Зміни в оподаткуванні земельним податком лісових земель у 2019 році.

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким, зокрема, внесені зміни до повноважень місцевих рад в частині встановлення плати за землю та розмірів ставок земельного податку за лісові землі.

Ці зміни в першу чергу обумовлені тим, що Законом України від 10.07.2018 № 2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» з 15 серпня 2018 року була змінена норма статті 273 ПКУ щодо оподаткування земельним податком земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення незалежно від місця знаходження, згідно з якою «податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством», а окремих ставок для таких земель не було передбачено.

Тим самим було встановлено, що лісові землі підлягають оподаткуванню земельним податком у загальному порядку – за ставками, затвердженими рішеннями місцевих рад в межах ставок, визначених ПКУ.

Адже саме до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ).

Разом з тим, Законом № 2497 були внесені зміни до п. 273.3 ст. 273 ПКУ та визначено, що ставки земельного податку за 1 гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.

Однак, окремих ставок земельного податку для лісових земель ПКУ  не було встановлено.

Законом № 2628 змінена редакція п. 10.2¹ ст. 10 ПКУ, у зв’язку з чим місцеві ради обов’язково установлюють податок на майно в частині плати за землю, крім земельного податку за лісові землі.

Разом з тим, Законом № 2628 змінена редакція п. 10.3 ст. 10 ПКУ та встановлено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Отже, місцеві ради самостійно вирішують питання запровадження земельного податку за лісові землі, так як земельний податок за такі землі не є обов’язковим до запровадження.   

Щодо окремих розмірів ставок земельного податку за лісові землі, то Законом № 2628 внесені зміни до статей 274 та 277 ПКУ, згідно з якими для лісових земель встановлені наступні ставки податку:

— стаття 274 ПКУ (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено незалежно від місцезнаходження) – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

— стаття 277 ПКУ (стосується земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, як в межах так і за межами населених пунктів) –  не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Отже, ставки земельного податку за лісові землі встановлюють  в межах ставок, визначених ПКУ, місцеві ради.

Тут важливо звернути увагу на п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 ПКУ, згідно з яким рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Однак, у 2019 році не застосовуються вимоги підпункту 12.3.4 ПКУ.

Так, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 встановлено, що  у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Ця норма надає право органам місцевого самоврядування протягом року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в тому числі і в частині розміру ставок земельного податку. Акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів в дію (п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У зв’язку із прийнятими змінами та враховуючи, що з 1 січня 2019 року ПКУ встановлені нові ставки земельного податку для лісових земель, місцевим радам слід привести у відповідність до нових змін свої рішення. Такі рішення є обов’язковими до виконання і набирають чинності з урахуванням строків, визначених у них. Відповідно обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника для розрахунку земельного податку виникає з моменту оприлюднення  рішення відповідної ради, з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Платники земельного податку також мають пам’ятати, що податкова звітність з цього податку подається до відповідного контролюючого органу окремо по кожній місцевій  раді за відповідним кодом КОАТУУ.

Не слід забувати, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який, як визначає ст. 193 ЗКУ, містить відомості про цільове призначення земель, дані про їх кількісну і якісну характеристику, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами та призначений для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою визначення розміру земельного податку.

 Начальник управління захисту прав платників податків ВГО АППУ Катерина Гривнак