Питання - Відповіді

29.10.2014

Про податки в коаліційній угоді Блоку Петра Порошенка

На сайті solydarnist.org  опубліковано проект  коаліційної угоди,  запропонованої Блоком Петра Порошенка для обговорення переможцям парламентських виборів 2014 року. Текст проекту "тільки для цілей обговорення" нараховує 48 сторінок.

У коаліційній угоді велика увага приділяється питанням регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання та безпосередньо податковим питанням. Їх вивчення та аналіз дають можливість створити уяву про плани парламентськоїбільшості щодо реформування господарських відносин та податкової сфери на найближчі роки.

Оновлення податкової сфери торкатиметься також організації роботи податкової служби, яка в коаліційній угоді не виділена окремо з державної служби, але якої стосуватимуться всі новації в організації державного управління, кадрової комплектації, організації контрольно-перевірочної роботи та організації антикорупційного контролю, передбачені угодою.  Нашим читачам буде цікаво дізнатись, що угодою передбачено:

  • скасування кримінальної відповідальності за провокацію підкупу, що здійснена в рамках оперативно-розшукової діяльності, та активне використання провокації підкупу для виявлення корупціонерів (п.1.4 розділу 1 частини Б «Реформи»);
  • об’єднання фондів соціального страхування в єдиний Фонд соціального страхування на базі Пенсійного фонду, який буде забезпечувати виплату пенсій та усіх інших виплат в межах соціального страхування (пп. «а» п.13.1 розділу 13 частини Б «Реформи»).

Угода розглядає податкові питання як такі, регулювання яких створює базу для здійснення децентралізації державного управління, на якій наголошується як на основі політичної реформи. Передбачається «забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності місцевих бюджетів, за якої бюджетний процес на місцях не залежить від прийняття Державного бюджету, а частка податку на прибуток та податок на доходи фізичних осіб залишиться в місцевих бюджетах» (пп. «с» п.3.1 розділу 3 частини Б «Реформи»).

На наш погляд це положення угоди потребує уточнення в частині ПДФО, адже на сьогоднішній день ПДФО в більшості регіонів (крім м. Києва) повністю належить до дохідних джерел місцевих бюджетів. Тому закріплення за доходами місцевих бюджетів   надходжень  ПДФО не можна розглядати як базу для розширення повноважень органів місцевого самоврядування.

Введення інституту фінансової медіації (у разі якщо платник податків оскаржує в адміністративному порядку фінансову претензію, він може пропонувати Державній фіскальній службі процедуру примирення шляхом сплати частини збитків, а інша частина вважається погашеною – пп. «К» п.3.8 розділу 3 частини Б «Реформи») є річчю позитивною в тому розумінні, що додаткові можливості для узгодження податкових повідомлень-рішень ніколи не завадять.

Проте слід зауважити, що досвід співпраці з податковими органами при адміністративному оскарженні свідчить про неоднозначність таких норм. Чиновники уникають їх практичного застосування, побоюючись звинувачень у корупції.

Пункт 7.2 розділу 7 «Дерегуляція та розвиток підприємництва» угоди носить назву«Податкова реформа». Оскільки цей пункт є основним у висвітленні планів діяльності коаліції в податкових питаннях, то ми наводимо його повністю.

«7.2. Податкова реформа

a. Скорочення кількості податків та зборів шляхом:

I. скасування малоефективних: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

II. включення до складу екологічного податку збору за спеціальне використання лісових ресурсів та збору за першу реєстрацію транспортного засобу;

III. встановлення єдиного платежу (рентна плата) за користування природними ресурсами та скасування плати за користування надрами, збору за користування радіочастотним ресурсом України, збору за спеціальне використання води;

IV. пропорційного підвищення ставки акцизного податку на бензин, дизпаливо, скраплений газ за рахунок скасування екологічного податку з палива;

V. перенесення плати за землю до місцевих податків у складі податку на нерухоме майно.

b. Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток виходячи із сформованого згідно МСФО або П(С)БО фінансового результату у фінансовій звітності:

I. для малого та середнього бізнесу (дохід до 20 млн. грн. в рік.) без коригувань;

II. для великого бізнесу з декількома коригуваннями (амортизація, резерви, фінансові витрати).

c. Перегляд галузевих пільг та запровадження нової системи оподаткування податком на прибуток страховиків.

d. Зниження єдиного соціального внеску до 23 %.

e. Запровадження разового добровільного декларування громадянами їх майна без оподаткування та штрафів, контроль за великими витратами, оподаткування ПДФО сум перевищення витрат над задекларованими доходами.

f. Запровадження акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива. Ставка податку встановлюватиметься місцевими органами влади у розмірі не більше 5%.

g. Встановлення єдиної ставки акцизного податку на цигарки з фільтром та без фільтру поетапно протягом двох років.

h. Оптимізація кількість груп платників єдиного податку до чотирьох:

I. залишити 1 та 2 групу платників та підвищити рівень доходу, який дозволяє їм бути платниками єдиного податку;

II. платників 3-6 груп об’єднати в 3 групу та знизити їм ставки єдиного податку;

III. ввести 4 групу платників – сільськогосподарських товаровиробників, внаслідок чого скасовується фіксований сільськогосподарський податок.

i. Встановлення обов’язку щодо використання реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку, крім тих, що здійснюють діяльність на ринках та з пересувних торговельних об’єктів.

j. Включення до бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, комерційної нерухомості, скасування неоподатковуваного мінімуму площі, надання права органам місцевої влади встановлювати розмір ставки та пільги».

На нашу думку, серед наведених пропозицій є як ті, що заслуговують на безумовну підтримку: як наприклад, зменшення єдиного соціального внеску до 23%; так і ті, до яких Асоціацією платників податків України висловлювались критичні зауваження, наприклад: запровадження додаткового акцизу в розмірі 5% при реалізації через роздрібну торгівельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і палива.

В руслі ініціатив попереднього уряду знаходяться пропозиції по змінах в оподаткуванні прибутку підприємств. Розрахунок суми податку виходячи з реального фінансового результату платника, обчисленого відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, безумовно буде вітатися бізнес-середовищем і бухгалтерською спільнотою. Проте остаточну оцінку запропонованим змінам варто давати виходячи з рівня фіскальної ефективності запропонованих змін, який буде досягнуто.

Діяльність попереднього уряду гостро критикувалась представниками нафтовидобувної галузі за нехтування створення умов для залучення інвестицій у вітчизняний видобуток нафти і газу. Коаліційна угода передбачає подолати цей недолік (п.8.1 розділу 8 частини Б «Реформи»).

Передбачено, що починаючи з 2015 року плата за користування надрами при видобутку природного газу для компаній-утримувачів спецдозволів буде знижена до прийнятного рівня (не більше 30% для приватних компаній), який забезпечить конкурентний дохід на інвестований капітал, поверне галузі ресурс для розвитку та дозволить конкурувати за інвестиції в регіоні. Передбачено також впровадження диференційної системи ставок плати за користування надрами для створення сприятливих умов видобутку вуглеводнів на виснажених родовищах, низькодебітних свердловинах і родовищах зі складними умовами розробки, що дозволить розробляти комерційно непривабливі за існуючих умов поклади. Угода передбачає гарантування стабільності та незмінності фіскального режиму для галузі видобування вуглеводнів задля залучення значних довгострокових іноземних інвестицій. Терміном виконання цих положень угоди визначено грудень 2014 року.

За коаліційною угодою, законопроекти «на виконання програми коаліції»  (тобто в  тому числі і з перерахованих податкових питань) до парламенту можуть вносити уряд, президент або депутати за умови схвалення Виконавчим комітетом реформ.

 

29.10.2014

«Гаряча лінія» для оперативного проведення митного контролю гуманітарних вантажів

Асоціація платників податків України звертає увагу платників податків на повідомлення Державної фіскальної служби України про організацію спеціальних «Гарячих ліній» для оперативного проведення митного контролю гуманітарних вантажів, які надходять в Україну. Повідомлення оприлюднено Інформаційно-довідковим департаментом ДФС.

Згідно з повідомленням «Гарячі лінії» організовано на митницях ДФС. Цілодобово фахівці митниць надаватимуть консультації волонтерам або донорам, які переміщують через митний кордон України гуманітарну, благодійну або технічну допомогу, а також сприятимуть оперативному вирішенню будь-яких питань, які виникають під час митного оформлення товарів.

За допомогою такої інформаційної підтримки волонтери або донори зможуть уникнути затримок на кордоні гуманітарних вантажів, що сприятиме їх якнайшвидшому надходженню до місць призначення.

З переліком телефонів «Гарячої лінії» можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua): у рубриці «Новини» або у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) у розділі «Нормативні та інформаційні документи» (напрямок «Митна справа», тематика «221. Загальні питання», категорія 221.05, інформація: «Номери телефонів «Гарячої лінії» митниць, з вирішення питань, пов’язаних із проведенням митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України донорами гуманітарної, благодійної, технічної допомоги або волонтерами»).

Крім того зауважимо, що Державною фіскальною службою України  також проводяться щотижневі зустрічі керівництва із волонтерами за адресою: вул. Дегтярівська, 11 г.

Ці зустрічі традиційно проводяться у четвер о 10.00.

Попередня реєстрація за телефоном 063-711-03-26.

 

13.02.2014

Хто складає форму № 6 «Інформація за сегментами»як додаток до приміток до річної фінансової звітності?

Складати форму № 6 повинні:

І. Підприємства (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність. Згідно із п. 4 ст.14 Закону № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до таких підприємств належать ПАТ і емітенти облігацій. Оскільки ПАТ із – за складання звітності за міжнародними стандартами ф – 6 не складають, то звісно залишаються тільки емітенти облігацій.

ІІ. Підприємства, які займають монопольне становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг). Критерії «монопольності» визначені ст. 12 Закону № 2210 «Про захистекономічноїконкуренції», а саме:

1. Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

  • на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
  • не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

2. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

3. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

4. Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

5. Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

  • сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
  • сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

ІІІ. Підприємства,щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін. Наразі перелік об’єктів державного ціновогорегулювання з визначеннямперіодів такого регулювання затверджений Постановою КМУ від 04.03.13 р. № 181.

ПЕРЕЛІК

об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2013-2014 роках

Об’єкт державного            ціновогорегулювання

Період державного        ціновогорегулювання

Пшениця тверда

з 1 липня 2013 р. до 30 червня 2014 року

Пшеницям’яка

-“-

Зерно сумішіпшениці та жита (меслин)

-“-

Жито

-“-

Ячмінь

-“-

Борошнопшеничне

-“-

Борошножитнє

-“-

Гречка

-“-

Кукурудза

з 1 жовтня 2013 р. до 30 вересня 2014 року

Цукор-пісок (буряковий)

з 1 вересня 2013 р. до 31 серпня 2014 року

Молоко сухе

з 11 березня 2013 р. до 31 грудня 2013 року

Масло вершкове

-“-

Овес

з 1 вересня 2013 р. до 31 серпня 2014 року

Просо

-“-

Горох

-“-

 

26.12.2013

Коли треба сплачувати авансовий платіж при виплаті дивідендів: в момент їх нарахування чи в момент виплати?

Питання врегульоване підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, де зазначено: «Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, ЩО ФАКТИЧНО ВИПЛАЧУЮТЬСЯ, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку».

Таким чином, авансові внески з податку на прибуток підприємств на суму дивідендів виплачуються не пізніше дати фактичної виплати дивідендів власникам (акціонерам) підприємства.

 

26.12.23013

Чи існують строки для нарахування дивідендів страховими компаніями?

Відповідно до Статті 2Закону України від 7 березня 1996 року N 85/96 «Про страхування» страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю.

Граничний строк виплати дивідендів нарівні закону передбачений лише для акціонерних товариств. Так, відповідно до ч.2 ст.30 Закону України від 17 вересня 2008 року №514-VI «Про акціонерні товариства» виплата дивідендів за:
— простими акціями здійснюється у строк, що не перевищує шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;
— привілейованими акціями здійснюється у строк, що не перевищує шести місяців після закінчення звітного року.

При цьому, відповідно до Статті 37Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства"статут акціонерного товариства повинен містити відомості про строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Щодо решти господарських товариств, то вони можуть визначити цей термін у статуті або шляхом прийняття рішення загальними зборами. Рішення про виплату дивідендів приймається засновниками (учасниками) або акціонерами підприємства на зборах та засвідчується протоколом зборів.

 

12.10.2013

Чи може підприємство - сільськогосподарський товаровиробник скористатись правом на відшкодування ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції, якщо скорочена форма декларації не передбачає відповідних дій?

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства регламентований ст.209 ПКУ.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей. (ст. 209.2 Податкового кодексу).

Відповідно ст. 209.3 Податкового кодексу, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Разом з тим, згідно з п. 209.4 ПКУ при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Справді, форма податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) не містить рядка, у якому відображається сума ПДВ до відшкодування. Але механізм бюджетного відшкодування передбачений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 N 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

У скороченій декларації передбачений рядок 12.3, у якому відображається сума податку на додану вартість згідно з бухгалтерською довідкою, розрахована виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту.

На вказані суми коригується(зменшується ) податковий кредит у скороченій декларації і, відповідно, збільшуються показники рядка 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість(загальної), у якому відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту.

Разом з тим слід нагадати, що відповідно до п.15 Підрозділу 2 РозділуХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За загальним правилом згідно з п. 198.4 ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Підприємства - платники податку на прибуток мають право включити такий ПДВ до витрат( пп. 139.1.6 ПКУ).

Отже, тимчасово до 1 січня 2014 року при експорті певних видів сільськогосподарської продукції право на податковий кредит у продавців не виникає і , відповідно, не виникає права на бюджетне відшкодування.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

 

02.10.2013
Чи може підприємство відкоригувати податкову накладну зареєстровану в ЄДР, в якій помилково вказана невірна дата?

Згідно із роз’ясненнями, наданими в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127, якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. Права на коригування даних, платник теж не має, проте він має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.


02.10.2013
Який код товару вказувати в податковій накладній, якщо підприємство імпортує на митну територію України обладнання за одним кодом УКТЗЕД, а продає окрему частину цього обладнання, яка згідно збірника кодів УКТЗЕД має інший код?

Порядок класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД роз'яснений Листом Державної митної служби України № 11.1/2-16/7598-ЕП «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД».

При здійсненні операцій з імпортованими товарами при виписці податкової накладної в графі «код товару згідно з УКТ ЗЕД» повинен вказуватися код УКТ ЗЕД, вказаний у ВМД, якою були оформлені такі товари при ввезенні їх на митну територію України незалежно від того, чи є продавець їх безпосереднім імпортером.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД повинен вказуватися по всьому ланцюгу поставки таких товарів до моменту їх продажу кінцевому споживачу, або до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки ... У випадках, коли в результаті такого виробництва, обробки, переробки, створено новий підакцизний продукт, йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД.

Починаючи з 06.08.2011р. при реалізації раніше придбаних імпортованих або підакцизних товарів платники податку - продавці, які не є безпосередніми імпортерами або виробниками зазначених товарів, у разі, коли податкова накладна, на підставі якої такі товари були придбані, не містить код згідно УКТ ЗЕД за такими товарами, або коли такі товари перетворюються в інший товар чи стають частиною нового в результаті виробництва, обробки, переробки тощо, визначають новий код згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбаченими Законом про Митний тариф, з урахуванням пояснень і методичних рекомендацій Держмитслужби України і вказують його в податковій накладній.

 

16.09.2013
Які штрафи передбачені, за податкову накладну, незареєстровану Єдиному реєстрі податкових накладних?

Податковий кодекс України не передбачає відповідальності продавця за вказані дії. Але, податкова служба цілком законно може застосувати адміністративний штраф, передбачений статтею 163.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку (до 170 грн.).

Що стосується покупця, то відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу, він не має права на податковий кредит на підставі незареєстрованої податкової накладної, якщо, звісно, не подасть скаргу на свого постачальника.

При цьому продавцю слід пам'ятати, що згідно з п.201.10 ПКУ надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Є питання?
Зв'яжіться з нашим фахівцем!
097 658-56-99