Використання службового автомобіля в особистих цілях: коли це стає підставою для звільнення?

Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 761/347/22-ц сформував важливий підхід до застосування пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, який передбачає можливість звільнення окремих категорій працівників за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.

📌 Ця справа є показовою, оскільки суд детально проаналізував, як саме слід оцінювати порушення трудової дисципліни працівником, який займає керівну посаду, та де проходить межа між дисциплінарним проступком і грубим порушенням, що дає роботодавцю право припинити трудові відносини.

🔹 Обставини справи

Спір виник після звільнення заступника керівника державного підприємства, який використав службовий автомобіль у власних цілях, не пов’язаних із виконанням службових завдань.

🚘 На підприємстві існував затверджений внутрішній порядок використання транспортних засобів, який регламентував:

✔️ підстави використання службового транспорту;

✔️ порядок погодження поїздок;

✔️ коло осіб, які можуть користуватися автомобілем;

✔️ правила контролю за експлуатацією транспортних засобів.

⚠️ Особливістю цієї справи стало те, що контроль за дотриманням зазначеного порядку входив саме до посадових обов’язків працівника, який допустив порушення.

📄 Після проведення внутрішньої перевірки роботодавець ухвалив рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

⚖️ Працівник звернувся до суду, вважаючи таке звільнення незаконним.

⚖️ Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд звернув увагу, що стаття 41 КЗпП встановлює спеціальні підстави припинення трудового договору, які застосовуються не до всіх працівників, а лише до окремих категорій, зокрема:

✔️ керівників підприємств;

✔️ їх заступників;

✔️ головних бухгалтерів;

✔️ службових осіб, на яких покладені функції управління або організації діяльності підприємства.

📌 Суд підкреслив, що такі працівники мають особливий правовий статус, оскільки виконують організаційно-розпорядчі функції та користуються підвищеним рівнем довіри з боку роботодавця.

⚖️ Саме тому до них застосовується вищий стандарт відповідальності, ніж до інших працівників.

✅ Що суд визнав «грубим порушенням»?

Верховний Суд зазначив, що при визначенні грубості порушення необхідно оцінювати не лише сам факт неправомірних дій, а сукупність обставин, зокрема:

1️⃣ Характер трудових обов’язків працівника

Заступник керівника не був звичайним працівником — він належав до управлінського персоналу підприємства.

2️⃣ Наявність внутрішніх правил

📑 На підприємстві існував локальний нормативний акт, який чітко визначав порядок користування службовими автомобілями.

3️⃣ Усвідомленість порушення

⚠️ Працівник знав встановлені правила, оскільки саме він був відповідальним за контроль їх виконання.

4️⃣ Використання службового ресурсу в особистих інтересах

🚗 Фактично мало місце використання державного майна всупереч його службовому призначенню.

5️⃣ Порушення принципу довіри між працівником і роботодавцем

🤝 Для посадових осіб керівного рівня питання довіри має особливе значення.

⭐ Важливий висновок Верховного Суду

Суд фактично підтвердив, що одноразовість порушення сама по собі не виключає звільнення.

Якщо дії працівника:

✔️ суперечать його посадовим обов’язкам;

✔️ свідчать про зловживання службовим становищем;

✔️ пов’язані з неправомірним використанням майна підприємства;

✔️ підривають довіру роботодавця,

❗ такі дії можуть бути кваліфіковані як одноразове грубе порушення трудових обов’язків.

📌 Практичне значення постанови для роботодавців

❗️Роботодавцю варто пам’ятати:

✅ звільнення за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП можливе лише щодо визначеного законом кола посад;

✅ необхідно чітко підтвердити факт порушення документально;

✅ велике значення мають посадові інструкції та локальні нормативні акти підприємства;

✅ суд оцінює не лише наслідки порушення, а й рівень відповідальності конкретного працівника;

✅ щодо керівного складу діє підвищений стандарт добросовісності.

🔎 ❗️На що звернути увагу кадровій службі

Перед застосуванням звільнення роботодавцю необхідно перевірити:

▪️ чи затверджені внутрішні положення щодо використання майна підприємства;

▪️ чи ознайомлений працівник із такими документами;

▪️ чи належно складені посадові інструкції;

▪️ чи оформлені докази порушення (акти, пояснення, службові записки, результати перевірки);

▪️ чи правильно оформлений наказ про звільнення із посиланням на конкретну норму закону.

Загальний висновок

‼️Постанова Верховного Суду ще раз підтверджує важливий принцип трудового права:

чим вища посада працівника — тим вищий стандарт відповідальності.

Для керівників та їх заступників навіть одноразове використання службового майна у власних інтересах може розцінюватися не як звичайне дисциплінарне порушення, а як достатня законна підстава для припинення трудових відносин.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

https://www.facebook.com/photo/?fbid=1313890104192964&set=a.250126790569306