу та особисту недоторканність) Конституції України.

Законопроєкт не дає відповіді на запитання, у який спосіб підприємці мають виконати встановлені вимоги. Наприклад, як не допустити до перебування у приміщенні громадянина без засобів індивідуального захисту або які вживати заходи, коли відвідувач зайшов у масці, а під час знаходження у закладі зняв її і відмовляється вдягати.

Відсутність чітких вимог до порядку виконання зазначеної норми Закону на практиці може призвести до зловживання своїми правами з боку контролюючих органів, стане поштовхом до масових перевірок та безпідставного притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання.

Непропорційна та необґрунтована різниця у розмірі відповідальності, яка передбачається для юридичних осіб (від 3 400 грн до 5 100 грн ) та фізичних осіб (від 170 грн до 255 грн., згідно з законопроєктом № 3891) – несе загрози недобросовісної конкуренції. Є значний ризик виникнення ситуацій, коли представники підприємців (або треті особи) навмисно будуть провокувати дії з порушення вимог маскового режиму  у закладах своїх конкурентів.

Варто звернути увагу, що згідно із пояснювальною запискою до законопроєкту № 3890 від 17 липня 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує урядам заохочувати саме громадян до носіння масок в місцях, де є висока небезпека зараження і важко дотримуватися соціальної дистанції. Однак рекомендації примушувати суб’єкти господарювання, через загрозу притягнення їх до відповідальності, впливати на громадян та обмежувати їм доступ до приміщень, ВООЗ не надавались.

Головним науково – експертним управлінням підкреслено, що чинне законодавство України вже містить належні правові передумови для реагування на порушення вимог карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, що передбачені ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Головним Управлінням також акцентовано увагу на відсутності законодавчого визначення понять «захисна маска», «засіб індивідуального захисту», «громадські будинки», «громадські споруди», що використані у поданому законопроекті. Крім того,  формулювання «невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту» не дає змоги чітко встановити всі ознаки такого порушення. Відтак при практичному застосуванні пропонованої норми можуть виникнути конфліктні ситуації, загострення соціального напруження.

Зі свого боку, учасники бізнес-асоціацій запевняють, що більшість суб’єктів господарювання  відповідально ставляться до всіх вимог, які встановлені для ведення господарської діяльності під час карантину, та створюють всі необхідні умови для безпечного перебування у закладах своїх відвідувачів.

Отже, враховуючи вище викладені обставини, просимо народних депутатів повернути проєкт Закону № 3890 від 17 липня 2020 року авторам на доопрацювання.

З повагою,

Бізнес-асоціації,

члени Української Ради Бізнесу

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ