Благодійна допомога, що отримується платниками податку на прибуток. Нюанси бухгалтерського обліку та ризики оподаткування

Тему гуманітарної (благодійної) допомоги ми систематично розкриваємо в статтях в різних аспектах оподаткування, але практична діяльність доводить актуальність цієї тематики не лише для неприбуткових організацій, але й для платників податку на прибуток.

На виклик сучасних вимог гуманітарними та благодійними питаннями опікуються не тільки юридичні благодійні утворення (фонди та організації), а й велика кількість відповідальних суб’єктів господарювання, керівники та власники яких усвідомлюють виклики, що стоять перед країною, та намагаються частково прийняти на себе економічний тягар вирішення воєнних та соціальних питань. Саме на відмінностях в бухгалтерському обліку благодійної (гуманітарної) допомоги, а також окремих питаннях оподаткування для отримувачів благодійної допомоги, які є платниками податку на прибуток, ми б хотіли зупинитись у цій публікації.

Юридично-правовий статус отриманої гуманітарної (благодійної) допомоги визначений профільними Законами України «Про гуманітарну

допомогу» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації», які, зокрема, визначають гуманітарну допомогу (надалі – ГД) та благодійну допомогу (надалі – БД) як активи, які отримуються та надаються безоплатно та мають ознаки цільового фінансування.

Для цілей оподаткування гуманітарна допомога є різновидом благодійної допомоги, оскільки Податковий кодекс України (ПКУ) не містить окремого опису порядку оподаткування гуманітарної допомоги, а фактично містить опис порядку оподаткування саме благодійної допомоги.

Що стосується бухгалтерського обліку БД та ГД, Міністерство фінансів України ще в грудні 1999 року видало наказ №298 (надалі– наказ МФУ №298 від 14.12.1999 або Порядок) з цього питання. Дія наказу поширюється на СГ, незалежно від видів діяльності та форм власності, крім бюджетних. Також суб’єктам господарювання варто враховувати для практичного застосування і Лист-роз’яснення МФУ №41020-06-5/8479 від 27.04.2022 року. В даних джерелах виокремлено порядок для отримувачів, тобто тих СГ, хто одержав ГД, та для набувачів, тобто тих осіб, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Відповідно до Порядку, як отримувачі так і набувачі відображають отриману ГД за дебетом відповідних рахунків обліку (грошових та матеріальних) та кредитом рахунку цільового фінансування та надходжень 48 Цільове фінансування і цільові надходження (з вибором відповідного субрахунку).

Національний стандарт бухгалтерського обліку 15 «Дохід» розділяє порядок визначення доходу в залежності від обставин подальшого використання отриманих безоплатно активів, тобто наявністю або відсутністю умов щодо цільового фінансування (його витрачання на виконання у подальшому певних заходів). А саме:

•          при наявності умов отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням таких умов;

•          при відсутності умов визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Тобто, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує

підтвердження того, що воно буде отримане та отримувач/набувач виконає умови щодо такого фінансування. Зазвичай виконання умов має засвідчуватись фактичним рухом (використанням) отриманих активів.

Так, набувачі, які отримали допомогу у вигляді ТМЦ на забезпечення власної статутної діяльності, відображають операції за кредитом відповідних рахунків обліку понесених витрат, та одночасним визнанням доходів, наприклад:

Дт 20 «Запаси» Кт 48 «Цільові надходження» – надходження безоплатних активів у вигляді благодійної допомоги;

Дт 23 «Виробництво» Кт 20 «Запаси» – списання отриманих безоплатно активів у виробництво;

Дт 48 «Цільові надходження» Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

У разі отримання у якості гуманітарної (благодійної) допомоги основних засобів, наприклад автомобіля, бухгалтерська логіка відображення операцій на рахунках обліку є схожою, але має нюанси:

Дт 10 «Основні засоби» Кт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» – надходження безоплатних ОЗ у вигляді благодійної допомоги;

*первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів на дату отримання дорівнює їх справедливій вартості та відображається в кореспонденції з рахунком 424 минаючи рахунки інвестицій, про що інформує лист МФУ від 17.11.2003 № 31-04200-04-55570 та п.13 Методичних рекомендацій з бухобліку ОЗ від 20.09.2003 року №561;

Дт 23 «Виробництво» Кт 13 «Знос необоротних активів» – нарахування амортизації у джерела формування витрат;

Дт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» Кт 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» (в сумі нарахованої амортизації).

Питання бухгалтерського обліку та документування операцій невідривно пов’язані та є підґрунтям для питань оподаткування. Зважаючи, що за положеннями ПКУ об’єкт оподаткування формується на основі розрахованого фінансового результату, скоригованого на податкові різниці, а сума визнаного доходу від безоплатно отриманих активів не є предметом податкових різниць, то можливо стверджувати, що для платників податку на прибуток уся сума визнаного доходу від оціненої вартості безоплатно отриманих активів (благодійної допомоги) включатиметься до фінансового результату. Рівно як і сформовані витрати в якості чи то списаної вартості активів, чи то суми розрахованої амортизації безоплатно отриманих ОЗ, також в повному обсязі впливатимуть на розрахований фінансовий результат до оподаткування.

Проте, на практиці платники податків найчастіше можуть стикнутися із проблемою оцінки безоплатно отриманого активу внаслідок або відсутності супровідних документів із визначеною вартістю безоплатно переданого активу, або відсутністю джерела інформації для встановлення ринкової вартості того чи іншого активу. Може мати місце і відсутність самого документального засвідчення факту здійснення передачі активу в якості благодійної допомоги. Саме такі недоліки в документуванні та/або відсутність документального підтвердження отримання та передачі благодійної допомоги отримувачами та фактичного використання її набувачами можуть спричиняти негативні податкові наслідки для платника податків. В листі-роз’ясненні МФУ № 41020-06-5/8479 від 27.04.2022 (про який вже йшла мова) розглянуто ситуацію, коли від контрагента у встановлений термін не надійшов первинний документ про господарську операцію. В цьому випадку інформацію про неї до облікових регістрів можливо занести на підставі внутрішнього документу, який має юридичну силу та доказовість (мова йде про бухгалтерську довідку або акт оприбуткування). В місяці надходження документу від контрагента, інформація про таку господарську операцію може бути відкоригована на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (акт чи бухгалтерська довідка) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Звісно, що можуть мати місце і інші нестандартні ситуації. Проте їх вирішення вже має покладатись на практичний досвід управлінського персоналу та бухгалтерської служби.

Джерело: «Юридичне об’єднання «ID ЛІГАЛ ГРУП» URL: https://id-legalgroup.com/blog/blahodijna-dopomoha-shcho-otrymuietsia-platnykamy-podatku-na-prybutok-niuansy-bukhhalterskoho-obliku-ta-ryzyky-opodatkuvannia-tetiana-savchuk-audytor-id-legal-group/?fbclid=IwAR0EM2MJKVSydlnvvyrH7QU8QmceypsehQCBsrt-2ufSpy-HyrUoz3ozunc