ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ у 2018 році.

  • 24.01.18 16:16

Обов'язком кожного власника землі та землекористувача, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, є сплата до відповідного місцевого бюджету плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.
Платниками цієї плати згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), постійні землекористувачі, орендарі земель державної та комунальної власності (орендодавцями таких земель є відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень).
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності – орендної плати.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) щорічно самостійно обчислюють суму податку та у термін не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного податкового органу податкову декларацію з плати за землю за встановленою формою. Останній день подання такої декларації на 2018 рік - 20 лютого 2018 року.
Нарахування сум податку громадянам проводиться податковими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою.
Постійні зміни податкового законодавства в частині плати за землю призводять до зміни щорічної суми цієї плати, і 2018 рік не є виключенням.
Так, Законом України від 07.12.2017 р. № 2245 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон № 2245) внесені зміни до ПКУ в частині справляння плати за землю, зокрема, щодо повноважень відповідних рад, застосування пільги із земельного податку для окремих категорій фізичних осіб, ставок земельного податку, індексації бази оподаткування, відповідальності фізичних осіб, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, оприлюднення інформації про ставки земельного податку та нормативну грошову оцінку земель тощо.

Повноваження місцевих рад
Законом № 2245 внесені зміни до статті 12 ПКУ, у якій підпункт 12.3.3 пункту 12.3 викладено у наступній редакції:
"12.3.3. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.
Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель».
Разом з тим, пункт 12.5 статті 12 ПКУ доповнено новим абзацом наступного змісту:
«Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі, до таких платників податку, штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності відсутні».
Як бачимо, з 1 січня 2018 року прийнята нова норма, яка зобов'язує Державну фіскальну службу України на своєму офіційному веб-сайті до 15 липня поточного року оприлюднювати наступну зведену інформацію:
- про розмір та дату встановлення ставок плати за землю на відповідних територіях;
- про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Крім того, передбачено звільнення платників від відповідальності за порушення податкового законодавства, якщо розміщена на офіційному веб-сайті ДФС України інформація не відповідає даним офіційно оприлюдненого органом місцевого самоврядування рішення про встановлення плати за землю на відповідній території.
Виникає запитання, чому можуть виникнути розбіжності у вказаній інформації, якщо у будь-якому випадку первинну інформацію формують місцеві ради, які з одного боку, оприлюднюють свої рішення про встановлення плати за землю на відповідній території (в яких вказуються і ставки податку) та рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, а з іншого - надсилають таку інформацію до податкових органів на місцях.
Слід також зазначити, що пунктом 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2245 встановлено, що до 1 лютого 2018 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), направляє в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (Державної фіскальної служби України), який в свою чергу оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.
Виникає запитання, чи доцільним є розміщення такої інформації на офіційному веб-сайті ДФС України та яка саме інформація має оприлюднюватись, якщо витяги із технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки органи Держгеокадастру видають по кожній конкретній земельній ділянці. Крім того, управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснює саме Держгеокадастр, а рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідними радами та оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін.
Необхідно звернути увагу також на те, що пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2245 встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, в тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Так як у 2018 році вимоги підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ, який визначає, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, не застосовуються, то тим самим надано право сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад протягом 2018 року вносити зміни до своїх рішень про встановлення плати за землю, в т.ч. в частині ставок земельного податку.

Нові фіксовані ставки земельного податку
З 1 січня 2018 року встановлені фіксовані ставки земельного податку за земельні ділянки залізниць та гірничодобувних підприємств.
Так, Законом № 2245 статтю 284 ПКУ доповнено пунктом 284.4, яким встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць в межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
Зверніть увагу, що стаття 274 ПКУ встановлює ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), а стаття 277 – за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено.
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1. ст. 274 ПКУ).
За земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні (крім державної та комунальної форми власності) ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.2. ст. 274 ПКУ).
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проведена, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (ст. 277 ПКУ).
Відповідно до пункту 12.4 статті 12 ПКУ податкове зобов’язання із земельного податку обчислюється за ставками, встановленими рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Отже, для того, щоб залізниці та гірничодобувним підприємствам правильно визначити суму податкового зобов’язання із земельного податку на 2018 рік, необхідно ознайомитись із рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, визначити, яка саме ставка встановлена відповідною радою в межах чи за межами населеного пункту з урахуванням того, встановлена чи не встановлена нормативна грошова оцінка земель, і виходячи з цього розрахувати суму земельного податку за встановленою ПКУ ставкою.
Індексація нормативної грошової оцінки землі
Базою оподаткування для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, що визначається у порядку, встановленому статтею 289 ПКУ. Такий коефіцієнт прямо залежить від індексу споживчих цін за попередній рік.
Однак, Законом № 2245 у розділі ХХ «Перехідні положення» ПКУ підрозділ 6 «Особливості справляння плати за землю» доповнено новим пунктом 9, яким встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Отже, незважаючи на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, який визначається в залежності від індексу споживчих цін за 2017 рік, при обчисленні суми податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2018 рік нормативна грошова оцінка земель за 2017 рік не індексується.
Зверніть увагу, що витяг з технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в обов’язковому порядку подається платниками до податкової декларації з плати за землю лише при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю), а надалі – у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності
З 1 січня 2018 року в черговий раз змінена норма ПКУ в частині мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка є однією із форм плати за землю.
Так, Закон № 2245 змінив редакцію підпункту 288.5.1 пункту 288.1 статті 288 ПКУ, згідно з якою розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), – у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.».
Отже, орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності при складанні податкової декларації з орендної плати за такі земельні ділянки на 2018 рік мають врахувати, що сума податкового зобов’язання з цієї плати не може бути меншою, ніж встановлена підпунктом 288.5.1. ПКУ, і прямо залежить від розміру земельного податку.

Пільги та відповідальності фізичних осіб
1. Якщо до 1 січня 2018 року визначалось, що звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1.статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах відповідних граничних норм, встановлених підпунктами 281.2.1 – 281.2.5 пункту 281.2 статті 281 ПКУ, то з 1 січня 2018 року Законом № 2245 змінена редакція першого абзацу пункту 281.2 статті 281 ПКУ, тим самим знято обмеження щодо застосування такої пільги для однієї земельної ділянки.
Так, відповідно до пункту 281.2 статті 281 ПКУ, звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1.статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
2. Запроваджена нова норма, згідно з якою фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо податковий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення з цієї плати у строки, встановлені ПКУ (статтю 287 ПКУ доповнено новим пунктом 287.9).

Оновлена звітність з плати за землю
Власники землі та землекористувачі – платники плати за землю подають податкову декларацію з цієї плати на 2018 рік за оновленою формою.
Зміни до форми декларації, затвердженої наказом № 560 від 16.06.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 03.07.2015 за № 783/27228, внесені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за № 225/30093.

Управління захисту прав платників податків ВГО  АППУ

Є питання?
Зв'яжіться з нашим фахівцем!
(0332) 78-52-23