Ви запитували – ми відповідаємо

РЕНТНІ ПЛАТЕЖІ

Підприємство видобуває підземну воду із свердловини на власній земельній ділянці. Чи має таке підприємство сплачувати рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин?

Статтею 19 Кодексу України про надра (далі – Кодекс про надра) визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Користувачі надр зобов’язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано (ст. 24 Кодексу про надра).

Водночас, згідно з статтею 23 цього Кодексу землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, як визначає п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України,  є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі — спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Також платниками вказаної плати є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу).

При цьому, базою оподаткування рентною платою є вартість товарної продукції, яка обчислюється платником у порядку, визначеному п. 252.7 ст. 252 ПКУ і визначається за більшою з таких величин:

— фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції;

— розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції.

У випадку, якщо підприємство використовує обсяги видобутих підземних вод виключно для власних потреб, база оподаткування рентною платою визначається як сума витрат на добування та первинну переробку мінеральної речовини з метою приведення її до вимог відповідних стандартів.

Отже, якщо підприємство, яке не є фермерським господарством, здійснює видобуток підземної води, то воно є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Водночас, підприємству потрібно врахувати, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів (п.п. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу).

 

Чи буде сільгосптоваровиробник сплачувати рентну плату за спеціальне використання води у випадку видобування ним підземної мінеральної води?

Згідно із статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

— первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

— суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, сільськогосподарське підприємство, яке здійснює видобування підземних мінеральних вод, є платником рентної плати за спеціальне використання води.

При цьому слід звернути увагу на те, що якщо таке сільгосппідприємство є платником єдиного податку четвертої групи, то воно звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, то який коефіцієнт рентабельності воно має застосувати при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2019 року?

Як визначає п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, що обчислюється згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 цього Кодексу, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Якщо гірничими підприємствами порушено строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, то у такому випадку передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Так, у ІV кварталі 2019 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5 відс., 15,5 відс. та 13,5 відс., затверджені рішеннями Правління Нацбанку України від 05.09.2019 р. № 645-рш, від 24.10.2019 р. № 797-рш, від 12.12.2019 р. № 925-рш відповідно.

При цьому, тривалість дії облікової ставки: 16,5 відс. – 24 дні (01.10.2019 – 24.10.2019); 15,5 відс. – 49 днів (25.10.2019 – 12.12.2019); 13,5 відс. – 19 днів (13.12.2019 – 31.12.2019).

Для того, щоб обчислити податкові зобов’язання з рентної плати, необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за ІV квартал 2019 року, який відповідає 15,35 відс. та обраховується наступним чином: ((16,5 відс. х 24 дня + 15,5 відс. х 49 днів + 13,5 відс. х 19 днів) / 92 дні).

Отже, гірниче підприємство, яке порушило строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислює податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2019 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 46,05 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Нацбанку.

Підприємство включено до Реєстру великих платників податків. До якого контролюючого органу таке підприємство зобов’язано подавати звітність та сплачувати рентну плату за спеціальне використання води?

Згідно з абзацом третім п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) та отримання повідомлення від ДПС України про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік:

— за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр;

та:

— за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Платники податків, як визначає абзац перший п. 63.3 ст. 63 ПКУ,  підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Взяття на облік у контролюючих органах платників податків здійснюється відповідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України 09.12.2011 р. № 1588 (із змінами та доповненнями).

З урахуванням п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, в частині подання звітності, та п. 63.3 ст. 63 ПКУ підприємство, після включення його до Реєстру  ВПП подає звітність та сплачує рентну плату за спеціальне використання води:

— за водні об’єкти або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів, що розташовані у межах населеного пункту місцезнаходження територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДПС – до територіального управління Офісу великих платників податків ДПС такого міста;

— за водні об’єкти або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів, що розташовані за межами населених пунктів територіальних управлінь Офісу великих платників податків ДПС – до контролюючого органу за місцем розміщення таких об’єктів.

Фізична особа є користувачем радіочастотного ресурсу. При цьому вона не зареєстрована суб’єктом господарювання. Чи має така фізична особа подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України) та сплачувати цю плату до бюджету?

Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, як визначає п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу, є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі наступних документів:

— ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

— ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

— дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

— дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Тому, якщо фізична особа на підставі відповідного дозвільного документу отримала право користування радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування, то вона є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.

Згідно з п.п. п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Базовим податковим (звітним) періодом для цієї плати є календарний місяць.

Слід зазначити, що платник податків – фізична особа  зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у податковому органі.  При цьому платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ має подати податкову декларацію, яка затверджена наказом Мінфіну України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Мінфіну України від 07.11.2016 № 927) із змінами, невід’ємною частиною якої є Додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом здійснюється у додатку 4 прим. 1 до Декларації. Подається декларація щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, фізична особа, яка не зареєстрована суб’єктом господарювання, але є користувачем радіочастотного ресурсу, має щомісяця подавати декларацію разом з додатком 4 прим. 1 до органу держаної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання) та сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.

Платники такої плати мають також подати до податкового органу копії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою у місячний строк після їх видачі.

 

Начальник управління захисту прав

платників податків ВГО АППУ Катерина Гривнак 

Поділитись новиною:
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ