Особливості супроводження податкових спорів
03.07.2023 17:02
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ-ЧЛЕНІВ ВГО АППУ!!!
«Особливості супроводження податкових спорів»
01 липня року відбулося засідання онлайн Круглого столу «Здійснення господарських операцій: межа реальності та фіктивності».
Окремої уваги заслуговує виступ одного зі спікерів Круглого столу Сергія Федорова, заступника Директора Департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України на тему «Особливості супроводження податкових спорів». Надаємо Вам, шановні члени ВГО АППУ на ознайомлення повний текст та відео запис його виступу, впевнені що буде корисно Вам для використання в подальшій роботі.
«Ми багато спілкуємось про доведеність і докази з нікчемності в судових органах, зокрема у Верховному Суді, але хотів би звернути увагу, що початковим у нас є дослідження документів податковим органом і визначальною обставиною є документи. Згідно з п.44.1. ст. 44 ПКУ «Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».
Це означає, що кожен показник податкової звітності, де задекларовані відповідні податкові зобов’язання і податковий кредит, повинні бути документально підтверджені. Враховуючи наші реалії, збереження документів є зараз дуже важливим і необхідним, проте війна вносить свої корективи.
Хотів би ознайомити учасників Круглого столу з рішенням Касаційного суду від 27.04.2023 року по справі за №420/9587/20. Це справа донарахування контролюючим органом платнику податків 51 млн грн. Платник податків вибрав спосіб захисту саме не доведення документально підтверджених своїх показників, а порушення розпорядку проведення перевірки. Під час її проведення він надав лист до податкового органу, де зазначив про втрату документів. На підставі відсутності документів було винесено податкове повідомлення-рішення з ПДВ, оскільки не підтверджено платником право на формування податкового кредиту. Платник оскаржив в суді з даних підстав винесене ППР. Суд першої інстанції підтримав податковий орган, обґрунтовуючи, що документи під час проведення перевірки платником не були надані та платником не було надано повідомлення в податкову про втрату документів. Апеляційна інстанція скасувала рішення першої інстанції та прийняла позицію платника, і зазначила, що податковий орган неправильно провів перевірку і мав надати платнику термін для відновлення документів, зупинивши перевірку на цей період.
Колегія суддів звернула увагу, що згідно з приписами п. 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Крім того, необхідність зберігати документи також передбачена п. 6.2 Положення « Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.
Відповідно до п. 6.10 Положення №88 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформлюються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акту надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установі, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику.
Касаційним судом зазначено, що з наведеної норми вбачається обов’язок платника податків, у разі пропажі або знищення первинних документів повідомити про це правоохоронні органи та з метою встановлення факту втрати документів провести службове розслідування, про що керівник цього підприємства видає наказ, яким уповноважує комісію на проведення такого.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Судом зазначено, що позивач повідомив податковий орган про втрату 16.04.2020 року документів поточного діловодства та фінансово-господарських документів суб’єкта господарювання, згідно зі штампом вхідної кореспонденції 22.04.2020, тобто після закінчення п’ятиденного терміну, що є порушенням п. 44.5 ст. 44 ПКУ.
Крім того, до початку перевірки, так і під час її проведення позивач не надав акт комісії про результати проведення розслідування, який також відсутній в матеріалах справи.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що оскільки в листі позивача відсутнє посилання на інформацію щодо вжиття відповідних заходів, а саме акт комісії про зникнення (знищення) первинних документів, то у контролюючого органу не було законодавчих підстав для перенесення термінів документальної позапланової виїзної перевірки та надання строку для відновлення втрачених документів.
Отже, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №420/9587/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено, постанову суду апеляційної інстанції від 02.06.2021 скасовано, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2021, яким відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 51 млн грн., залишено в силі.
Чому я визначив доцільним підійняти це питання? На сьогоднішній день у нас іде війна, і багато підприємців зазнали величезних втрат. Це втрати, як і майнового характеру, коли знищуються склади підприємства, і матеріально-технічна база, так і втрати первинних документів, яку окупанти знищують на своєму шляху. В приклад візьму розповідь одного з директорів постраждалих підприємств, що розповідав, як окрім розкрадання підприємства, окупанти палили первинні документи для того, щоб зігрітись та приготувати їжу взимку. Є випадки, коли директор підприємства звертається до податкового органу і каже «Дайте, будь — ласка, копію моєї декларації і витяг з ЄРПН, тому що в мене все знищено і хотілось хоча б розуміти свої кредиторські і дебіторські зобов’язання».
Тому, в умовах війни хотів би звернути увагу на зміни в законодавстві, а саме, Податкового кодексу щодо втрати документів та неможливості їх надання. Так у нас внесено зміни до ПКУ: 1. Відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу ХХ Перехідних положень ПКУ, визначено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане, з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе, у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості — із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені в повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
У нас була повністю зупинена наша функція проведення перевірок. Пізніше її почали поновлювати щодо фактичних перевірок, перевірок відшкодування ПДВ. Прийнятий 30.06.2023 Законопроєкт 8401, який розширює базу проведення перевірок. Будуть проводитись планові перевірки до певних СГ та у кінцевій редакції додадуться ще інші більш дозволені перевірки. Дана норма буде діяти з 01 серпня 2023 року.
Тому, я закликаю всіх платників і їхніх представників, у разі якщо ви зазнали втрати документів, або неможливо було їх вивезти, але підприємство виїхало і намагається далі здійснювати господарську діяльність, подайте дане повідомлення. Таким чином, ви себе автоматично зарезервуєте від проведення перевірок і можливих негативних наслідків. У вас є місяць для цього, тому я закликаю всіх у кого є така проблематика. Користуйтеся цією можливістю, бо без ваших дій жоден податковий орган, ні судові органи не зможуть потім прийняти позицію платника, дійсно дані документи були відсутні за об’єктивних обставин. Тому користуйтеся цим правом наданим вам законодавством і убезпечте себе.
Коротко хотів би звернутися ще до одного рішення суду, яке вже відноситься саме до нашого предмету щодо нереальності здійснення та фіктивності господарських операцій. Це травнева постанова касаційного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі 1340/5998/18. Суд першої інстанції, розглянувши матеріали визначив те, що позивачем документально не підтверджено належними доказами правомірність спрямування податкового кредиту, відтак податковий орган донарахував податкові зобов’язання правомірно. Суд апеляційної інстанції не погодився з такою позицією і скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов. В даному випадку позиція податкового органу полягає в наступному:
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про фіктивний характер господарських операцій позивача із вказаними в акті перевірки контрагентами, беручи до уваги наступні обставини:
відсутність у зазначених контрагентів позивача необхідних для здійснення господарських операцій умов та ресурсів; не відповідність номенклатури товарів, які зазначені в наданих позивачем документах, як поставлені цими контрагентами (відходи деревообробки), номенклатурі товарів, щодо яких вони були покупцями відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних та відсутність у зв`язку з цим джерела походження товару (відходів деревопереробного виробництва), кінцевим споживачем якого був позивач; відсутність відомостей у видаткових накладних, виписаних на операції з придбання позивачем товару (послуг) у контрагентів про посадову особу, відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність оформлення первинних документів, так як в документах проставлено лише підписи, що не дає змоги ідентифікувати учасників господарських операцій; перевезення товару відбувалось раніше його придбання; встановлено розбіжність між кількістю придбаного та фактично перевезеного товару; по ланцюгу поставок товару не встановлено його виробника (має місце так званий «обрив» ланцюга поставок); товарно-транспортні накладні (далі – ТТН) частково оформлені з порушенням встановленого порядку, а саме: відсутня конкретна адреса пункту навантаження та пункту розвантаження; відсутні номери посвідчень водіїв, відсутні довіреності на отримання матеріалів; відсутня реєстрація транспортних засобів, які зазначені в ТТН.
Я хотів звернути увагу саме на це рішення, бо воно містить в собі низку підстав і якщо би ми брали кожну підставу окремо, в нас по наявній практиці Верховного Суду, ці окремі обставини були б враховані, як недостатні підстави для неможливості у підприємства формувати податковий кредит.
Колегія суддів зазначила, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника, у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема в постанові від 12.06.2018 у справі № 825/3419/14.
Тобто, якби в даному випадку була лише наявність окремих зазначених обставин, рішення було би прийнято на користь платника податків. Але в даному випадку суд комплексно оцінив всі наявні докази, навіть надана належна оцінка ТТН, хоча суд дуже часто в своїх рішеннях висловлює позицію, що ТТН не є первинним бухгалтерським документом. В даному випадку, оскільки наявні порушення щодо складання первинних документів, ознаки фіктивності господарської діяльності через неможливість контрагентів у виконанні даних зобов’язань, відсутня матеріально-технічна база, і наостанок суд надавши оцінку ТТН, які мають безліч дефектів і недостовірну інформацію щодо реєстрації транспортних засобів, прийшов до висновку підтримки донарахування податкових зобов’язань контролюючим органам.
В кожній справі та в кожному випадку, як податковий орган так і платник податків повинні доводити свою сутність в комплексі.
Шановні платники, обираючи свого контрагента, ви не можете дізнатися про його можливі нереальні операції, про майновий стан, єдине, що вам може допомогти — це переглянути Єдиний державний реєстр судових справ чи youcontrol. Ви вдвох формуєте первинні бухгалтерські документи, ви можете відповідати за внесені в них реквізити, за номенклатуру товару. В даному випадку була, наприклад, більша купівля товару, аніж фактичне їх поставлення, тобто є такі вимоги, які ви можете і маєте перевіряти, тому, що в нас підприємництво — це самостійна господарська діяльність, і особа сама обирає собі контрагентів і документи, якими вона бажає їх підтвердити.
Тому, прошу вас відповідально відноситись, залучаючи при укладанні договорів на стадії укладання і оформлення документації адвокатів та юристів, щоб це не була виключно робота бухгалтера, якому щоб провести операцію лише потрібна видаткова накладна і договір. Закликаю вас до більш суцільного підходу. На користь платників виноситься 2/3 судових рішень, на користь податкового органу 1/3 рішень, я не зупиняюсь постійно вам нагадувати, шановні платники податків, є дієва структура використання адміністративного порядку оскарження. Ви отримали акт перевірки і побачили на що звернув увагу податковий орган, наприклад відсутність певних документів, навіщо чекати податкове повідомлення-рішення, навіщо чекати суду? Подається заперечення до Акту перевірки, долучіть документи, які ви, можливо, не надали під час проведення перевірки. Ці документи або будуть враховані під час винесення, або буде назначена додаткова перевірка по цих документах. Тобто, ви вже до винесення податкового повідомлення-рішення будете бачити фактичні обставини. Скористайтеся можливістю адміністративної подачі скарги на податкове повідомлення-рішення та іншими передбаченими законодавством засобами оскарження ваших донарахувань. Будьте пильними при обранні контрагентів та укладанні угод».
Шановні члени ВГО АППУ, також надсилаємо Вам посилання на відеозапис виступу, який спеціально було зроблено для Вас, заступника Директора Департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України Сергія Федорова, на тему: «Особливості супроводження податкових спорів»: https://www.youtube.com/watch?v=7k83lRXBQYc