Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2021 році.

21.01.2021 17:25

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком у складі податку на майно. Особливістю місцевих податків є те, що вони запроваджуються рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад. Повноваження відповідних рад щодо місцевих податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, буде нараховуватися у 2021 році фізичним особам – власникам нерухомості за 2020 рік.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, як визначає підпункт 266.5.1 Податкового кодексу України, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

Зверніть увагу! Враховуючи, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 року становила 4 723,00 грн., то граничний розмір ставок для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в 2021 році за звітний 2020 рік не повинен перевищувати 70,85 грн. за 1 кв.м бази оподаткування.

Зауважу, що згідно з пунктом п. 12.3 Податкового кодексу України сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Податкового кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII Податкового кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

У разі, якщо органи місцевого самоврядування у 2020 році не вносили зміни до рішення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то у 2021 році цей податок буде справлятись за ставками, що визначені у діючих попередніх рішеннях.

Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільги зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до діючого рішення.

На виконання Законів України від 30.03.2020 р. № 540 та від 13.05.2020 р. № 591 орган місцевого самоврядування у 2020 році був наділений правом приймати рішення в частині зменшення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Тобто, протягом 2020 року місцеві ради мали право зменшувати податкове навантаження шляхом зменшення розмірів ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Якщо такі рішення не приймались і рада не встановила нові ставки на 2021 рік, то у цьому році діятимуть ставки, які були затверджені на 2020 рік.

Зверніть увагу! Підпунктом 12.3.3 статті 12 Податкового кодексу зобов’язано місцеві ради надавати в електронному вигляді копії відповідних рішень до місцевих органів ДПС, які в свою чергу надсилають їх до Державної податкової служби України.

З інформацією щодо ставок податків, зборів, встановлених кожним органом місцевого самоврядування в Україні, можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням в розрізі областей.

Для уточнення інформації щодо прийнятих рішень платникам доцільно також звернутись до відповідної ради, на території якої знаходиться об’єкт оподаткування.

Базою оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Зверніть увагу! Сума податку збільшується на 25,0 тис. грн. на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

Важливо зазначити, що база оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

· для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;

· для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;

· для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).

Також слід зауважити, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 Податкового кодексу для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої Кодексом; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Наявні випадки, коли сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не лише встановили розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а й затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, тобто встановили окремі пільги щодо сплати цього податку.

Так, наприклад, відповідно до рішення Київської міської ради 23.06.2011 р. №242/5629 із змінами не є, зокрема, об’єктами оподаткування:

— будівлі дитячих будинків сімейного типу;

— гуртожитки;

— житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням Київської міської ради;

— об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

— об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

— об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Зверніть увагу! Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування.

Щодо тимчасово окупованих територій, то підпунктом 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

При цьому, нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 Податкового кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податкове (податкові) повідомлення-рішення про сплату суми (сум) податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу).

У випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Протягом останнього часу обговорюється законопроект, який, зокрема, стосується зміни бази оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення системи місцевого оподаткування)» пропонується встановити базою оподаткування оціночну вартість об’єкта житлової/нежитлової нерухомості, а розмір податку не має перевищувати 0,2 відс. – для житлової нерухомості та 0,3 відс. – для нежитлової нерухомості.

Законопроект передбачає можливість платника самостійно звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості об’єкта, якщо він не погоджується із нарахуваннями податку податковим органом.

Також передбачена норма, що якщо у власності фізичної особи станом на 1 січня звітного (податкового) року перебуває більше 5 об’єктів житлової нерухомості, то ставка податку, визначена рішенням місцевої ради, для шостого і кожного наступного з об’єктів нерухомості застосовується із збільшенням їх оціночної вартості на коефіцієнт 3.

Крім того, законопроектом передбачено скасування частини пільг щодо сплати податку на нерухоме майно, а чинну норму щодо збільшення податку на 25,0 тис. грн. для квартир більше 300 кв.м та будинків більше 500 кв.м пропонується скасувати. Однак, це лише законопроект, над яким ще потрібно працювати.

Хочемо акцентувати вашу увагу на тому, що Асоціація платників податків України постійно приймає та надалі буде приймати активну участь в опрацюванні законопроектів, зокрема тих, які стосуються питань оподаткування.

Тому звертаємося до членів Асоціації – платників податків при наявності проблем в оподаткуванні надавати їх разом з пропозиціями по їх врегулюванню нам для опрацювання та врахування при підготовці остаточних пропозицій Міністерству фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Катерина Гривнак — начальник управління захисту прав платників податків Генеральної дирекції ВГО АППУ