НАЙАКТУАЛЬНІШЕ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

Бажаєте перейти на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу – подайте заяву не пізніше 15 червня

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для І або ІІ групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Підприємці, які є платниками інших податків і зборів, можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує переходу, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, до заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV Податкового кодексу України.

Отже, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 15 червня цього року.

Як ФОП надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет та яка дата буде вважатися датою її подання?

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).  До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу, законів України №851 та № 2155 без укладення відповідного договору.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Разом з тим, Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Податкового кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:

http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання заяви фізичною особою-підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи-підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Зверніть увагу, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

 До якого податкового органу платник єдиного податку подає податкову декларацію та сплачує єдиний податок у разі зміни податкової адреси, яка пов’язана зі зміною адміністративного району?

Сплата єдиного податку платниками першої-третьої груп  та податкова декларація подається до податкового органу за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 та п. 296.4 ст. 296 Податкового кодексу відповідно).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 Податкового кодексу), а у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 Податкового кодексу).

Водночас, як визначає частина восьма статті 45 Бюджетного кодексу України,  у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного податкового органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588. із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 10.13 розділу Х вказаного Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема, фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділу VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 розділом Х Порядку;

2) до закінчення року платник податків обліковується в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

З 1 квітня 2021 року запроваджена форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752).

Вказаною формою передбачено подання звітності про нарахування ЄСВ до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ, у строки та порядку, що встановлені Податковим кодексом.

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку (першої-третьої груп) подає Декларацію за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) та сплачує єдиний податок за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку) – до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за основним місцем обліку.

Протягом якого періоду підприємцю потрібно зберігати первинні документи?

Фізичні особи-підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, які використовуються для обчислення і сплати податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Вимоги щодо зберігання первинних документів встановлені п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

У разі ліквідації платника податків первинні документи за період діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації (які зберігалися в податковому органі), в установленому законодавством порядку передаються органом податкової служби до архіву.

Зазначені терміни зберігання первинних документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу України.

Важливо, що при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат. Тому їх показники повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу.

Водночас, за незабезпечення зберігання первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу. Так, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Податкового кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Чи може підприємець повернути суму надміру сплаченого ЄСВ у випадку припинення його діяльності?

Податкові органи при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум ЄСВ керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. №6.

Повернення надміру або помилково сплачених сум ЄСВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку обліку платників ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. №1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», є надходження відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Фізична особа-підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати ЄСВ та закриття інтегрованих карток платника.

Пунктом 3 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. №5, визначено, що в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

— погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати ЄВ, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

— повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

— повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄСВ та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

— відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

— повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

За наявності нарахованих та/або несплачених сум ЄСВ або боргу (недоїмки) з ЄСВ, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника ЄСВ з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти ЄСВ (при відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄСВ на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

Чи є підставою для проведення позапланової документальної перевірки припинення діяльності підприємця?

Обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. При цьому, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені Податковим кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.

Разом з тим, зняття з обліку платників ЄСВ фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Право проводити у фізичних осіб-підприємців документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ  контролюючі органи використовують відповідно до положень статті 13 Закону № 2464. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому саме Податковим кодексом.

Отже, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, має здійснюватися за наявності визначених Податковим кодексом обставин.

Також потрібно звернути увагу на те, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених Податковим кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Тому при наявності визначених Податковим кодексом обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності, фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Чи може підприємець бути платником єдиного податку, якщо надає нерухоме майно в оренду як фізична особа і такий вид діяльності не зазначено в Реєстрі платників єдиного податку?

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Слід зауважити, що як зазначено частиною першою ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, підприємець може надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Платник єдиного податку змінив вид діяльності, однак не повідомив про це податковий орган. Яка відповідальність?

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до Реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види його господарської діяльності.

У разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, платники цього податку, як мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Так, при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 Кодексу).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 Кодексу).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 р. № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку».

Як визначає п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

При цьому Кодексом не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку першої-третьої груп заяви у разі зміни видів господарської діяльності.

Разом з тим, якщо відповідний контролюючий орган виявляє під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV Податкового кодексу, анулювання їх реєстрації проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.