Звернення 5420

06.12.2023 18:37

Голові Верховної Ради України

Р.О. Стефанчуку

ЗВЕРНЕННЯ

Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» висловлює свою повагу та звертається стосовно доопрацювання проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів», зареєстрованого у Верховній Раді України 23.04.2021 за № 5420, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.

До Законопроєкту №5420 після прийняття у першому читанні Верховною Радою України залишається низка зауважень, які потребують доопрацювання та узгодження з іншими нормами Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Митного кодексу України, а також надання формулювань, які б містили правову визначеність положень законопроекту.

Ґрунтуючись на правовому аналізі, можна виділити основні неприйнятні положення Законопроєкту №5420.

По-перше, при підготовці до другого читання проєкту Закону положення щодо «недостовірного декларування» статті 201⁴ були перенесені в примітку до статті 201, зокрема, формулювання «…або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів». Таке формулювання формує певну невизначеність при практичному застосуванні.

Наведемо приклад: митний орган в процесі митного оформлення змінює рішенням код товару згідно УКТЗЕД на той, що передбачає збільшення сплати митних платежів. Імпортер, в свою чергу, здійснив випуск товару за тимчасовою декларацією за кодом митного органу, або за більшою ставкою митних платежів. Такі дії не повинні мати наслідком настання кримінальної відповідальності, адже здійсненні в межах прав та повноважень як митного органу, так і учасника зовнішньоекономічних відносин.

По-друге, Законопроєктом №5420 пропонується запровадження криміналізації фактів переміщення товарів поза митним контролем без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Це суттєво відрізняє його, наприклад, від конкуруючого складу злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, а саме відповідальність лише за «Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)». Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

По-третє, із запропонованої проєктом Закону редакції статті 201 Кримінального кодексу України незрозуміло, що означають слова в дужках «(крім митних режимів експорту та транзиту)». Така юридична невизначеність може призвести до різного застосування вказаної правової норми на практиці.

По-четверте, межі таких показників, як «значний розмір» та «великий розмір» на мали б бути належним чином аргументовані, оскільки запропоновані розміри вартості контрабандних товарів є досить довільними. Так, під значним та великим розміром у 5 контексті статті 201³ «Контрабанда товарів» Кримінального кодексу України (в редакції проєкту Закону) слід розуміти вартість предметів контрабанди, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тоді як у статті 201⁴ «Контрабанда підакцизних товарів» цього Кодексу (в редакції проєкту Закону) – вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії), яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Хоча посилення караності контрабанди специфічних предметів необхідно здійснювати шляхом формулювання кваліфікованих видів злочину і встановлення за їх вчинення суворіших санкцій порівняно із санкціями за «звичайну» контрабанду (тобто контрабанду товарів).

Окрім цього, слід наголосити, що межа кримінальної відповідальності за статтею 201-3 законопроекту є необґрунтовано низькою. Зокрема, пропонується притягнення до кримінальної відповідальності у разі незаконного переміщення через митний кордон товарів на суму, що перевищує 1,342 млн грн. Натомість для кваліфікації кримінального правопорушення згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України (ККУ) «Ухилення від сплати податків», межа кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 4,026 млн грн.

Оскільки такі зміни стосуються саме відповідальності за економічні злочини і суспільна небезпека полягає саме у несплаті податків та інших платежів, то доцільно керуватися аналогічними до змісту статті 212 ККУ критеріями визначення порогу кримінальної відповідальності. Більше того, питання митної вартості товарів часто є предметом спору між декларантом і митним органом, а тому не може виступати порогом кримінальної відповідальності.

Повертаючись до примітки 2 статті 201 законопроєкту слід зазначити, що вона майже дублює статтю 483 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю». З моменту набуття чинності Закону про «декриміналізацію» контрабанди у новому Митному кодексі України (2012 рік) у митних органів відсутній єдиний підхід до правозастосування вказаної норми Митного кодексу України (складаються протоколи митних правил, провадження по яким закривається судами). Застосування діючих норм Митного кодексу України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є доволі суб’єктивним. Це викликає об’єктивні побоювання бізнес-спільноти, що замість реальної боротьби з контрабандою та схемами при митному оформленні зроблять фактичними заручниками можливого свавілля органів державної влади всіх декларантів та суб’єктів ЗЕД.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі — ЄСПЛ) уніфіковано інтерпретував поняття «якість законодавства» в низці своїх рішень, так у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов’язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … – доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Що стосується проєкту редакції статті 2013 «Контрабанда підакцизних товарів» Кримінального кодексу України, вона має бути узгоджена зі статтею 204 Кримінального кодексу України, яка вже визначає правове регулювання незаконного переміщення підакцизних товарів.

По — п’яте, Значні ризики для доброчесного бізнесу також вбачаються у запропонованій редакції Примітки до ст. 201 ККУ, яка відносить до контрабанди в тому числі і подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності та його митної вартості, що призвело або могло призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. Більше того, пропонована редакція статті 201-3 не передбачає необхідність доказування умислу на вчинення кримінального правопорушення.

Такі норми ККУ наддадуть митникам можливість відкривати кримінальні провадження при будь-якій помилці чи спірній ситуації. Така ситуація не сприятиме ефективній боротьбі з контрабандою, натомість призведе до завантаження судової системи, що є неефективним використанням ресурсів держави, а також до додаткових витрат бізнесу.

Окремо слід звернути увагу на те, що у нормах законопроєкту № 5420 не конкретизовано суб’єкта кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів. З поточної редакції норм не зрозуміло хто повинен бути обвинуваченим у вчинені злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Варто також відмітити, що підслідність таких злочинів визначено за Бюро економічної безпеки України. За період своєї роботи БЕБ працює неефективно і потребує повного перезавантаження (законопроєкт №9080). Тож на цей час, до «перезавантаження» БЕБ – є недоцільним надавати БЕБ повноваження з досудового розслідування нової категорії злочинів.

Досудовим розслідуванням мають займатися митні органи у статусі органу досудового слідства.

У зв’язку із вищевикладеним, Асоціація платників податків України звертається до Голови Верховної Ради України та керівників парламентських фракцій з проханням не розглядати законопроєкт за № 5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Митного кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів».

Асоціація вважає, що зазначений Законопроєкт ускладнить діяльність вітчизняного бізнесу, створить нові корупційні ризики, послабить відповідальність за боротьбу з контрабандою головного уповноваженого органу — Митної Служби.

В цілому до боротьби із «сірим» імпортом необхідно підходити ширше, впроваджувати ефективні заходи і по мінімізації схем «піджаки», «посилки», «перерваний транзит» тощо, забезпечувати обмін інформацією з іншими країнами, а також забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи.

Асоціація платників податків вважає що даний Законопроєкт потрібно повернути на повторне перше читання, з метою його якісного доопрацювання з залученням експертів у сфері митної справи, фахівців у галузі кримінального права, науковців, громадськості та представників бізнес-асоціацій.