Конференція «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу — перше півріччя»
27 лютого 2026 року в Києві відбулась конференція «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу — перше півріччя» — перший масштабний захід за підсумками піврічної роботи оновленого Бюро економічної безпеки. Захід зібрав майже 100 учасників: Бізнес омбудсмена України, керівників провідних бізнес-асоціацій, адвокатських об’єднань, міжнародних торговельних палат та керівників компаній.
У форматі відкритого діалогу керівництво БЕБ представило конкретні результати шестимісячної роботи з детінізації ключових ринків, а бізнес-асоціації — власну оцінку цих змін і системні пропозиції. Конференція засвідчила якісну зміну моделі взаємодії між правоохоронним органом та бізнесом: від тиску та підозрілості — до аналітичного партнерства і спільного пошуку рішень.
Олександр Цивінський, директор Бюро економічної безпеки України, виступив із ключовою доповіддю, в якій окреслив філософію та стратегію оновленого БЕБ: головний пріоритет — не кількість кримінальних проваджень, а детінізація економіки та збільшення надходжень до державного бюджету. Він відверто визнав інституційні проблеми: зарплата детективів БЕБ у 2,5 рази нижча, ніж в інших правоохоронних органів. Насамперед це пов’язано із дискримінаційною нормою — базовий неоподаткований мінімум для БЕБ встановлено на рівні 2102 грн, замість 3028 грн для інших органів.
Штат Бюро заповнений лише на 28%: при розрахунковій потребі у 4000 працівників фактично працюють 1145, і з серпня 2025 року звільнилось ще близько 150 осіб. Пан Цивінський назвав три законодавчі зміни, яких найбільше потребує Бюро:
- вирівнювання бази розрахунку зарплати з іншими правоохоронними органами
- посилення кримінальної відповідальності у сфері акцизу до рівня «тяжкого злочину» з конфіскацією майна
- надання БЕБ можливості закуповувати обладнання для негласних слідчих дій.
Окремо він розповів про нову концепцію медіації — можливість виходу з кримінального конфлікту без притягнення до відповідальності за умови добровільного відшкодування збитків бюджету.
Павло Буздиган, заступник директора Бюро економічної безпеки України, представив конкретні результати роботи БЕБ у ключових галузях — паливному ринку, ринку електроніки, алкольна продукція, тютюнові вироби, гральний бізнес.
Від листопада 2025 року Бюро ідентифікувало 538 незаконних АЗС по всій Україні. Зокрема 421 викрили із допомогою бізнес-асоціацій. Найбільша концентрація “тіньових” АЗС в Одеській та Львівській областях. Завдяки комплексній роботі — демонтажу, припиненню діяльності, вилученню бензовозів – бюджетні надходження за жовтень–грудень 2025 року збільшились на 2,3 млрд грн порівняно з попереднім роком.
По електроніці: після серії зустрічей з гравцями ринку та роз’яснення вимог частина компаній добровільно вийшла з тіні — кількість фіскальних чеків зросла з 6,6 млн у вересні до 8,2 млн у грудні (+23%). Пан Буздиган підкреслив, що принцип роботи — не «хвильова» активність, а системний галузевий підхід одночасно по всіх напрямках у межах наявного ресурсу.
А також розповів про очищення ринку алкоголю від нелегальної продукції. Зокрема, у 2025 році БЕБ вилучило продукції у сім разів більше, ніж у 2024 році (2025 – на 303,8 млн грн, у 2024 році — на 43,5 млн грн). На фоні системної боротьби БЕБ з нелегальним виробництвом, контрабандою і фальсифікатом легальний виторг збільшився на 15,9% (+23,6 млрд грн).
Крім того, як зазначив Павло Буздиган, завдяки зміні підходів БЕБ щодо відпрацювання нелегальних гральних закладів, вдалося запобігти швидкому поновленню їх роботи після вилучення обладнання. БЕБ ініціює арешт приміщень, в яких організовують нелегальні ігри та проводить профілактичні заходи з власниками. У 2025 році накладено арешт на 25 приміщень, проведено 507 обшуків, вилучено 6 тис. одиниць техніки, повідомлено 70 підозр, 24 справи скеровано до суду.
Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, підтвердив від імені галузі відчутність результатів роботи БЕБ на паливному ринку. Він нагадав, що ще рік тому асоціація покладала великі сподівання на оновлений БЕБ, і наразі ці сподівання виправдовуються.
Ключова різниця порівняно з попередніми підходами — БЕБ уперше самостійно розширило карту порушень, адже додало до переліку нелегальних АЗС від асоціації ще 20–30% об’єктів, які виявли власними силами. Пан Старовойтенко також зафіксував якісну зміну поведінки тіньових гравців: деякі демонтують свої об’єкти самостійно, зрозумівши, що Бюро налаштоване рішуче, – ще до прямого втручання правоохоронців. Проте, це лише початок і попереду ще багато роботи. Боротьба з нелегальним сегментом потребує постійної уваги з боку держави, правоохоронним органам потрібно постійно тримати це питання в фокусі. Тінь в паливному ринку України багатогранна: це і об’єкти роздрібної торгівлі, що працюють без ліцензій, це і махінації з податками, а також, нелегальне виробництво пального. Він наголосив, що ефективна детінізація можлива лише у двосторонньому партнерстві: галузь бачить проблеми зсередини, БЕБ — має інструменти реагування.
Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, також підтвердив позитивну динаміку на ринку електроніки. Окремі легальні гравці демонструють до 50% зростання офіційних продажів — і це прямий наслідок спільної роботи БЕБ та ДПС. Водночас він наголосив, що тіньовий сегмент ринку залишається значним і процес детінізації потрібно прискорювати.
Пан Пероганич закликав до практичного кроку — створення реєстру легальних телефонів (за IMEI-кодами) як першого, відносно простого елемента системи обліку. БЕБ підтримало цю ідею без запровадження механізму відключення нелегальних пристроїв. Представник асоціації підтвердив готовність до активної публічної підтримки законодавчих ініціатив — зокрема, через формування суспільної думки у медіапросторі.
Сергій Бадрітдінов, СЕО Intertop, голова Комітету роздрібної торгівлі ЄБА, похвалив результати в паливній галузі та ринку електроніки, але відразу поставив принципове запитання: коли ж аналогічна системна робота розпочнеться у всій роздрібній торгівлі?
Він навів конкретний приклад: одна велика мережа супермаркетів (приблизно 500 магазинів) структурована через більш ніж 1500 ФОП-ів, що є очевидною схемою дроблення. Про неї відкрито пише голова бюджетного комітету Верховної Ради, її знають усі – але реакції немає.
Пан Бадрітдінов також підняв проблему митниці: нерівні умови при розмитненні.Це робить чесну конкуренцію неможливою. Він закликав БЕБ до наскрізної перевірки ланцюжка від кордону до кінцевого споживача — особливо у fashion та продуктовому рітейлі.
Анка Фельдгузен, пані Бізнес-омбудсмен України, розповіла, що Рада бізнес-омбудсмена долучилась до ініціативи детінізації ринку електроніки як партнер БЕБ та ДПС. Меморандум між сторонами ще не підписаний, але конкретні результати — зростання легальних надходжень — вже є, як показала статистика БЕБ. Пані Фельдгузен наголосила: саме відкрита і щира комунікація між регуляторами та бізнесом виявилась найефективнішим інструментом, який дав результат ще до формального оформлення співпраці. Це, на її думку, і є найцінніший урок для подальшої роботи.
Андрій Антонюк, президент Української таксомоторної асоціації, підняв одну з найгостріших проблем — нелегальний ринок автомобілів, масштаби якого він порівняв з ринком електроніки: «біля кожного МРЕО існує компанія, яка продає 300 автомобілів на день середньою вартістю 20 тисяч доларів» — і при цьому має нульові обороти на рахунках і нульові податки.
Він нагадав, що асоціація направляла листа до директора БЕБ із цього приводу, і закликала провести спільний аналіз галузі автомобільного ринку за чіткою методологією. Зокрема виявити причини кожної «дірки» у законодавстві, встановити назву кожної схеми.
Вікторія Пташник, адвокат – представила проблему захисту прав інтелектуальної власності — і зробила це на конкретних фактах з практики БЕБ. Детективи на місцях відкрито кажуть: «там санкцій немає, що тут розслідувати» — маючи на увазі статтю 229 (підробка товарних знаків), третя частина якої є тяжким злочином, але не передбачає позбавлення волі. Як наслідок — компанії роками провадять незаконне виробництво товарів під іноземними брендами. Коли справу все ж розслідують, матеріальну шкоду потерпілому визначають у кілька десятків тисяч гривень при реальній шкоді в десятки мільйонів.
Пташник запропонувала дві конкретні дії: донести до детективів філософію захисту правовласників як пріоритету та уважніше ставитись до справ, де стаття 229 є предикатним злочином до легалізації коштів. Пан Цивінський у відповідь зазначив про три нещодавно отримані грамоти-подяки від Duracell та Apple — і запросив адвоката надати конкретну інформацію по виявлених порушеннях безпосередньо заступнику директора.
Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, наголосив, що пів року тому взяв паузу і свідомо не коментував роботу БЕБ — аби оцінити динаміку. І сьогодні він дійсно бачить результати роботи. Пан Катамадзе закликав бізнес спільно адвокатувати надання більшого бюджету для БЕБ, вирівнювання заробітних плат із НАБУ та САП, через спільні звернення до Міністерства фінансів.
Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, підняв тему інститутів спільного фінансування (ІСФ) — специфічного інструменту, який активно використовується для оптимізації податків у будівельному та аграрному секторах. Він зазначив, що діюче законодавство про ІСФ фактично легалізує непрозорі схеми, і запитав, яка робота ведеться в цьому напрямку та як організувати предметну галузеву дискусію.
Наталія Фесюн, генеральний директор Асоціації Укртютюн, звернула увагу на тривожні тенденції тютюнового ринку: рівень нелегальної торгівлі у 2025 році знову почав зростати. Водночас продажі легальної продукції впали на 15% — попри те, що тютюнова галузь забезпечує 7% від податкових надходжень до державного бюджету. Вона звернулась із конкретним запитом: відкрити регіональне управління БЕБ у Дніпропетровській області, де реалізується 25% нелегальної продукції. У грошовому вимірі – це приблизно 7 млрд грн втрат бюджету щорічно.
Фесюн також закликала Бюро посилити роботу з протидії інтернет-торгівлі нелегальною продукцією та подякувала за активні дії детективів щодо розслідування діяльності великих мереж вейп-шопів.
Тетяна Кощук, Crowford Institute, зосередилась на поки що невирішених проблемах детінізації ринку електронних сигарет — сегменті, який стрімко зростає, але залишається на 93% нелегальним. Цифри промовисті: від електронних сигарет до бюджету в 2025 році надійшло лише до 0,5 млрд грн акцизу — при тому, що від звичайних цигарок та інших тютюнових виробів отримано 122 млрд грн цього податку. Частка споживачів вейпів вже становить 5% дорослого населення (порівняно з 22% курців звичайних сигарет). При цьому акцизна ставка на звичайні сигарети протягом минулого року зросла на 47%, що прискорило перетікання споживачів у нелегальний сегмент вейпів. Це було одним із чинників недовиконання плану надходжень акцизного податку із тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет на 7 млрд грн.
Дар’я Свистула, голова комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України, порушила системну проблему, що стосується безпосередньо членів присутніх асоціацій. Значна кількість кримінальних проваджень у БЕБ роками не розслідується, не закривається і не рухається — детективи перевантажені, ресурс обмежений.
Вона описала конкретну ситуацію: надіслані клопотання про закриття проваджень у зв’язку з відсутністю складу злочину залишаються без процесуальних рішень місяцями. Свистула запитала: чи можна налагодити формалізований механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями та Бюро для розгляду таких кейсів? Пан Цивінський підтвердив, що такий канал вже існує, але визнав: з огляду на атестацію і перевантаженість детективів система дає збої. Він пообіцяв, що пріоритет нової команди — скорочення «мертвих» проваджень і перехід до моделі «або суд, або закриття».
Йосип Бучинський, віцепрезидент Асоціації платників податків України, виступив з розгорнутою аналітикою по кримінальних провадженнях за статтею 212 (ухилення від сплати податків).
Також пан Бучинський підтримав ініціативу БЕБ щодо досудового врегулювання (медіації) — і окремо зазначив, що зниження тиску на бізнес за останні шість місяців є реальним і відчутним. Бучинський також навів конкретний факт зловживань з боку конкретного детектива — і зазначив, що скарга на ім’я директора залишилась без відповіді протягом півроку, тоді як аналогічне звернення до Офісу Генерального прокурора отримало реакцію вже на третій день.
Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи, представив пропозиції аналітичних центрів: систему з дев’яти KPI для об’єктивної оцінки ефективності роботи БЕБ у динаміці (квартал до кварталу). Запропонований комплекс включає:
- співвідношення зареєстрованих проваджень до направлених до суду
- відсоток обвинувальних актів, що завершились вироком
- частку проваджень без оголошення підозри після двох і більше років
- використання бюджету
- середнє навантаження на детектива (кількість КП)
- кількість проведених обшуків без ухвали слідчого судді
- кількість скарг бізнесу (до Бізнес омбудсмена та провідних асоціацій).
Він закликав БЕБ публікувати ці показники щоквартально у відкритому доступі — у вигляді дайджесту на сайті. Цивінський погодився з ідеєю, але зауважив, що аналітична ефективність Бюро — також важливий показник, який у запропонованій системі відсутній.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, представив результати аналізу ринків підакцизних товарів у розрізі галузей: по пальному — позитивна динаміка, частка тіні впала до 14%; на ринку сигарет частка нелегальної продукції зросла з 15% до 18% у четвертому кварталі; алкоголь — частка тіні впала і тримається близько 12%.
Ключова теза його виступу: на кожному ринку є кілька великих компаній, які «тягнуть його вниз» — мінімізують податки, виплачують зарплати в конвертах. Якщо БЕБ зможе змусити цих гравців працювати “в білу” – весь ринок автоматично вирівнюється: рентабельність зростає, податкове навантаження — теж. Пан Лаба закликав Бюро формувати чіткі кількісні цілі детінізації на рік і вимірювати прогрес через порівнянні показники.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників – порушив дві взаємопов’язані проблеми. Перша – практично повна відсутність судової практики за статтею 212 по справах, де обвинувачені не визнають провину: суди, які розглядають такі справи, просто не мають компетенції у питаннях оподаткування, і через 2–3 роки це може стати критичною точкою для БЕБ. Він запропонував розглянути створення спеціалізованих економічних судів або спеціалізації всередині судової системи.
Друга проблема — відсутність у адвокатів права подати клопотання про зміну підслідності: якщо справа за підслідністю БЕБ опинилась у СБУ чи іншому органі, бізнес позбавлений механізму її «повернення» до більш кваліфікованого органу. Євген передав номер відповідного законопроекту для підтримки з боку БЕБ.
Ігор Житінський, голова Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, підняв тему тінізації ринку автобусних пасажирських перевезень. Він повідомив, що асоціація вже направила аналітичні матеріали на електронну адресу БЕБ і передає їх у паперовому вигляді на конференції. Пан Житінський нагадав про попередню домовленість провести спеціальну галузеву зустріч і попросив керівництво Бюро знайти час для неї.
Андрій Єрашов, керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців, виступив із збалансованою позицією: визнав прогрес БЕБ, але розставив акценти, де ще є проблеми. Він підтримав запит колег щодо перегляду «застарілих» кримінальних проваджень — особливо тих, що відкривались до приходу нового керівництва і не мають реальних підстав. На його думку, Бюро має ускладнити процедуру відкриття нових проваджень і натомість закрити безперспективні.
Пан Єрашов закликав БЕБ більше комунікувати публічно — показувати не лише успіхи, а й системні зміни всередині органу: зміну культури, дисциплінарні рішення, зміну підходів до розслідувань.
Оксана Швець, представниця Американської торговельної палати в Україні, підтвердила позитивні зміни у роботі БЕБ за останні півроку, постійний і результативний діалог бізнесу з Бюро. Палата готова підтримувати всі законодавчі ініціативи, необхідні для надання Бюро повноцінного інструментарію.
Вона наголосила, що бізнес очікує побачити результати роботи БЕБ у вимірних показниках — зокрема, у дослідженнях Kantar та у прямих надходженнях до державного бюджету.
Олександр Балдинюк, президент Укркондпром поділився власною галузевою проблемою: кожна третя тонна розчинної кави в Україні є контрабандною, а потім ще й фальсифікується — упаковується під відомі бренди з додаванням сторонніх речовин для збільшення ваги. Аналогічна ситуація і з кондитерськими виробами: нелегальні фабрики працюють у закритому режимі, під прикриттям – і залишаються практично недосяжними для контролю. Він запросив контакти для конкретної галузевої зустрічі з БЕБ і отримав підтримку від голови БЕБ.
Денис Терещенко, член правління Асоціації адвокатів України, поставив два практичних питання стосовно схем дроблення бізнесу через ФОП-мережі. По-перше, чи планується нормативне визначення межі між законною франшизою і незаконним «псевдодробленням» — аби підприємці, які роками працювали в певній моделі, розуміли, чи є вони порушниками. По-друге, який конкретний алгоритм для тих, хто хоче самостійно легалізуватись: як розрахувати суму недоплачених податків, яка її правова підстава, хто уповноважений її підтвердити?
Директор БЕБ зазначив що для мінімізації схем “дроблення” потрібні і законодавчі зміни, і наполеглива робота БЕБ та ДПС. Пан Цивінський презентував концепцію щодо нових підходів БЕБ до цього питання, ближчим часом очікуються позитивні результати.
Конференція зафіксувала якісну зміну в відносинах між БЕБ та бізнес-спільнотою: ледь не вперше за роки існування Бюро представники різних галузей відзначили реальне зниження тиску, успіхи у детінізації низки галузей і зміну філософії роботи. Конкретні цифри підтвердили системний характер змін: +2,3 млрд грн бюджетних надходжень від паливного ринку за три місяці, +8,2 млрд грн виведено з тіні на ринку електроніки та позитивні зміни ще у низці галузей.
Водночас бізнес чітко артикулював незакриті питання: критичне недофінансування БЕБ, незавершена детінізація тютюнового ринку та ринку електронних сигарет, відсутність дієвого механізму роботи з кримінальними провадженнями без руху, необхідність законодавчого врегулювання схем дроблення. Сторони домовились про наступний публічний захід через квартал та про серію галузевих зустрічей: з ринком автомобілів, кондитерської промисловості, пасажирських перевезень та ІСФ.