ПРЕЗИДЕНТ АППУ ГРІГОЛ КАТАМАДЗЕ ВЗЯВ ОСОБИСТУ УЧАСТЬ В ЯКОСТІ СПІКЕРА В ОНЛАЙН ЗАХОДІ BUSINESS PROTECTION 2023 – A2B FORUM

30 червня цього року Асоціацією адвокатів України (ААУ) проведено  в онлайн форматі форум   BUSINESS PROTECTION 2023 – A2B FORUM.

Темами для обговорення та дискусії на заході були:

• тендерні процедури в період воєнного часу;
• повернення податкових перевірок;
• перезавантаження  БЕБ у новому форматі;
• як вести господарську діяльність та не розоритися?
• інвестування в період воєнного часу;
• валютне регулювання у воєнний час;
• банки як основні кредитори бізнесу;
• перевірка платоспроможності;
• захист та розшук активів боржників;
• особливості процедури комплаєнс, фінансовий моніторинг;
• забезпечення безпеки персоналу та майна (релокація, дистанційна робота, електронний документообіг, кібербезпека);
• захист корпоративних прав;
• особливості виконання договірних зобов’язань. Форс-мажорні обставини та інші.

Модератором заходу виступила Дмитрієва Ольга, Президентка ААУ, кураторка Law&Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva&Partners», адвокатка.

Спікерами заходу були представники законодавчої гілки влади, судді різних інстанцій, представники правоохоронних органів, провідні адвокати, правники, науковці.

Від ВГО АППУ в роботі Першої Сесії  онлайн Форуму взяли участь:

Президент Асоціації Грігол Катамадзе в якості спікера заходу;

Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко, Радник Президента АППУ Давид Алханішвілі та провідні фахівці Генеральної дирекції ВГО АППУ.

З вітальним словом виступив Ващук Роман, Бізнес-омбудсмен України.

Доповідачами в Першій сесії  також виступили:

Риженкова Катерина, директорка Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України;

Михайлюк Юлія, інспекторка Ради бізнес-омбудсмена;

Монаєнко Антон, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді;

Блажівська Наталія, суддя Касаційного адміністративного суду Верховного суду,докторка юридичних наук, доцентка;

Антощук Лариса, адвокатка, старша юристка АО «АСТЕРС».

Відкрила захід Модератор Ольга Дмитрієва, яка повідомила, що основною метою проведення Форуму є створення майданчику для відвертих дискусій про проблеми бізнесу, обговорення шляхів для їх вирішення, адже бути корисним бізнесу — це прямий обов’язок адвокатів.

Роман Ващук в своєму вітальному слові зазначив, що основним завданням Ради Бізнес-омбудсмена України є захист бізнесу, в тому числі від тиску правоохоронних органів. Він навів статистику, що близько 90% кримінальних справ за заявами  бізнесу ніколи правоохоронці не доводять до суду та вироку. При цьому, 20%-30% свого часу керівники підприємств витрачають не на розвиток та розширення підприємництва, а на протистояння фіскальним та правоохоронним відомствам. Однією із причин сприйняття податківців, митників, правоохоронців, як «стихійного лиха», на думку Романа Ващука є багатоплановість системи, яка породжує страх прийняти раціональні рішення. «Потрібно змінити «софт» (анг. software) в людських головах, тобто потрібна реформа психології мислення та спільне розуміння прийнятих рішень», — підсумував свій виступ Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен України.

Далі, перед присутніми виступила  Катерина Риженкова, яка висвітлила останні новини в сфері міжнародного оподаткування та трансфертного ціноутворення, в тому числі зміни до Податкового кодексу Украіни, застосування штрафних санкцій та пені за результатами перевірок, новації Законопроєкту за № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній».

Юлія Михайлюк   в своїй промові детально зупинилась на змінах, запроваджених в роботі  СМКОР, починаючи з жовтня 2022 року та надала тлумачення змінам, які набудуть чинності з 08 липня 2023 року, згідно Постанови  КМУ від 02 червня 2023 року за  № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165».

Під час роботи Першої Сесії Форуму  Грігол Катамадзе свій виступ  з  темою: «Стратегія перезавантаження БЕБ»  почав з привітання учасників заходу, перебуваючи на своїй Батьківщині — грузинській землі, при цьому, зазначив, зокрема: «За останні п’ять років у Грузії я  був кілька днів у 2021 році, а з початком російського вторгнення в Україну тільки зараз зміг приїхати. Дві важливі причини через які я в цей важкий для України час вирішив приїхати – це донести правду про події, що відбуваються в Україні в ті кола, де я маю можливості і друга причина, прямо пов’язана з обговорюваною сьогодні нами темою поспілкуватися з колегами зі слідчої служби Міністерства фінансів Грузії з проблематики боротьби з економічними правопорушеннями».

Переходячи до основної теми своєї промови Грігол Катамадзе, зокрема,   зазначив, що питання економічної безпеки в контексті нинішніх подій в Україні, як ніколи продовжує турбувати бізнес-спільноту і суспільство, викликаючи суцільну, тотальну недовіру до діяльності Бюро економічної безпеки, ідентично так, як це було колись до податкової міліції. На його переконання  і суспільство, і бізнес-спільнота має на це абсолютно обґрунтовані підстави. Протидія економічним злочинам залежить від якості та найбільш активних темпах виконання Бюро економічної безпеки України інформаційно — аналітичної функції в країні, яка веде війну проти агресора, бо всередині держави відбувається інша війна, війна зі злочинцями, що підривають українську економіку шляхом реалізації тіньових схем та інших протиправних дій.

В підтвердження своєї думки Грігол Катамадзе навів статистичні дані директора Інституту еволюційної економіки  Ігоря Макаренка: «Напередодні війни вважалося, що рівень тіньової економіки становить десь 33 — 35%. Але, за даними міжнародних організацій рівень тіньової економіки в Україні нині становить 50%».

Розмірковуючи над причинами, що призвели до незадовільної роботи  БЕБ, Грігол Катамадзе згадав передвиборчу кампанію 2019 року, на той час, кандидата в Президенти України Володимира Зеленського, під час якої проходили численні зустрічі з представниками, як вітчизняного,  так і іноземного бізнесу, на яких головним питанням  було незаконне втручання в господарську діяльність бізнесу різних правоохоронних органів. На жаль, зазначена практика існує і сьогодні, що на переконання Грігола Катамадзе,  є нащадком радянського союзу. Як згадує Президент АППУ, кандидат в Президенти, на той час, аби знищити негативну практику роботи правоохоронців, направлену на тиск бізнесу, пообіцяв створити якісно новий, єдиний орган, який буде займатись виключно економічними правопорушеннями. «І треба зазначити, що Президент  Володимир Зеленський свою обіцянку виконав: в 2021 році переконав депутатів з своєї політичної сили проголосувати за Закон про БЕБ та підписав його», — відмітив Грігол Катамадзе. Водночас Президент Асоціації нагадав присутнім етапи подальшої реалізації цього Закону: проведення «непрозорого» конкурсу на посаду керівника відомства, прийом в штат нових працівників, 85% яких — це працівники колишньої податкової міліції. І не треба дивуватися, що БЕБ не працює ефективно, держава не отримує тих грошей, які приховуються різними злочинними схемами. При цьому Грігол Катамадзе зазначив, що є величезна кількість порядних, патріотичних, професійних, фахових людей, в тому числі і серед тих, хто працював колись в податковій міліції і зараз працює в БЕБ, які мають досвід, знання, бажання внести свій внесок у розбудову цього органу.

«Тому, повертаючись до діяльності БЕБ, за 1,5 роки його існування, зауважу, що статистика результатів його діяльності,  просто дискредитувала та спаплюжила саму ідею створення транспарентного органу, який маючи інформаційно-аналітичну функцію в своїй роботі, зобов’язаний був займатися боротьбою з економічними злочинами, методами, які принципово повинні відрізнятися від методів правоохоронних органів, які паралізували роботу бізнесу», — наголосив Грігол Катамадзе.

В своїй промові Грігол Катамадзе навів показники витрат та надходжень від діяльності БЕБ, озвучені Ярославом Железняком, Першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Головою Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих порушень посадовцями органів влади у сфері економічної безпеки 07 червня цього року на Економічному  форумі «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», а саме: в 2022 році витрати бюджету на утримання БЕБ становили 621 млн. грн, з 4 тис. штату кількість найманих працівників становила 700-750 осіб, а розмір надходжень до бюджету за результатами роботи відомства становив 33 млн. гривень (44%).   «Вдумайтесь, навіть не покрили половину витрат на своє  утримання. Це мене дуже дивує і бентежить з того моменту, коли я про це дізнався. Невже це не є свідченням неефективності роботи БЕБ та необхідності невідкладного його перезавантаження», — риторично відзначив Спікер.

Президент АППУ наголосив на важливості виконання «Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки», схваленого Указом Президента України, на шляху до вступу в Євросоюз та його імплементацію, що дасть свій результат.

Грігол Катамадзе в своїй промові, зокрема, зазначив: «На мій превеликий жаль, реформа в правоохоронних органах не відбулась зокрема, БЕБ, яке не виправдало сподівань бізнесу, створює лише медійну активність, а реальні результати роботи в цілому відсутні. БЕБ продовжив каральну спрямованість політики, силовий та адміністративний тиск на бізнес. Адже змінилась лише вивіска на приміщенні, де  розташований офіс БЕБ, а до цього була податкова міліція міста Києва, однак методи роботи залишись старими».

Далі, Президент АППУ навів для прикладу  статистику ефективної роботи аналогічного органу як БЕБ — Служби фіскальної розвідки та розслідувань Королівства Нідерландів (FIOD), органу з надзвичайно потужним досвідом роботи ще з 1945 року, заснований Міністром фінансів Нідерландів Пітом Ліфтінком, який починав свою роботу, налічуючи лише шість співробітників і одного секретаря. Піт Ліфтінк вжив всі можливі заходи для того, щоб максимально швидко навести лад у фінансовому господарстві Нідерландів, відновивши збір податків і заснувавши FIOD, сьогодні цей орган налічує вже понад 1 500 осіб у 14 відділеннях по всій території Нідерландів. На офіційному сайті опублікований останній Зведений звіт діяльності органу за 2019 рік конфіскованих злочинних активів в мільйонах євро (включно зі штрафами), починаючи з 2016 року, за який було забезпечено до казни 363,7 млн. євро, за 2017 рік — 265,7 млн. євро та за 2018 рік вже 776,6 млн. євро. За інформацією з сайту органу всі ці досягнення відбуваються завдяки ефективній превенції злочинів шляхом аналізу тенденцій, які є одним з основних методів роботи FIOD, оскільки Королівство Нідерландів на сьогоднішній день є провідною цифровою державою. Аналітики FIOD здійснюють розслідувально — аналітичну роботу, використовуючи новітні технології, відстежуючи рух великих грошових потоків і одразу проводять аналіз потенціалу виникнення шахрайських схем та проводять ретельний моніторинг міжнародних та національних фінансових потоків. Це є свідченням високого та ефективного рівня роботи FIOD, яка забезпечує економічну безпеку в Нідерландах.

«Все це я навів з однією метою, щоб ми всі зрозуміли, як починали працювати практично з «нуля», ті, хто щиро вірив в світле майбутнє своєї країни. Подивився на сайті БЕБ, такий же аналогічний орган, який має одних Департаментів тільки 11, управлінь – 4 та 8 територіальних відділень. Що заважало ефективно працювати? Виконання кошторису бюро до 01 липня 2022 року свідчить, що касові видатки на утримання відомства становлять 81,4 млн. грн. Тобто, БЕБ коштує платникам податків 13,6 млн. грн на місяць. Це я Вам скажу просто жах», — з обуренням наголосив Грігол Катамадзе.

Президент АППУ акцентував увагу учасників заходу на словах, які говорив в своїй промові Роман Ващук щодо необхідності змінювати насамперед ментальність мислення прокурорів, зокрема: «пройшло вже 14 років з внесення змін в законодавстві, а в голові прокурорів цей прокурорський нагляд», —  зазначив Грігол Катамадзе.

Ще одним прикладом ефективної роботи  аналогічного органу, на думку Президента АППУ, є робота Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії. «При цьому, слід врахувати, що Грузія по всіх показниках в 10 разів менша України. Згідно Щорічного Звіту за 2022 рік, який є, у відкритому доступі на сайті Слідчої служби, за сумою коштів, стягнутих на користь державного бюджету Грузії та кількістю фактів запобігання злочинам, Слідча служба, за словами її керівника Сосо Рамішвілі, досягла рекордного рівня, що виразилося в виявленні 3017 фактів фінансово-економічних злочинів, що на 52,82% перевищує показник 2021 року, що складав 1974 факти. Так, в 2022 році на користь державного бюджету було мобілізовано 154, 8 млн. ларі, що еквівалентно 2121, 1 млн. грн, а Службою розслідувань нараховано 244,6 млн. ларі, що еквівалентно 3351,3 млн. грн», — відзначив Грігол Катамадзе.

«Я вважаю, що підписаний Бюро економічної Безпеки України 21 квітня 2022 року Меморандум про стратегічне партнерство та взаємодію зі Слідчою службою Міністерства фінансів Грузії, яка здійснює свою діяльність 14 років, дає можливість вже сьогодні БЕБ переймати досвід ефективного функціонування  у своїх колег для досягнення реальних, позитивних змін у своїй роботі»,- зазначив Грігол Катамадзе.

Під час своєї промови Президент АППУ, зокрема, зауважив: «Коли мені, як спікеру, 07 червня цього року на Економічному  форумі «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України» поставив запитання Дмитро Тузов  — модератор заходу, представляючи мене: «Гріголе, знаю Вас, як бійця за БЕБ на ефірах, конференціях, дивлячись на масштабні проблеми, Ви зберігаєте оптимізм?», я навіть не задумався на щирій своїй відповіді, зокрема: «Насправді, якщо б ми не були всі разом тут оптимістами, я думаю нас би тут зараз не було. А щоб правильно рухатися вперед, необхідно надати компетентну оцінку, що ми маємо на цей момент із  позитивними та негативними факторами, що впливають на діяльність БЕБ».

На глибоке переконання Грігола Катамадзе, БЕБ повинно стати національним координатором у процесі боротьби з економічною злочинністю та в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами демонструвати суспільству ефективність своєї діяльності та за підсумками своєї роботи, БЕБ повинен не тільки подавати Парламенту і КМУ Звіт про виконану роботу, а й публікувати  підсумки своєї роботи, щоб кожен зацікавлений міг з цим ознайомитися. Ця відкритість буде однією з запорук повернення довіри бізнес – спільноти до БЕБ. Так роблять в усіх успішних цивілізованих країнах.

Апелюючи до прикладів роботи аналогічних органів Королівства Нідерландів та  Грузії, Грігол Катамадзе, зазначив, що необхідна буде ще й імплементація міжнародного досвіду в діяльність перезапущеного Бюро економічної безпеки.

Наприкінці свого виступу Президент АППУ проінформував присутніх про створення за його ініціативи  влітку минулого року експертної групи, до якої входили представники всіх правоохоронних і контролюючих органів, зокрема на початковому етапі  брали участь представники БЕБ, але  через місяць – півтора «охолонули» до цього процесу, підготували весь масив, який регламентує його діяльність, та продемонстрував коротку Презентацію  результатів роботи Експертної групи, при цьому застережив: «Це наші ініціативи та розробки, які ми готові втілювати в життя».

Наостанок, Грігол Катамадзе наголосив: «Звісно я не можу вказувати що і як робити законодавцям, єдине, що я б хотів їм порадити – це, як найшвидше прийняти Законопроєкт  за № 9080 про внесення змін до Закону про БЕБ, який вже півроку зареєстрований. Відповідно до цього Закону, який передбачає ризик-орієнтований підхід діяльності органу та провідну роль аналітичного продукту, БЕБ повинен опрацювати та затвердити цілий перелік нормативних документів. Вони повинні були це зробити протягом тривалого часу свого існування».

Завершив Президент АППУ Грігол Катамадзе свою промову побажаннями  всім учасникам заходу спокою, Миру та якнайшвидшої Перемоги.

В ході   Форуму учасники заходу мали змогу в форматі конструктивного діалогу   обмінятись своїми думками та представити свої напрацювання по напрямках своєї роботи.