Українська Рада Бізнесу визначила ТОП-10 пріоритетів на 2025 рік

Українська Рада Бізнесу визначила ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу на 2025 рік

1. Стимулювати відновлення економіки через збереження підприємництва та відновлення людського капіталу:

• Запровадити прозорі та ефективні механізми відшкодування збитків бізнесу, завданих війною, за вдалим прикладом відшкодування збитків громадянам;
• реалізувати та профінансувати державну програму часткового субсидування добровільного страхування воєнних ризиків для бізнесу та їх співробітників, а також життя, здоров’я та майна громадян, створити та впровадити механізм перестрахування воєнних ризиків українськими страховиками в Експортно-кредитному агентстві та сприяти перестрахуванню цих ризиків на внутрішньому ринку та у перестраховиків-нерезидентів;
• запровадити інвестиційні та бізнес-візи, спростити міграційне законодавство;
• економічно заохочувати та стимулювати підприємців залучати до роботи соціально вразливі категорії населення;
• сприяти  жіночому підприємництву, усунення викривлень у законодавстві щодо умов праці чоловіків та жінок;
• для переходу української економіки на інноваційний шлях розвитку в 2025-2027 рр. – забезпечити спрямування не менше 0,2% ВВП щорічно додаткових інвестицій на інфраструктуру університетів, коледжів, STEM-лабораторій, регіональних хабів цифрових інновацій тощо. Розмір цього фінансування обґрунтовано результатами проєкту “Модель сучасної екосистеми інновацій”
• допрацювати та вдосконалити механізм відповідальності за колабораційну діяльність, чітко розмежувати  вимушене підприємництво або працевлаштування на тимчасово окупованих територіях та пособництво державі-агресору;
• розробити умови для збереження та стимулювання господарської та інвестиційної діяльності на найбільш постраждалих від війни територіях;

• стимулювати відмову українського бізнесу від російського програмного забезпечення;
• впровадити державну програму гуманітарного розмінування на всіх територіях, задля очищення місцевості та об’єктів від вибухонебезпечних предметів та мінного забруднення;
• стимулювати забезпечення доступу до офлайн-освіти на всіх освітніх рівнях (дитячі садки, школи, коледжі, університети тощо), можливості якого покриватимуть не менш ніж 75% попиту на освітню послугу в регіоні, з окремою увагою до територій, де можливе ведення бойових дій.
• впровадити програму стимулювання вступу до українських університетів для абітурієнтів за кордоном, задля збереження потенціалу для повернення людського капіталу до України;
• забезпечити програми стимулювання та підтримки працевлаштування ветеранів (УБД) для роботодавців

2. Забезпечити прозорість та ефективність роботи контролюючих органів та органів правопорядку:

• відновити прозорі конкурси та громадський контроль за відкритими конкурсами на всі державні посади;
• забезпечити ризикоорієнтований підхід до перевірок суб’єктів господарювання.

3. Перезавантажити Державну податкову службу (ДПС), Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державну митну службу (ДМС), Нацполіцію, Службу фінмоніторингу

• обрати на прозорих конкурсах із достатнім строком на висунення кандидатур нове керівництво БЕБ, ДМС, ДПС, Нацполіцію, Службу фінмоніторингу – комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів;
• переатестувати всіх працівників цих органів комісіями за вирішального голосу міжнародних експертів, встановити гідну оплату праці з метою зниження корупційних ризиків;
• створити якісні показників ефективності, щоб моніторити діяльність та ефективність роботи БЕБ, ДПС, ДМС, Нацполу (ПЗУ №12359 та №12360).

4. Продовжити та завершити судову реформу, забезпечити верховенство права

• завершити реформу системи адміністративного судочинства;
• провести аналіз та виправлення законодавства щодо надання рівного захисту прав суб’єктів господарювання у адміністративному судочинстві, зокрема щодо законності індивідуальних актів державних органів та можливості зупинення дії оскаржуваного індивідуального акта до розгляду справи по суті;
• здійснити перехід на цифрове судочинство;
• забезпечити судовий захист прав інвесторів та власників, враховуючи вплив бойових дій на цивільні правовідносини.

5. Забезпечити інклюзивний діалог між владою, бізнесом та громадянським суспільством

• включити обов’язкові консультації з відібраними за критеріями репрезентативності представниками бізнес-спільноти у процесі прийняття змін у регуляторній та податковій сферах;
• проводити аналіз та розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, громадян та держави під час реєстрації законопроєктів у Верховній Раді України;
• впровадити механізми дієвого контролю над впровадженням затверджених державних Стратегій;
• забезпечити внесення змін до державних Стратегій в частині, яка значно погіршує умови ведення бізнесу в Україні, зокрема, для малого бізнесу (Нацстратегія доходів);
• проводити обов’язкові публічні консультації перед запровадженням законодавчих змін.

6. Зберегти поточну спрощену систему оподаткування та сприяти законній діяльності мікро- та малого бізнесу

• зберегти поточну спрощену систему оподаткування, як одну з небагатьох перваг нашої країни;
• перейти від широкої фіскалізації 2 та 3 груп ССО до фіскалізацію виключно окремих ризикових груп платників, які мають значний ризик перевищення лімітів для платників єдиного податку;
• впровадити механізми стимулювання покупця отримувати фіскальний чек для товарів високого цінового сегменту;
• законодавчо впровадити чіткі критерії трудових відносин, для відокремлення фрілансу від трудових відносин (ПЗУ 5054-1), з урахування особливостей роботи бізнесу, зокрема, ІТ-галузі та режиму Дія сіті (контрактори);
• забезпечити відповідальність для торговців, що працюють без оформлення жодних документів;
• забезпечити доступ до системи бронювання мікробізнесу, що працює як фізичні особи-підприємці, за визначених прозорих критеріїв.

7. Реформувати податкову систему та митне законодавство

• замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
• знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці до показника 25%;
• запровадити механізм відсоткового відрахування від прямих податків на підтримку неприбуткових організацій;
• модифікувати систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків: встановити граничні терміни блокування податкових накладних, забезпечити виконання судових рішень щодо блокувань;
• сприяти працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб, тимчасово звільнивши від оподаткування та нарахувань зарплати таких осіб;
• підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ, проіндексувавши його на рівень інфляції;
• спростити адміністрування контрольованих іноземних компаній;
• модифікувати податок на нерухоме майно відповідно до європейської моделі (оподаткування від ринкової або квазі-ринкової вартості активу);
• знизити загальнодержавні видатки до 35% від ВВП після завершення воєнного стану.
• створити рівні умови для іноземних і вітчизняних виробників та ритейлерів шляхом встановлення ПДВ для товарів, що імпортуються в посилках (крім товарів оборонного призначення, та посилок від фізичних осіб до фізичних осіб вартістю до 45 євро)

Оновити митне законодавство, зокрема:

• забезпечити автоматичний обмін інформацією з країнами, що є найбільшими торговими партнерами України;
• мінімізувати дискрецію контролюючих органів, забезпечивши наявність єдиної тарифної сітки для всіх митниць, яка наповнюється даними від провідних профільних бізнес-асоціацій;
• перейти до європейської моделі оподаткування міжнародних посилок (One stop shop)
• забезпечити можливість оплати мита та ПДВ отримувачами посилок онлайн,  без посередництва митних брокерів та додаткових контактів з митною службою;

 8. Демонополізувати ринок платіжних послуг

• врегулювати ставки еквайрингу – гармонізувати національне законодавство з законодавством ЄС (ПЗУ №5734);
• запровадити можливість створення державних електронних сервісів приватними суб’єктами;
• мінімізувати кількість комунальних та державних підприємств;
• визначити крос-галузеві монополії на ринку вугілля та електроенергії, створити умови їх примусового поділу;
• стимулювати видобуток газу та спростити доступ до галузі газовидобутку;
• визначити правовий статус та гарантії фінансової незалежності працівників Антимонопольного комітету та Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

9. Прозоро та ефективно приватизувати всі не стратегічні підприємства у 2025-2026 роках, а стратегічні держпідприємства – після завершення воєнного стану

• провести відкритий публічний продаж державного пакета акцій ПАТ “Укрнафта”;
• акціонувати та провести відкритий публічний продаж ДП “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”;
• провести відкритий публічний продаж 50%+1 акцій державного пакета ПАТ “Укрзалізниця”;
• провести відкритий продаж активів видобувних та енергетичних компаній понад пороги монопольного становища (демонополізація) через процедуру IPO;
• приватизувати підприємства теплокомуненерго;
• провести публічний продаж державних часток підприємств обленерго.

10. Сприяти дебюрократизації, дерегуляції та стимулювати внутрішню та зовнішню чесну конкуренцію:

• імплементувати Стратегію економічної безпеки 2025, Стратегію розвитку МСБ 2027, Національну економічну стратегію 2030, зокрема: вдосконалити законодавство про публічні закупівлі, вирівняти тендерні умови для платників і неплатників ПДВ на ProZorro, забезпечити громадський контроль в публічних закупівлях та запровадити інститут незалежних експертів, забезпечити  МСБ доступним фінансовим ресурсом, прискорити цифровізацію економіки України, адаптувати українське законодавство щодо агровольтаїки, створити в Україні ефективні ринки акціонерного та боргового капіталу, а також  ринку деривативних контрактів тощо;
• вдосконалити механізми публічно-приватного партнерства (ПЗУ №7508);
• запровадити сучасне трудове право, засноване на свободі трудового договору, – продовження дії закону 2434-IX про спрощений режим для МСБ не лише на воєнний час, а на постійній основі;
• запровадити нові принципи взаємодії держави та бізнесу – скасувати неефективні та обтяжливі норми державного контролю, посилити контроль громадськості в цій сфері;
• детінізувати ринки  підакцизної продукції, покращити контроль за рухом товарів;
• забезпечити  впровадження ефективних запобіжників дискримінаційним ринковим практикам шляхом розслідування Антимонопольного комітету щодо зловживань монопольним становищем компаніями/природними монополіями, а також недопущення надання несправедливих переваг чи демпінгу на тендерах, конкурсах та закупівлях, зокрема на майданчиках Prozorro;
• впровадити регуляторне правило «one in – two out»: введення з боку держави будь-якого нового регулювання має супроводжуватися скасуванням як мінімум двох чинних регулювань порівняної вартості;
• прийняти спеціальне законодавство щодо саморегулівних організацій;
• забезпечити ефективний діалог між центральними органами влади, місцевою владою, громадськістю і підприємцями щодо реалізації інвестиційних програм в рамках регіональних стратегій розвитку за фінансової підтримки міжнародних фондів та банків розвитку;
• укласти Угоду АСAА щодо доступу українських товарів до ринку ЄС про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, яка передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС;
• внести законодавчі зміни для прискорення прийняття гармонізованих стандартів ЄС, зокрема методом “обкладинки”;
• спростити умови для отримання ліцензій на будівництво або на вибір забудовника – спрощений декларативний порядок щодо ліцензування;
• мінімізувати кількість дозволів та ліцензій (ПЗУ №8058), зокрема скасувати ліцензування на гуртову торгівлю столовими винами та торгівлю пивом;
• спростити ведення документообігу для малого та середнього бізнесу, забезпечити необов’язковість актів виконаних робіт/послуг, перехід до моделі інвойсів;
• забезпечити захист прав учасників кримінального провадження, встановлення нормативних запобіжників щодо тиску на бізнес з боку правоохоронних органів (ПЗУ №10440-2, 10440-3).

Джерело: https://platforma-msb.org/ukrayinska-rada-biznesu-vyznachyla-top-10-priorytetiv-na-2025-rik/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0jQQJJZhDr73i5CdPT2p7uZDW3GkmwhP6nmtXXBHEd1Nmfj6AeHeMazBU_aem_dDYdG2TB1-dlv1bNVYmK6g