Віце-президент ВГО АППУ Йосип Бучинський взяв участь у форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу й влади: інклюзивні інституції та економічні свободи»

18 жовтня 2024 року Віце-президент ВГО АППУ Йосип Бучинський взяв участь у форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу й влади: інклюзивні інституції та економічні свободи», в якості одного із спікерів першої секції.

Під час заходу учасники обговорили основні принципи економічної політики України, інституційні та податкові зміни, погодили спільні подальші кроки щодо реалізації ключових реформ задля забезпечення економічної стійкості держави. Також відбулася Презентація дослідження щодо статусу впровадження економічних реформ та топ-10 пріоритетів бізнесу.

Форум складався з наступних секцій:

• Інституційні та податкові зміни;
• Економічна політика: шлях до Перемоги.

У Форумі взяли участь представники парламенту й уряду, провідні фахівці з питань економічної, фінансової та податкової політики,  керівники провідних бізнес-асоціацій.

Захід організовано за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва СІРЕ.

Організатори: Українська Рада Бізнесу та Національна бізнес-коаліція.

Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа

Головний інформаційний партнер — інформаційна агенція FinClub

Інформаційні партнери: Інтерфакс-Україна, ІСС Ukraine, РБК-Україна, День, Ціна держави.

 Модератором першої секції виступив Олег Гетман, аналітик Економічної експертної платформи.

 В першій  секції Форуму  участь взяли:

• Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу», голова Комітету ВРУ з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Йосип Бучинський, Віце — президент ВГО «Асоціація платників податків України»;
• Циборт Олександр , заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України,  член Наглядової ради Української Ради Бізнесу;
• Дмитро Боярчук , виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine
• Олег Сніцар, директор з GR Асоціації IT Ukraine

Від ВГО АППУ  участь в Форумі взяли: Віце-президент, Генеральний директор Людмила Герасименко (онлайн) та начальники управлінь Генеральної дирекції Леся Кашпур (офлайн) та Вікторія Беспалова (онлайн).

Форум відкрила Наталія Жугай, старша керівниця проєктів і програм CIPE, яка зазначила про важливість проведення відкритого діалогу між владою та бізнесом та побажала плідної роботи учасникам заходу.

Першою до слова була запрошена Олена Шуляк, яка, зокрема, зазначила, що основними компонентами відновлення країни є, насамперед, економічне зростання та розвиток людського капіталу. Вона також відмітила, що євроінтеграція, економічний розвиток та відновлення країни – це пов’язані речі, адже саме євроінтеграція є «крутим» шляхом до відновлення та розвитку сучасної України, однак, необхідно враховувати, що бізнесу треба буде перебудовувати свою роботу, згідно з вимогами Євросоюзу і не всі з цим зможуть впоратися. Тому, є нагальна необхідність в діалозі  між бізнесом та владою з метою пошуку оптимальних рішень для ефективної імплементації.

Данило Гетманцев акцентував увагу присутніх на проблемах, з якими стикається Уряд країни при реалізації кроків по  детінізації економіки.  При цьому, Голова податкового Комітету ВРУ зазначив, що детінізація – це спільний інтерес бізнесу і держави, оскільки  успішне її проведення це — для бізнеса – його майбутнє в рівних умовах чесної конкуренції, а для держави – це поповнення бюджету. Данило Гетманцев, в підтвердження своїх слів навів деякі цифри:  за 2023 рік внаслідок результативно проведених заходів по детінізації окремих галузей економіки державний бюджет поповнився на 60 млрд. гривень, а вже в 2024 році додаткові  надходження можуть  становити 100 млрд. гривень.

В першій секції Форуму, присвяченій обговоренню інституційних  та податкових змін виступив Йосип Бучинський з доповіддю за темою «Впровадження інституційних реформ, зокрема БЕБ», в якій зупинився на проблематиці тиску на платників податків саме з використанням необґрунтовано відкритих правоохоронними органами кримінальних проваджень.  Віце – президент Асоціації платників податків зазначив суть проблеми: «Правоохоронними органами (МВС, СБУ, ДБР, БЕБ)  відкривається багато кримінальних проваджень проти бізнесу, суб’єктів господарювання, до суду ж з обвинувальними висновками направляється лише їх незначна частина (обвинувальними вироками в судах закінчується ще менша їх кількість, однак це потребує окремої розмови). Але, всі такі кримінальні провадження використовуються правоохоронними органами для тиску на бізнес: в рамках цих кримінальних проваджень проводяться обшуки, виїмки, допити, арешти рахунків та майна, а інколи затримання і навіть арешти». Аргументуючи свої висновки Йосип Бучинський навів окремі показники роботи БЕБУ за 9 місяців 2024 року. Так, протягом вказаного періоду за ст. 191 КК України  знаходилось в провадженні 256 справ, з яких лише 2 справи направлені до суду, аналогічно, за ст.212 КК України було порушено 599 справ, з яких  тільки 8  направлено до суду.

За словами Віце-президента Асоціації платників податків України,  роль прокурорів (процесуальних керуючих) в усіх фактах тиску на бізнес є головною, значно більшою ніж роль інших правоохоронців, у тому числі слідчих (детективів) МВС, СБУ, ДБР, БЕБ, яких прийнято вважати головними винуватцями в тиску на бізнес. Адже кожен факт порушення прав суб’єкта господарювання, як і будь-якого громадянина, узгоджується і освячується процесуальним керуючим прокурором, а найдошкульніші з них, таких як обшуки, арешти рахунків та інших активів підприємства, обрання міри запобіжного заходу – потім ще й слідчим суддею. Саме на слідчих суддів законом покладено обов’язок судового контролю за дотриманням законності в ході досудового розслідування кримінальних проваджень. В дійсності ж слідчі судді, на жаль, в більшості випадків перетворились в «апарат», який обслуговує «забаганки» правоохоронців і прокурорів.

Йосип Бучинський  виніс на розгляд учасників заходу  пропозиції системних змін щодо  зменшення тиску на бізнес, зокрема:

— Ініціювання внесення змін до законодавства щодо індивідуальної відповідальності працівників контролюючих та правоохоронних органів за шкоду, спричинену за наслідком безпідставного тиску на бізнес;

— Впровадження дієвих заходів громадського контролю за ефективністю роботи правоохоронців та заходів реагування на факти безпідставного тиску на бізнес;

— З метою належної оцінки ефективності роботи (KPI) впорядкування показників звітності за результатом роботи правоохоронних органів та, в першу чергу, органів БЕБ;

— Ініціювання відкриття та постійного обліку відомостей щодо кількості обшуків, арештів рахунків та майна тощо, проведених у провадженнях, що не були направлені до суду. Врахування таких відомостей для оцінки ефективності роботи правоохоронців;

— Ініціювання розробки та впровадження законодавчих змін до КПК України, направлених на зменшення можливостей безпідставного тиску на бізнес під час досудового слідства.

Олександр Циборт презентував учасникам Форуму онлайн-платформу «Пульс», де  українські підприємці зможуть проголосувати за найбільш актуальні проблеми, які перешкоджають розвитку бізнесу. На платформі «Пульс» підприємці можуть залишити також і позитивні відгуки. Це допомагає державі масштабувати ефективні практики взаємодії із бізнесом.

Михайло Непран навів звіт про стан реалізації ТОП10 пріоритетів бізнесу, сформованих в 2023 році, серед яких, зокрема: відновлення та розвиток економіки, інституційні реформи контролюючих та правоохоронних органів та інше.

Про те що, інклюзивні інституції є ключовим фактором економічного успіху країни зазначив в свій промові Дмитро Боярчук. Зокрема, він звернув увагу присутніх на важливу, на його думку, тезу: для того, щоб досягти економічного успіху, треба мати економічну свободу, а для цього треба дотримуватись «правил гри». Одним із головних чинників досягнення економічного зростання є верховенство права, що передбачає рівність усіх і кожного перед законом та неминучість покарання за його порушення.

Під час зустрічі спікери відповідали на запитання учасників. Зустріч  відбулася в форматі конструктивної дискусії.

За підсумками Форуму буде підготовлено Звернення представників бізнес об’єднань різних секторів економіки до Президента України,  Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо ключових інституційних реформ, мінімізації корупції, необхідних для відновлення, розвитку економіки України та збереження економічного потенціалу, зокрема, провести реформи податкової системи та митного законодавства, скоротити неефективні видатки держбюджету та прийняти необхідні нормативно-правові акти.