Бізнес-спільнота закликає доповнити програму дій уряду на 2025-2026

26.08.2025 12:09

Прем’єр міністру України

СВИРИДЕНКО Ю.А

Міністру фінансів України

МАРЧЕНКО С.М.

Міністру економіки України

СОБОЛЕВУ О.Д.

Щодо проєкту Програми дій

Уряду 2025-2026

Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка є об’єднанням бізнес-асоціацій, створеним для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ для сталого економічного розвитку країни, до складу якої входить 124 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, – висловлюють Вам свою повагу та звертаються з таким.

Фахівці УРБ проаналізували проєкт Програми дій Уряду 2025-2026 та зазначають, що проєкт містить велику кількість позитивних пунктів, які є пріоритетами бізнес-спільноти. Зокрема це такі надважливі проєкти, реалізацію яких бізнес-спільнота очікує якнайшвидше:

розширення використання інструментарію публічно-приватного партнерства: створення та впровадження концесійних проектів для розвитку інфраструктури та залучення інвестицій. Завершення реформи публічно-приватного партнерства;

впровадження механізмів автоматичного обміну податковою інформацією стосовно доходів, отриманих через цифрові платформи, спрощений спецрежим для самозайнятих;

прийняття Парламентом Законів України №12426 та №12221 задля виконання умов для започаткування процесу укладання Угоди 66 АСАА (“Промисловий безвіз”) з метою забезпечення спрощення торгових та процедур для українських підприємств на європейських ринках;

розроблення та подання Кабінетом Міністрів України законопроекту щодо зменшення кількості інструментів державного регулювання бізнесу шляхом переведення їх на декларативний принцип;

лібералізація ринку землі та спрощення процедур: спрощення процесу змін у цільовому призначенні землі для аграріїв та підприємців;

впровадження комплексної політики для стимулювання експорту української продукції на міжнародні ринки.

розроблення та подання Кабінетом Міністрів України законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей приватизації державного і комунального майна (щодо пришвидшення процесів приватизації та захист інвестора, запуск часткової приватизації);

прийняття Парламентом нового Трудового кодексу, що дозволяє забезпечити наближення українського законодавства до норм ЄС в рамках євроінтеграційного процесу, створення додаткових робочих місць та спрощення найму працівників для бізнесу;

запровадження спеціального економічного режиму на прифронтових територіях, який включає державно-приватне страхування воєнних ризиків, фінансові інструменти на відновлення пошкоджених та знищених підприємств, податкові преференції.

В той же час проєкт Програми містить низку пунктів, які несуть ризики для економіки та бізнесу, які потребують обговорення з бізнес спільнотою та доопрацювання:

1. Страхування воєнних ризиків. Проєктом програми передбачено – “до кінця 2025 р. прийнято Верховною Радою України законопроект “Про систему страхування воєнних ризиків” (реєстраційний номер 12372)”.

Бізнес-спільнота зазначає, що створення Державного агентства зі страхування військових ризиків, що передбачено законопроектом №12372 – є неефективним, адже його функції вже виконують страхові компанії. Крім того Держагенство передбачає значні витрати на його утримання та 8 млрд грн на статутний фонд.

Пропозиція бізнес-спільноти – відійти від концепції нової держструктури, а забезпечити часткове субсидування державою добровільного страхування військових ризиків приватними страховими компаніями (за успішним досвідом програми кредитування “5-7-9%”). Також передбачити використання Експортно-кредитної агенції для перестрахування, замість створення нового держоргану.

2. Проєктом Програми дій Уряду передбачено – “Розширення програми “Зроблено в Україні”

Бізнес-спільнота наголошує, що одна з програм “Зроблено в Україні”, а саме – “Кешбек на українське”, – є дискримінаційною та шкодить вільній конкуренції.

У Програми “Кешбек на українське” є виключення в якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (ССО), обліку та звітності. Ця заборона спотворює конкуренцію, шкодить виробникам, які реалізують продукцію, зокрема, і через підприємців на ССО, та пригнічує розвиток малого та мікробізнесу. Саме тому вкрай необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, які використовують РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов.

Реалізація товарів виключно зі спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва – унеможливить існування так званих «сірих схем» та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки.

3. Проєктом Програми передбачено – “Вдосконалення функціонування індустріальних парків”

Варто зазначити, що низка стимулів для індустріальних парків, зокрема інфраструктурні, енергетичні – є позитивними, в той же час інші стимули, такі як податкові пільги – є контрпродуктивними, вони викривляють конкуренцію по відношенню до тисяч інших підприємств, розташованих поза індустріальними парками.

4. Проєктом Програми передбачено – “Діє мораторій на планові перевірки бізнесу та розроблено концепт реформи контрольно-наглядової системи для стимулювання розвитку підприємництва, та запроваджено ризик-орієнтований принцип проведення перевірок для зменшення адміністративного навантаження на бізнес”.

Бізнес-спільнота вважає мораторії на перевірки такими, що сприяють збільшенню “сірих схем”, які у свою чергу шкодять сумлінному бізнесу через недоброчесну конкуренцію. Замість мораторію необхідно:

Запровадити якісні КРІ для ДПС та ДМС (законодавчі рішення відображені у законопроектах №12359 та №12360, які важливо прийняти та імплементувати для забезпечення ефективної роботи органів)
Запровадити якісної ризик орієнтованої системи перевірок для ДПС, спрямованої виключно на мінімізацію крупних “сірих” схем. Впровадити механізми стимулювання покупця отримувати фіскальні чеки
Запровадити якісні КРІ для Бюро економічної безпеки, спрямовані на мінімізацію tax gap, підвищення якості аналітики та зменшення перевірок сумлінного бізнесу
Якнайшвидше завершити прозорий конкурсу на голову ДМС відповідно до Закону №3977-ІХ, та реалізувати повне перезавантаження ДМС
Прискорити розгляд та прийняття Парламентом законопроекту №9243, забезпечити повне перезавантаження Податкової служби комісіями з переважним голосом міжнародних експертів
Внести зміни до КУПАП (збільшення штрафних санкцій за “чорну” торгівлю підакцизкою, зменшення штрафних санкцій за технічні помилки у звітності та чеках, підвищення відповідальності за незаконне надання фінансових послуг)
Відкрити реєстри, які не несуть загроз безпеці – реєстр боржників, реєстр відшкодування ПДВ, реєстри ліцензій роздрібної торгівлі, реєстр платників ПДВ та платників ЄП.

5. Проєктом Програми передбачено – “прийняття Парламентом нового Трудового кодексу”;

Фахівці УРБ зазначають, що окремої уваги потребує питання впровадження чітких критеріїв трудових відносин, для мінімізації схеми “ФОП замість найму” та спрощення умов роботи сумлінного бізнесу. З цією метою було розроблено фахівцями та зареєстровано ПЗУ №13507, який враховує кращий світовий досвід та українську специфіку. Важливим є імплементувати норми ПЗУ №13507 до нового Трудового кодексу, який напрацьовується Кабінетом міністрів.

6. Вважаємо доцільним включити до проєкту Програми пункт щодо публічних обговорень, економічних розрахунків та розробки Нового Податкового кодексу, який має бути прийнятий після завершення воєнного стану та який включатиме:

– скорочення кількості податків

– зниження розміру податків на заробітну плату

– перетворення системи СМКОР на ризик орієнтовану систему, за зразком ЄС

– заміна податку на прибуток інноваційним податком на виведений капітал

7. Проєктом Програми передбачена важлива програмна ціль Міністерства культури та стратегічних комунікацій;

Серед операційних цілей багато важливих задач, однак для забезпечення комплексної соціальної, культурної, економічної та інформаційно-безпекової політики України важливо додати наступні пріоритети через конкретні операційні цілі:

пріоритет у розбудові та розвитку мереж культурних центрів у містах і громадах України, в тому числі за системою публічно-приватного партнерства, а також у співпраці з програмами відновлення. Критерії важливості: доступ до національного та європейського культурного продукту в кожному куточку України, збереження молоді в невеликих містах і громадах, розвиток місцевої економіки та малого і мікробізнесу в регіонах, соціальні та культурні магніти для мешканців громад, забезпечення інформаційної безпеки через системний доступ до національного культурного продукту, культурну освіту на місцях;
пріоритет підтримки створення і виробництва великого обсягу національного культурного продукту, в тому числі фільмів і серіалів, як однієї з найефективнішої частини культурного продукту в міжнародній дипломатії та співпраці, інформаційній безпеці, у зміцненні національної свідомості, а також які є питомою частиною креативної економіки стратегічного значення.

8. Пропонуємо також включити до програми дій Уряду України на 2026 рік окремий пріоритет розвитку та поширення української мови, оскільки мова є основою національної ідентичності, інструментом єдності та важливим елементом безпеки.

Мета: Забезпечення пріоритетного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя як гарантії культурної безпеки, національної єдності та державності.

Ключові ініціативи:

Розширення застосування української мови у сфері освіти, науки, медицини, культури, медіа, реклами, цифрових сервісів, державного управління.
Підтримка мовної адаптації для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та мешканців деокупованих територій – через мовні курси, інтеграційні програми, онлайн-платформи.
Інституційне зміцнення ролі української мови – розширення повноважень Уповноваженого із захисту державної мови, розвиток мережі центрів української мови.
Державна підтримка україномовного контенту: книги, кіно, музика, наукові видання, дитяча література, сервіси.
Підтримка україномовного цифрового простору – пошук, платформи, інтерфейси, перекладацькі ініціативи, медіаграмотність.
Популяризація української мови серед молоді та дітей – через конкурси, національні кампанії, TikTok-марафони, шкільні програми та літні мовні табори.

Очікувані результати:

Зростання частки україномовного контенту відповідно до законодавства про медіа.
100 тис+ осіб, які пройшли безплатні мовні курси до кінця 2026 року.
Вихід щонайменше 300 нових україномовних книжок щороку за держпідтримки.
100 % органів державної влади з повноцінним україномовним цифровим обслуговуванням.

Цей пріоритет зміцнив би державну політику в гуманітарній сфері й закріпив результати мовного відродження, яке відбувається з 2014 року, особливо після повномасштабного вторгнення.

Українська Рада Бізнесу закликає Кабінет Міністрів врахувати надані пропозиції та доповнити Програму дій Уряду з урахуванням вищенаведеного.

З повагою,

Бізнес-асоціації

Члени Української Ради Бізнесу