ПРОПОЗИЦІЇ ВГО АППУ ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ №1210 В ЧАСТИНІ АДМІНІСТРУВАННЯ ВРАХОВАНІ ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ

11 грудня цього року відбулося засідання Робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з обговорення Проекту Закону № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в частині адміністрування податків.
Участь в засіданні Робочої групи Комітету взяла Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства АППУ Ірина Білотіл, за результатами якого повідомила наступне.
Проект Закону за №1210 відпрацьовувався АППУ разом з Територіальними відділеннями АППУ в областях та платниками податків – членами АППУ. Отримані АППУ пропозиції були опрацьовані та направлені Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики листом від 06.12.2019 року за №860/3 з проханням, звернути увагу на ряд недоліків та протиріч, які містить даний законопроект.
Пропозиції/зауваження АППУ до законопроекту № 1210 в частині адміністрування стосувалися усунення дискримінаційних норм та таких, що посилюють податковий тиск на платників податків, а також тягнуть за собою корупційні ризики.
Так, пропозиції/зауваження АППУ (лист від 06.12.2019 року №860/3), які враховані в законопроекті № 1210 (до другого читання) та інші основні концептуальні зміни до нього, наступні:
— повернуто до діючої редакції п. 21.4 ПКУ щодо відповідальності посадових (службових) осіб контролюючого органу за неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, який попередньо безпідставно виключався законопроектом: «Посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи». Не зважаючи на те, що порядок притягнення службових осіб державних органів регулюється й іншими законодавчими актами (зокрема Законами України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», тощо), АППУ зауважувала, що відповідальність працівників контролюючих органів, які здійснюють свої повноваження на підставі Податкового кодексу України має бути додатково встановлена ще й нормами Податкового кодексу України;
— виключено положення про збільшення строку проведення документальних планових і позапланових перевірок, а також фактичних перевірок, що могло призвести лише до посилення податкового тиску на платників податків, оскільки більше часу їм необхідно було б приділяти питанням адміністрування податків (ст. 78, 82 ПКУ);
— виключено норму про збільшення періоду проведення перевірок понад період зберігання документів, встановлений Податковим кодексом (понад 1095 днів з дня подання звітності), що могло призвести до непорозумінь контролюючих органів з платниками податків та надавало контролюючим органам безпідставне право на донарахування податкових зобов’язань з підстав не надання до перевірки документів, термін зберігання яких минув — повернуто діючу редакцію статті 102 ПКУ;
— АППУ надавала свої застереження щодо запровадження «презумпції вини» платника податків, яка вноситься у главу «Відповідальність», шляхом внесення змін до п.109.1 та п.112.1 ПКУ — питання винуватості, встановлення обставин діяння та порядок притягнення до відповідальності визначаються зокрема нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. АППУ наголошувала, що таким чином, контролюючий орган наділяється ще й функціями органу досудового слідства та суду, що протирічить самій суті контролюючого органу, визначеного положеннями Податкового кодексу України (ст. 109 ПКУ).
Запровадження в межах Податкового кодексу України принципу винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення перенесено на 2021 рік, а питання створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків як постійно діючого дорадчого органу при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з розгляду скарг платників податків на рішення, прийняті контролюючими органами, яке планувалося перенести відповідно на 2022 рік, знаходиться на погодженні у Міністерства фінансів України;
— законопроектом пропонувалося застосовування фіксованого штрафу до всіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригування в розмірі 3400 грн. за кожну податкову накладну / розрахунок коригування (згідно п. 198.5 ст. 198, ст. 199 ПКУ), під який підпадали податкові накладні/ розрахунки коригування за звільненими операціями або оподатковуваними за нульовою ставкою, а також у разі нарахування ПДВ за операціями умовного продажу. Така пропозиція законопроекту була націлена на задоволення інтересів великого бізнесу та не враховувала інтереси малого бізнесу, який складає податкові накладні / розрахунки коригування на незначні суми, і штраф в розмірі 3400 грн. міг би перевищувати суму ПДВ або обсяг постачання за такою податковою накладною або розрахунком коригування. Прийнято рішення, що розміри штрафів будуть значно зменшені.
Інші основні концептуальні зміни до Проекту Закону № 1210:
— щодо контрольованих іноземних компаній (КІК): введення правила контрольованої іноземної компанії (стаття 392) перенесено на 2021 рік, тобто перший Звіт буде подано в 2022 за 2021 рік; протягом 2021-2022 років мінімальний розмір частки в КІК при спільному володінні декількох резидентів України, становить 25 і більше відсотків; вказано, що платники податків не притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності, за порушення пов’язані з КІК протягом 2021-2022 років; збільшено неоподатковуваний ліміт по КІК з 1 млн. євро до 2 млн. євро; строки перевірок по КІК, в тому числі із продовженням, обмежили до 1 роком;
— виключено положення про курсові різниці;
— різниця по процентам: різницю по процентам поширено лише на позики від нерезидентів, за виключенням фінансових установ та лізингових компаній; для її застосування введено прив’язку до власного капіталу; виключено норму про неможливість врахування процентів у наступному податковому періоді;
— зменшено розміри штрафів; до штрафів по КІК і ТЦУ також встановлено верхню межу, а також їх розмір прив’язано виключно до прожиткового мінімуму; виключено кваліфікуючу ознаку у вигляді ненадходження грошових зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат;
— чітко прописано, що акт перевірки не може розглядатись як заява про злочин;
— прописано спеціальні положення щодо подачі фінзвітності до декларації для компаній, що мають її обов`язково аудіювати;
— виключено положення про авансовий внесок по конструктивних дивідендах;
— виключено положення про різницю по роялті, що виплачується на користь ІСІ;
— виключено правки по ренті в частині газу;
— виключено правки по ПДВ в частині внесення до бази оподаткування по операціям імпорту;
— введено оподаткування для електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
— інтегровано положення із законопроекту за №2419 щодо єдиної юридичної особи;
— виключено правки по ренті в частині газу; ставку по ренті по залізним рудам прив’язано до курсу біржі IODEX CFR China 62% Fe, положення про зміну бази оподаткування по залізній руді виключено тощо.
На засіданні Робочої групи піднімалися також питання визначення вимог щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів в якості обов’язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення, визначення термінів позовної давності у разі подання уточнюючого розрахунку, порядок отримання під час проведення перевірки (розгляду результатів перевірки) пояснень від платника податку з питань, що стосуються предмету перевірки; порядок обміну інформацією між контролюючими органами та органам місцевого самоврядування про платників податків, розміри ставок, пільги тощо.
Робота над Проектом Закону № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» триває.
Пропозиції та зауваження до законопроекту № 1210 прийматимуться секретаріатом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики в термін не пізніше 15 грудня 2019 року.