Загальні положення про митну вартість товарів

  • 19.12.14 11:26

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 Митного кодексу України.

Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних. При цьому слід ураховувати, що:

- термін „носій інформації” не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої;

- термін „програмне забезпечення” не стосується звукових, кіно- та відеозаписів.

Проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що:

- проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари;

- положення щодо фінансування укладені у письмовій формі;

- покупець може продемонструвати, що:

а) такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

б) процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане.

Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було фінансування надане саме продавцем, банком або іншою фізичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцінюватимуться за методом іншим, ніж метод за ціною договору (контракту).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою (далі – декларантом) під час декларування товарів у порядку, встановленому главою 8 та розділом VIII Митного кодексу України.

Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її в порядку, визначеному Митним кодексом України та іншими законами України.

 

Обовʼязки та права декларанта під час заявлення митної вартості товару

 

Обовʼязки декларанта

Права декларанта

заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митницею;

надавати митниці додаткові відомості (за наявності) у разі потреби уточнення інформації;

подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обʼєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митницею заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта з рішенням митниці про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митницею;

у разі незгоди декларанта з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митницею відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України;

нести всі додаткові витрати, повʼязані з коригуванням митної вартості або наданням митниці додаткової інформації.

проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

 

оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 Митного кодексу України, рішення митниці щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митниці щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 Митного кодексу України для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

 

приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

 

отримувати від митниці інформацію щодо підстав, з яких митниця вважає, що взаємозвʼязок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

 

у випадках та в порядку, визначених Митним кодексом України, вимагати від митниці надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

 

у випадках та в порядку, визначених Митним кодексом України, вимагати від митниці надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

 

ДЕКЛАРАЦІЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митниці, яка проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається у разі:

- якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 Митного кодексу України, і якщо вони не включалися до ціни;

- якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 Митного кодексу України;

- якщо покупець та продавець повʼязані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта.

Декларація митної вартості не подається, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

 

ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ДЕКЛАРАНТОМ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЯВЛЕНОЇ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

Одночасно з митною декларацією декларант подає митниці документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

 

Документами, які підтверджують митну вартість товарів

Додаткові документи

Додаткові документи (за наявності) щодо взаємозвʼязку

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пʼятій і шостій статті 52 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повʼязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

1) виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

2) довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обʼєктом купівлі-продажу);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повʼязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

3) розрахунок ціни (калькуляція).

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) виписку з бухгалтерської документації;

 

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

 

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

 

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

7) копію митної декларації країни відправлення;

 

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

 

 

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені вище.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Зазначимо, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів мають право видавати такі спеціалізовані експертні установи, як:

- Державне підприємство «Держзовнішінформ» (http://dzi.gov.ua/about);

- Державний гомологічний центр (інформація щодо природного каміння та виробів з нього) (http://www.gems.org.ua/ua/s1.htm);

- Торгово-промислова палата України (http://www.kiev-chamber.org.ua/exp12-ua);

- Державне підприємство «Укрпромзовнішекспертиза» (http://www.expert.kiev.ua/ua/prise-expertise/expertize);

- інші офіційно уповноважені організації.

 

КОНТРОЛЬ ПРАВИЛЬНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ЇЇ КОРИГУВАННЯ

Процедура контролю правильності визначення митної вартості товарів та її коригування закріплена у статтях 54, 55 Митного кодексу України. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митницею під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів.

 

Права й обовʼязки митниці під час здійснення контролю за митної вартістю товарів

 

Права митниці

Обовʼязки митниці

1) здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

2) письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митницею заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта з рішенням митниці про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митницею;

у разі незгоди декларанта з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митницею відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

 

5) звертатися до митниць інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

 

6) застосовувати інші передбачені Митним кодексом України форми митного контролю.

 

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митницею шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом (ціна договору) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, у разі відсутності зауважень щодо застосування основного методу здійснюється митницею шляхом перевірки наданого декларантом розрахунку. Слід мати на увазі, що основний метод визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до режиму імпорту, застосовується у разі, якщо (частина 1 статті 58 Митного кодексу України):

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування митної вартості;

- покупець і продавець не повʼязані між собою особи або хоч і повʼязані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом митниця також перевіряє, чи були включені в заявлену митну вартість всі її складові (у разі якщо такі витрати не включені в ціну, що була фактично сплачена та/або підлягає сплаті за товар), а саме:

1) витрати покупця:

- комісійна, брокерська винагорода, за винятком комісійної винагороди за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, повʼязаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі товарів;

- вартість ящиків тари (контейнерів) та / або іншої упаковки, яка для митних цілей вважається одним цілим з товарами;

- вартість упаковки або пакувальних матеріалів і робіт, повʼязаних з упаковкою товарів;

2) належним чином розподілена вартість зазначених нижче товарів і послуг, якщо такі товари і послуги поставляються покупцем (прямо або опосередковано) безоплатно або за заниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та/або продажем на експорт в Україну товарів, якщо така вартість не включена в ціну, що була фактично сплачена та / або підлягає сплаті за товари:

- сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектуючих тощо, з яких складаються товари;

- інструментів, штампів, шаблонів тощо, використаних у процесі виробництва товарів;

- матеріалів, витрачених у процесі виробництва товарів (паливо, мастильні матеріали тощо);

- інженерних і дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів, креслень, здійснених не на території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів;

3) роялті й інші ліцензійні платежі, що стосуються товарів та які покупець повинен прямо чи опосередковано оплачувати продавцю (як умову продажу товарів), якщо такі платежі не включаються до ціни, фактично сплачену та/або підлягає сплаті за товари;

4) відповідна частина виручки, прямо або опосередковано передається продавцеві, від будь-якої подальшої реалізації товарів, їх використання та/або розпорядження ними на митній території України;

5) витрати на транспортування товарів до аеропорту, порту та/або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження/вивантаження та/або обробку товарів, повʼязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту та/або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування товарів.

За підсумками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця або визнає заявлену декларантом митну вартість товарів, або приймає письмове рішення про її коригування.

Митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих причин вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні дані про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, якщо:

- декларант неправильно зробив розрахунок митної вартості;

- якщо декларант у випадках, передбачених Митним кодексом України, не надав документи, що підтверджують митну вартість товарів, або у наданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та/або відомості щодо ціни, яка була сплачена та/або підлягає сплаті за товари;

- обраний декларантом метод визначення митної вартості товарів не відповідає вимогам Митного кодексу України;

- отримання митницею документально підтвердженої інформації від митниць інших держав про недостовірність заявленої декларантом митної вартості товарів.

При цьому, якщо під час проведення митного контролю митниця не може аргументовано довести, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість товарів визнається автоматично.

Крім того, декларант може провести консультації з митницею з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товарів на підставі наявної в митниці інформації. На вимогу декларанта консультації можуть проводитися в письмовому вигляді.

Рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту, приймається митницею у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митницею виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів заповнюється посадовою особою митниці, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів в електронному вигляді, завіряється електронним цифровим підписом і відправляється електронним повідомленням. У разі подання митної декларації на паперовому носії рішення про коригування митної вартості роздруковується у двох примірниках, один з яких вручається під розписку або надсилається поштою з повідомленням про вручення декларанту, а другий залишається в митниці. Рішення митниці про коригування митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митниці інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митницею;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування;

- інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митниці про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митницею;

у разі незгоди декларанта з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів і надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеному митницею;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 „Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору”.

У разі прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів декларант може здійснити таке коригування в строк не пізніше 10 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, якщо товари не розміщені на складі тимчасового зберігання або на складі митниці. У разі незгоди декларанта з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів митниця на підставі звернення декларанта випускає декларовані товари у вільний обіг за умови оплати митних платежів відповідно до митної вартості цих товарів, визначеною декларантом, і забезпечення оплати різниці між сумою митних платежів, нарахованих відповідно до рішення митниці про коригування митної вартості товарів, та сумою митних платежів, нарахованих відповідно до заявленої декларантом митною вартістю товарів. Термін дії відповідних гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Протягом 80 календарних днів з дня випуску товарів у вільний обіг декларант може надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. У разі подання декларантом додаткових документів митниця розглядає такі документи протягом 5 робочих днів з дня їх подання та приймає письмове рішення про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Якщо в зазначений термін митницею не надано декларанту відмова у визнанні заявленої митної вартості, вважається, що декларантом митна вартість товарів визначено правильно.

Субʼєкти зовнішньоекономічної діяльності далеко не завжди користуються своїм правом на оскарження рішень митниць про коригування митної вартості товарів, зокрема, в судовому порядку. У той же час слід звернути увагу, що сьогодні судова практика в більшості випадків йде шляхом задоволення обґрунтованих позовних вимог субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів від 07.05.2014 № 10441/7 / 99-99-10-03-01-17 за період січень - лютий 2014 суди задовольнили 61% позовів субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності за даною категорією справ. Основною причиною винесення судами рішень на користь субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності є відсутність допустимих доказів неможливості застосування основного методу (ціна договору) визначення митної вартості імпортованих товарів. Відповідно до існуючої судової практики право вимагати надання додаткових документів і відмовляти в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митної вартості товарів виникає у митниці у разі наявності обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості товарів. При цьому сумніви є обґрунтованими, якщо в документах присутні невідповідності, ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Митниці у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів зобовʼязані вказувати конкретні обставини, що викликають обґрунтовані сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі поданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей і вказувати документи, подання яких може усунути існуючі в митниці обґрунтовані сумніви. Якщо митниця вважає, що представлених декларантом документів недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вона повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів не підтверджені, чому на підставі наданих документів неможливо підтвердити такі складові і які документи необхідні для їх підтвердження.

Є питання?
Зв'яжіться з нашим фахівцем!
097 658-56-99