ПРЕДСТАВНИКИ ВГО АППУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ ЗА ТЕМОЮ: «ВОЄННИЙ СТАН: ПОДАТКОВІ ВИКЛИКИ»

03 листопада цього року  відбулася онлайн Конференція за темою:  «Воєнний стан: податкові виклики».

В першій сесії  Конференції «Податкове навантаження» взяли участь представники ВГО АППУ:

• Людмила Герасименко – Генеральний директор ВГО АППУ з темою доповіді: «Податкове навантаження — податковий тягар для платників податків»;
• Леся Кашпур – начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства Генеральної дирекції ВГО АППУ за темою доповіді: «Роль податкового навантаження в роботі СМКОР» .

Організатор заходу: Газета «Юридична практика».

Генеральний партнер: ЮК «АМБЕР».

Модератори:

Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.;

Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

До участі в заході були запрошені представники органів законодавчої та судової влади, які виступили з вітальним словом зокрема:

• Данило ГЕТМАНЦЕВ, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Раїса ХАНОВА, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду.

У фокусі обговорення сесії були:

• Законодавчі зміни воєнного часу: плюси та мінуси для платників податків. Відновлення довоєнного регулювання (закон №3219-IX)
• Останні зміни в податкове законодавство: оцінка бізнесу
• Які зміни в системі ПДВ необхідні вже зараз
• Нюанси застосування податкових пільг, пов’язаних з воєнними збитками
• Розвиток практики в податкових спорах: знакові рішення КАС ВС у 2023 році
• Відновлення податкових перевірок: алгоритми дій у випадку втрати первісних документів

Далі з темами доповідей виступили наступні учасники:

• Раїса ХАНОВА, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заслужений юрист України, к.ю.н. – «Стратегія реалізації податкової політики та розвитку судової практики в умовах збройної агресії проти України» — спеціальна доповідь;
• Роман ВАЩУК, бізнес-омбудсмен України – «Повернення перевірок: чого чекати»;
• Ірина ЖЕЛТОБРЮХ, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н. – «Розвиток практики в податкових спорах: знакові рішення КАС ВС у 2023 році».
• Ігор ДАШУТІН, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.- «Новітні підходи судової практики КАС ВС, щодо фінансової політики в умовах воєнного стану»;
• Оксана ЕПЕЛЬ, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н. – «Відновлення перевірок. Алгоритм дій у випадку втрати первісних документів»;
• Олена КОРОСТИЛЬОВА, начальник управління методології та якості перевірок ДПС України – «Законодавчі зміни воєнного часу: плюси та мінуси для платників податків. Відновлення довоєнного регулювання (закон №3219-IX)»;
• Юрій ВАСЮК, заступник директора департаменту податкового аудиту ДПС України – «Законодавчі зміни воєнного часу: плюси та мінуси для платників податків. Відновлення довоєнного регулювання (закон №3219-IX)»;
• Яків ВОРОНІН, керуючий Адвокатського бюро «Якова Вороніна» — «Назад у майбутнє: життя після скасування мораторію».

На початку заходу з вітальним словом до учасників звернувся Данило ГЕТМАНЦЕВ, який у своєму виступі наголосив: «Найближчим часом підвищення податків Урядом не планується, так як стан економіки – низький». Також він звернув увагу, що вся робота в ВРУ та в Комітеті спрямована на євроінтеграцію. «Найважливіші два питання на сьогодні —  це перезавантаження ДПС та ДМС, а також питання діджиталізації в цих органах. Адже процес діджиталізації  в продовж 2023 року значно просунувся вперед. До нього можна віднести і електронну акцизну марку, і електронний аудит. Адже діджиталізація всіх процесів — це ефективний антикор»,  — наголосив Данило ГЕТМАНЦЕВ.

На початку своєї промови Людмила Герасименко зауважила організаторам заходу: «Шкода, що не задали питання, яке я Вам вчора направила для Данила Олександровича, це дуже важливе та актуальне питання наразі, воно стосується умов безпечного проведення перевірок, йде мова про безпеку працівників як підприємства, так і перевіряючих податківців». Також, звертаючись до Модератора Семена Ханіна вона зауважила: «Ми давно наполягаємо на запровадженні персональної відповідальності, зокрема,  Голів чи Заступників Комісій, залежно хто з них прийняв неправомірне рішення стосовно платника податку щодо віднесення його до категорії «ризикових», блокування ПН/РК чи неприйняття Таблиць даних. І повірте, проблем у бізнесу буде значно менше», — наголосила Людмила Герасименко.

Далі Людмила Герасименко висвітлила тему своєї доповіді  «Податкове навантаження — податковий тягар для платників податків». Зокрема, вона зазначила: «в Україні законодавчо закріпленого поняття «податкове навантаження» немає, але, податкове навантаження є певною розрахунковою величиною, важливим фіскальним показником, що характеризує сукупний вплив податків на економіку країни загалом чи на окремих суб’єктів господарювання, тобто фактично є показником ефективності бюджетно-податкової політики. Простими словами – це загальна сума коштів, яку необхідно мобілізувати до державної казни у вигляді податків. Для відображення впливу податкової системи на економічну діяльність платників податків та стан економіки країни в цілому використовують поняття «податкове навантаження», але в нас більш використовуються поняття синоніми до «податкового навантаження» — це «податковий тягар», «податковий тиск», «податковий прес», «податковий гніт» і таке інше. Судячи по словам – синонімам, це недобрі зобов’язання, які пов’язують, обтяжують, є важкою ношою для платників податків», — наголосила Людмила Герасименко.

 Генеральний директор ВГО АППУ звернула увагу учасників заходу, що на величину податкового навантаження суб’єкта господарювання впливає сукупність факторів, які поділяються на зовнішні та внутрішні, до яких відносяться, зокрема, Світова пандемія Covid-19 та «клята» війна. «Всі ми добре розуміємо, що сьогодні Україна переживає непрості, важкі часи, період змін та важких випробувань. Впевнена, що ніхто не буде заперечувати, що перемогти у війні без функціонування бізнесу просто неможливо. Бізнес повинен працювати, сплачувати податки та надавати ресурс для продовження оборони країні. І це  зрозуміло, що на зовнішні фактори, практично, не можна вплинути, і саме зараз, час, коли держава має проявити максимальну довіру до бізнесу і відповідно зменшити податковий тиск», — зазначила Людмила Герасименко.

Далі вона привела порівняльну статистику з сайту Українського  Інституту майбутнього:

«Податкове навантаження в Україні на рівні таких країн як Норвегія, Нідерланди чи Німеччина – близько 40%. Але в рейтингу конкурентоздатності Україна на 85 місці, Норвегія на 17, Нідерланди на 4, а Німеччина на 5-му. У рейтингу простоти сплати податків Україна на 65 місці, Норвегія на 34, Нідерланди на 22, а Німеччина на 46-му. Вітчизняний бізнес витрачає на податковий облік 328 годин на рік – вдвічі більше, ніж бізнес у Норвегії, Нідерландах чи Німеччині. Рівень тіньової економіки в Україні – 30%, у Норвегії – 16%, Нідерландах – 10%, Німеччини – 11%. В Україні витративши    1 гривню, економіка створює додатково 50-60 копійок, тоді як у Нідерландах кожне витрачене євро приносить додатково ще одне євро, а кожна витрачена крона у Норвегії створює 1,25 крон для економіки. Тобто українські платники податків платять ту ж ціну, що і платники згаданих країн, але отримують вдвічі менш якісні сервіси від держави та менше можливостей для розвитку бізнесу».

Людмила Герасименко зазначила:  «Загальне високе податкове навантаження гальмує економічне зростання, вимагаючи подальшого збільшення податків, які ще більше утискають економіку. Дохід і багатство спочатку мають бути вироблені, а вже потім спожиті. Думаю, для нас підходить ефект американського економіста Артура Лаффера — закономірність впливу податкових ставок на податкові надходження: в певних умовах зменшення податкових ставок може викликати збільшення податкових надходжень. Нагадаю всім слова знаменитого Артура Лаффера, який ще в 2015 році сказав: «Вам треба наслідувати те, що робили європейці 150 або 100 років тому, а не те, що вони роблять зараз. Не робіть того, що зараз роблять багаті. Робіть те, що вони зробили для того, щоб стати багатими», — зауважила Людмила Герасименко.

Не залишила  Генеральний директор ВГО АППУ  без уваги факт ефективності проведення Асоціацією платників податків України комунікаційних податкових платформ та подякувала керівництву ДПС України за запровадження Комунікаційних податкових платформ. «За допомогою роботи яких, відтепер, ми маємо змогу  більш оперативно та якісно комунікувати з податковими органами будь-якого регіону напряму і проблемні питання платників податків – наших членів  врегульовуються. Я впевнена, що давно настав час змінювати правила гри та вийти на шлях діалогу контролюючих органів з бізнесом, невідкладно всім разом треба зменшити «градус напруги», і не слід за найменшої підозри розглядати платника податків як «злочинця»», — зауважила Людмила Герасименко.

Наступним моментом, на якому зупинилася Генеральний директор ВГО АППУ, стало питання комунікації АППУ з владою. «Завжди відповідаю на питання чому Асоціація бере участь у всіх зустрічах з Данилом Гетманцевим?, так дійсно беремо участь. По-перше, нас запрошують, зокрема і він особисто. По-друге, повномасштабна війна – це не привід зупиняти свою активну роботу, навіть навпаки треба посилювати та відстоювати свою публічну позицію і будемо почуті», — наголосила Людмила Герасименко і привела приклад: «При підготовці матеріалів до робочих зустрічей, аналізуючи заробітну плату, потрібно враховувати  середню заробітну плату не тільки відповідної галузі, а і обов’язково по регіону України та пояснила: «Якщо брати інформацію Державної служби статистики України: середня зарплата в Києві – 24347 грн., при цьому  по Україні – 14577 грн, зокрема, Львів – 12936 грн., Чернівці – 11326 грн. Голова податкового Комітету Данило Гетманцев на одній із Робочих зустрічей підтримав таки мій  аргумент і вже в Законопроєкті  за № 10016-д, який проголосований в першому читанні, в Перехідних положеннях, в статті 69.35/2 значиться: «нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні».

Наприкінці свого виступу вона зауважила: «Бізнесу не дають нормально здійснювати свою діяльність, а бізнес  до речі, зберігає робочі місця та сплачує податки до бюджетів всіх рівнів, не дивлячись на «кляту» війну».

Наступною слово надали представнику Асоціації Лесі Кашпур —  начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства Генеральної дирекції ВГО АППУ, яка виступила на тему: «Роль податкового навантаження в роботі СМКОР». Вона, з особистого досвіду супроводження та вивчення матеріалів платників податків – членів Асоціації щодо вирішення їх проблемних питань, коротко розповіла про необхідність якнайшвидше внести зміни до програмного забезпечення СМКОР, зокрема: «Асоціація платників податків тривалий час наполягає на внесенні змін до програмного забезпечення  СМКОР із запровадженням наступного: реєструючи накладні на свого покупця –продавець отримував би квитанцію про те що його покупець-контрагент віднесений до категорії ризикових і щоб така квитанція приходила вже після першої спроби  реєстрації накладної на свого покупця. Таким чином, система буде працювати на упередження», — зауважила Леся Кашпур.

Зустріч відбулася в форматі конструктивного діалогу. Учасники заходу змогли висловити свою думку стосовно проблемних  питань бізнесу, зокрема,  необхідності зменшення податкового навантаження на платників податків.