Актуальні відповіді на запитання: ПДВ

  • 02.04.18 13:14

Асоціація платників податків України доводить до відома та використання в роботі відповіді Державної фіскальної служби України на найбільш актуальні запитання з податку на додану вартість, які надійшли від платників податків.

Протягом якого часу платник податку має право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної, складених до 03.12.2017?

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові накладні, отримані з Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Починаючи з 03.12.2017 у зв’язку з прийняттям Закону України від 09 листопада 2017 року № 2198-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» змінено період, протягом якого отримувач товарів/послуг має право віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, з 365 календарних днів на 1095 календарних днів.
Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Частиною першою ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, починаючи з 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних (cкладених як до зазначеної дати, так і після неї), можуть бути віднесені до складу податкового кредиту:
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.

Яким чином може бути віднесена до податкового кредиту сума ПДВ, на підставі податкової накладної своєчасно не включеної до складу податкового кредиту, якщо з дати її складання не минуло 1095 календарних днів?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Разом з цим, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Враховуюючи вищевикладене, платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

Чи діють граничні терміни реєстрації податкових накладних, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу для зведених податкових накладних, які складаються згідно з п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу?

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, не-оборотні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, зокрема згідно з пп. «б» цього пункту, — в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, та операцій, передбачених п. 197.11 цієї статті).

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

• в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
• в операціях, звільнених від оподаткування;
• в операціях, що здійснюються платником податку в межах його балансу, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
• в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладено в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в ЄРПН згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246. Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН встановлено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

За порушення граничного строку, визначеного ст. 201 Кодексу для реєстрації податкових накладних у ЄРПН, або відсутність такої реєстрації до платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН, згідно зі ст. 1201 Кодексу застосовуються штрафні санкції у визначених розмірах.

Проте штрафні санкції, передбачені ст. 1201 Кодексу, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/пос-луг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, до такого платника застосовуються штрафні санкції згідно зі ст. 1201 Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Підприємство склало зведену податкову накладну виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів. Чи можна до цієї накладної (та на яку дату) скласти розрахунок коригування у разі зменшення вартості придбання таких товарів?

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни, зокрема, придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена, зокрема, згідно зі ст. 188 Податкового кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
• іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (у тому числі зведеній), складеній на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 («15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 Податкового кодексу, над фактичною ціною постачання»). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається, а у її рядках, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, які, зокрема, не видаються отримувачу, підлягають реєстрації у ЄРПН таким платником.

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, якщо після реєстрації у ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни прид¬бання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.

До якого контролюючого органу платник ПДВ (ЮО та ФОП) подає реєстраційну заяву за формою № 1 -ПДВ з позначкою «Перереєстрація», декларацію з ПДВ та сплачує податок у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району?

Перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, здійснюється згідно з вимогами ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та розд. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Мін’юсті 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Для перереєстрації платник ПДВ (юридична особа та фізична особа -підприємець) подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» (п. 183.7, п. 183.15 ст. 183 р. V ПКУ, п. 4.2 р. IV Положення № 1130).
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 із змінами (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 10.13 р. X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків, що пов’язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці:
одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку № 1588 без подання заяви платником податків;
до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись па території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).
Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку). Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588, є:
юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України;
відокремлені підрозділи юридичної особи;
особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Враховуючи викладене, платник ГІД В (юридична особа та фізична особа – підприємець) у разі, зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з: позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку). При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата IIДВ суб’єктами господарювання здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

Чи мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 01.12.2017, реєстрацію яких було зупинено, та щодо яких не подано пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування?

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 117) платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 01 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується Постановою № 117.

Чи потрібно платнику податку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за товарами, які були придбані для часткового використання в оподатковуваних операціях, а частково — ні, якщо постачальником за цією операцією не зареєстровано податкову накладну і платником відповідно не включено суму ПДВ за придбаними товарами до складу податкового кредиту?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Пунктом 199.1 ст. 199 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

Таким чином, Податковим кодексом не встановлено залежності нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Кодексу в разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних.

Отже, податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, нараховуються платником податку у звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту незалежно від того, чи були фактично включені такі суми ПДВ до податкового кредиту.

На яку дату та яким чином складаються розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, у разі зміни номенклатури товарів/послуг?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, яка передбачає, зокрема у розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).
Отже, якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури товарів/послуг, постачальник (продавець) на дату постачання товарів/послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, у якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).
Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується.
Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної: для анулювання товару, зазначеного у рядку «2» податкової накладної, у графі 1 зазначається номер рядка «2» і зі знаком «-» вказуються показники щодо такого товару;
для додавання нового товару (номенклатури), у графі 1 вказується «4» і зі знаком «+» вказуються показники щодо нового товару.
У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Відповідно до укладеного договору комісії на придбання товарів у нерезидента платник податку — комісіонер має сплатити суму ПДВ при митному оформленні цих товарів з власного поточного рахунку. Як здійснюється оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у такому випадку?

Як передбачено ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі ст. 1013 Кодексу у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Для цілей оподаткування постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. «е» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.

Пунктом 189.4 ст. 189 цього Кодексу встановлено, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 цього Кодексу.

Водночас норма п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 цієї статті).

Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Водночас відповідно до п. 198.6 цієї статті не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває товари у нерезидента та сплачує при їх розмитненні ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у комітента — власника таких товарів на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути зазначений як одержувач (власник) товару.

При цьому комісіонер визначає податкові зобов’язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, виходячи із суми комісійної винагороди за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг.

Зміни у порядку реєстрації платників ПДВ

Державна фіскальна служба України листом від 20.03.2018 № 8113/7/99-99-08-01-04-17 інформувала Головні управління ДФС в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС, що 16.03.2018 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 р. № 7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 р. за № 151/31603 (далі – наказ № 7).

Затвердженими наказом № 7 змінами до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, зі змінами (далі – Положення), врегульовано наступне.
1. Змінами до пунктів 2.5, 2.6 розділу II Положення розмежована компетенція територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до повноважень, визначених підпунктом 191.1.9 пункту 191.1 статті 191, підпунктом 193.1.3 пункту 193.1 статті 193 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Зокрема встановлено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними на них повноваженнями.
2. Пункт 3.15 розділу III Положення доповнено новим абзацом для доопрацювання питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненої шляхом перетворення.
Виходячи із особливостей реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи, визначений порядок дій контролюючого органу у випадку якщо юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням.
Встановлено, що у цьому випадку контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Таке рішення приймається згідно з підпунктом «б» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу лише після спливу встановленого 10-денного строку та у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації платником ПДВ (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата завершення перетворення) або перереєстрації платника ПДВ (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платника ПДВ – юридичної особи, припиненої в результаті перетворення).
3. Змінами до пунктів 5.6, 5.8, 5.10 розділу V Положення та змінами до додатка 5 до Положення розширений перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та, відповідно, підписувати рішення про скасування цих рішень.
Зокрема, передбачена можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за ф. № 6-РПДВ та ф. № 7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень, не тільки керівником, але й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу.
При цьому встановлено, що примірники рішень за ф. № 6-РПДВ та ф. № 7-РПДВ зберігаються у контролюючих органах, які приймали ці рішення.

ВГО "Асоціація платників податків України"пропонує приєднатись до членів Асоціації - найбільшого бізнес-об"єднання в Україні по захисту законних прав та інтересів платників податків.   

 

Стати членом АППУ

Послуги для платників податків

Привілеї членів АППУ

Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист

Розміри членських внесків

Є питання?
Зв'яжіться з нашим фахівцем!
097 658-56-99