Чорнобиль та податкові пільги

  • 25.04.18 17:14

Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами та доповненнями), (далі – Закон № 796), визначено коло осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (ст. 9 Закону № 796), та окремо категорії таких осіб саме для встановлення пільг і компенсацій (ст. 14 Закону № 796).

Так, відповідно до ст. 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім встановлених категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Також, абзац 4 пункту 3 ст. 32 розділу IV Закону № 796 передбачає, що місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни, а також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.

Отже, Закон № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначає 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Встановлені розділом IV Закону № 796 компенсації та пільги стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Цим же розділом Закону № 796 встановлені пільги, що стосуються оподаткування. Зокрема, згідно з:

- пунктом 18 статті 20 – громадяни, які віднесені до 1 категорії, мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
- пунктом 1 статті 21 – громадянам, що віднесені до 2 категорії, надаються пільги, передбачені пунктом 18 статті 20 цього Закону, тобто такі особи також мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
- пунктом 15 статті 22 – особам, які віднесені до 3 категорії, надається звільнення від плати за землю.

Отже, Законом № 796 особам, віднесеним до 1 та 2 категорій, надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, а особи, які віднесені до 3 категорії, звільняються від плати за землю.

Перш ніж розглянути по яких саме податках та зборах встановлені пільги для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, необхідно зазначити наступне.

Пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України (далі – Податкового кодексу) встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення саме Податкового кодексу.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Податкового кодексу, податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності відповідних підстав.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу).
Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом, рішеннями органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу (п. 30.5 ст. 30 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 30.9. статті 30 Податкового кодексу податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.

Зверніть увагу: встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Податкового кодексу України Верховною Радою України, сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно із ст. 8 Податкового кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Перелік загальнодержавних податків та зборів визначений п. 9.1 ст. 9 ПКУ.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 ПКУ).
До місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок, а до місцевих зборів – збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір (п. 10.1 та 10.2 ст. 10 Податкового кодексу). При цьому податок на майно включає в себе плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зверніть увагу: будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. (п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу).
Крім того, як визначає п. 7.4. ст. 7 Податкового кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Земельний податок

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб встановлені статтею 281 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 281.1.5 п. 281.1 цієї статті від сплати земельного податку звільняються, зокрема, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто, звільнення від сплати земельного податку не прив’язується до окремих категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. визначених Законом №796.

Таке звільнення поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах наступних граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 га (п.п. 281.2.1. п. 281.2. ст. 281 ПКУ);

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 га, в селищах - не більш як 0,15 га, в містах - не більш як 0,10 га (п.п. 281.2.2. п. 281.2. ст. 281 ПКУ);

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 га (п.п. 281.2.3. п. 281.2 ст. 281 ПКУ);

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 га (п.п. 281.2.4. п. 281.2. ст. 281 ПКУ);

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 га (п.п. 281.2.5. п. 281.2. ст. 281 ПКУ).

При цьому слід врахувати, що якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то вона до 1 травня поточного року має подати письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).

Крім того, стаття 283 Податкового кодексу визначає земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню.
Так, зокрема, відповідно до п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу не сплачується земельний податок за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства.

Зверніть увагу: таке звільнення від земельного податку стосується всіх власників землі та землекористувачів – платників земельного податку, як юридичних так і фізичних осіб, об’єктом оподаткування для яких є вказані земельні ділянки – сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій.

Податкове законодавство також надає право органам місцевого самоврядування встановлювати пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 ПКУ). У випадку, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
При цьому, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Зверніть увагу: з урахуванням п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу, особи – платники земельного податку можуть здійснити з податковим органом звірку даних щодо права на користування пільгою із земельного податку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 ст. 266 Податкового кодексу.
Як встановлено п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) рік.
Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Отже, пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності таких осіб – платників податку, визначені незалежно від їх соціального статусу, майнового стану та рівня доходів. Ця пільга стосується також всіх категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Водночас, місцеві ради можуть встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб.

Зверніть увагу: пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 Податкового кодексу для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 цього Кодексу; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Слід зазначити, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є обов’язковим до запровадження відповідними місцевими радами.

Податок на доходи фізичних осіб

Особи, віднесені Законом № 796 до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на податкову соціальну пільгу.

Так, відповідно до п.п. «в» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З урахуванням того, що прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) складав на 1 січня 2016 року – 1378,00 грн., на 1 січня 2017 року – 1600,00 грн., на 1 січня 2018 року – 1762,00 грн., то розмір податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1. п. 169.1 ст. 169 ПКУ, становить у 2016 році – 689,00 грн., у 2017 році – 800,00 грн., у 2018 році – 881,00 гривня.

Отже, враховуючи розмір соціальної податкової пільги, визначеної п.п. 169.1.1. п. 169.1 ст. 169 ПКУ (50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць)), розмір податкової соціальної пільги для платників податку, віднесених законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, становить у 2016 році – 1033,5 грн., у 2017 році – 1200,0 грн., у 2018 році – 1321,50 грн.).

Разом з тим, необхідно врахувати, що податкова соціальна пільга, як визначено п.п. 169.4.1. п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, тобто не перевищує: у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 гривень.

Кожна особа має право скористатись пільгою по сплаті податку або збору, платником якого вона визначена Податковим кодексом України, якщо така пільга передбачена нормами цього Кодексу.


Катерина Гривнак
Начальник управління захисту прав платників податків ВГО АППУ

 

ВГО "Асоціація платників податків України"пропонує приєднатись до членів Асоціації - найбільшого бізнес-об"єднання в Україні по захисту законних прав та інтересів платників податків.   

 

Стати членом АППУ

Послуги для платників податків

Привілеї членів АППУ

Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист

Розміри членських внесків

Є питання?
Зв'яжіться з нашим фахівцем!
097 658-56-99